Канцлер Німеччини Олаф Шольц та президент Франції Еммануель Макрон спробували за столом переговорів подолати розбіжності між двома країнами, яких останніми місяцями накопичилося чимало - причому з найактуальніших, найнагальніших питань.

Попри гучну назву "саміт", зустріч двох лідерів у Парижі була досить короткою і відбулася у форматі ділового обіду з кількома радниками.

Втім, ще напередодні журналісти повідомили: обговорюватимуть, звичайно, будуть і війну Росії проти України, і Китай, і енергетичну кризу, але головне питання зустрічі - налагодження відносин.

Експерти з тривогою визнають: багаторічний союз Німеччини та Франції - двох головних локомотивів європейської економіки - під загрозою.

Країни не просто не можуть домовитися між собою, а й стрімко віддаляються одна від одної: Париж та Берлін розходяться в оцінках та підходах до питань енергетики, оборони, фіскальної політики та подальшого розширення ЄС.

У результаті двосторонні відносини охололи настільки, що цього тижня вирішили скасувати навіть спільне засідання двох урядів, яке раніше проходило регулярно.

Минулого тижня Макрон, перебуваючи у столиці Євросоюзу в Брюсселі, прямим текстом заявив, що Берлін ризикує ізолювати себе від Європи. Французький міністр фінансів Брюно ле Мер визнав, що відносини з Німеччиною напружені та вимагають "перезавантаження".

Тож візит Шольца до Парижа може виглядати як спроба згладити гострі політичні кути та звести протиріччя до мінімуму. Однак особливих ілюзій із цього приводу ніхто не має.

На відміну від Ангели Меркель, з якою Макрон підтримував особисті приятельські стосунки і листувався практично щодня, з Шольцом вийшло навпаки.

Як написала напередодні поїздки французька газета Figaro, "заледенілі відносини" між сусідніми країнами - результат глибокої зміни геостратегії - це "континентальне зрушення", яке вже давно почалося і якому судилося змінити обличчя Європи.

Франція від такої перспективи не в захваті: це ставить під питання модель відносин, що справно працювала останні пів століття, за якої у зв'язці з Німеччиною Франція могла не тільки притримувати багатшого і сильнішого сусіда, а й транслювати йому своє бачення європейської ідентичності.

"Справжня причина в тому, що обидві країни конкурують за те, щоб грати в Євросоюзі першу скрипку", - цитує агентство Reuters аналітика газети Neue Zurcher Zeitung Ульріка Шпека.

Розбіжності у поважній родині

При погляді збоку здається, що німецька та французька влада розходиться буквально у всьому.

Власну армію Німеччина переозброює американською технікою - на зразок винищувачів F-35 або систем ППО "Патріот" - і поки що згадує іноді про свої ініціативи щодо створення загальноєвропейського повітряного захисту.

Мабуть, найважливіша відмінність позицій Берліна і Парижа у поточній ситуації - методи вирішення газової кризи.

В умовах зими, що насувається, дефіциту палива і цін на енергоносії, які сильно зросли за останній рік, Франція домагається встановлення цінової стелі для виробників газу. Берлін проти цього заходу категорично заперечує.

Німеччина, своєю чергою, прагне, щоб Париж санкціонував будівництво гілки газопроводу з Іспанії. Франція категорично відмовляється давати дозвіл на це будівництво.

Ще один камінь спотикання - рішення німецької влади виділити з бюджету 200 млрд євро, щоб допомогти громадянам країни та дрібному бізнесу нормально пережити зиму, не витративши всі гроші на обігрів.

З погляду Франції, це проблема. Жодна інша країна ЄС не зможе запропонувати своїм мешканцям таку щедру допомогу, як Німеччина. Отже, німці (і так не найбідніші жителі ЄС) знову опиняться у привілейованому становищі.

Париж спробував донести цю думку до німецької влади, але Німеччина резонно відмітила, що обсяг державної допомоги - справа суто внутрішня, отже Париж тут Берліну наказувати не можу.

Німеччина явно не має наміру консультуватися із цього приводу зі своїм партнером по ЄС. Як повідомив агентству Reuters високопосадовець Єлисейського палацу, про запущену в Німеччині схему урядових субсидій на 200 млрд євро французька влада дізналася з випуску новин.