В Ірані тривають масові протести, спричинені загибеллю курдської дівчини. Головна особливість протестів - активна участь жінок і молоді. Чого вимагають протестувальники і як реагує влада?

16 жовтня виповнився місяць від дня загибелі 22-річної курдської дівчини Махси Аміні. Її затримала поліція моралі 13 вересня в Тегерані за неправильне носіння хіджабу, а через кілька днів вона померла. За версією поліції, дівчині стало зле у відділку, звідки її відвезли в лікарню, де вона невдовзі померла. За версією рідних, причиною смерті стало побиття під час затримання. Смерть Махси Аміні стала приводом для початку масових вуличних протестів в Ірані, на які вийшли сотні тисяч людей.

Понад 200 загиблих

Перші протести спалахнули 16 вересня під час церемонії похорону в рідному місті дівчини Саккезі та в адміністративному центрі Іранського Курдистану місті Сенендедже, а потім поширилися практично по всій країні. Нині вони відбуваються приблизно в 100 містах. Спочатку мітингувальники вимагали провести розслідування і покарати винних у смерті Аміні, проте поступово гасла стали перетворюватися на соціально-політичні.

Влада взяла курс на жорстке придушення протестів, назвавши їх ініційованими з-за кордону. За даними ЗМІ, заарештовано близько 1,5 тисячі демонстрантів. Серед них активісти жіночого руху, діячі мистецтв, опозиційні політики, спортсмени, студенти. За інформацією неурядової організації "Комітет із захисту журналістів", що базується в Нью-Йорку, за ґратами до 4 жовтня опинилося 35 співробітників ЗМІ. Під час протестів, за даними Організації з прав людини в Ірані, а також за даними правозахисної організації Human Rights Watch, загинуло понад 200 осіб, з них 23 дитини.

Махса Аміні

Центральна роль жінок в антиурядових виступах

Однією з особливостей нинішніх іранських протестів є активна участь у них жінок і молоді. "Особливість сьогоднішніх виступів - центральна роль жінок", - заявив в інтерв'ю DW експерт берлінського Фонду науки і політики (SWP) Хамідреза Азізі.

Символом протесту стало гасло "Жінки, життя, свобода". Багато жінок під час демонстрацій знімають хіджаби. Причому, як зазначає Азізі, вперше з часів Ісламської революції 1979 року проти обов'язкового носіння хіджабу виступила величезна кількість державних партій і прихильників релігійної ідеології. Вони активно публікують пости за скасування або обов'язкових законів про хіджаб, або поліції моралі, яка стежить за дотриманням цих законів.

Активність молоді в протестах

У деяких університетах викладачі відмовляються виходити на роботу, протестуючи проти затримання своїх студентів. Останні ж беруть активну участь у масових протестних акціях і закликають співгромадян до страйків. Відповідні заяви були опубліковані Радою студентських спілок.

Причому, на відміну від протестів, які відбувалися 2009 року проти результатів президентських виборів, у нинішніх акціях бере участь переважно молодь - від 18 до 35 років. За інформацією проурядової іранської газети Javan, 90 відсотків демонстрантів молодші 25 років.

"Сьогоднішня молодь в Ірані - це покоління інтернету, і завдяки соцмережам молоді люди мають більшу політичну самосвідомість, ніж попередні покоління. Їм зрозуміло, хто відповідальний за сучасну ситуацію в Ірані, і тому їхні виступи спрямовані проти Хаменеї і політичного режиму в країні", - заявив в інтерв'ю DW іранський правозахисник, адвокат Саїд Дехган, який живе в Канаді.

Протести стають політичними

Протест в Ірані, що розпочався як соціальний, перетворюється на політичний. Серед гасел з'явилися заклики до зміни режиму, які лунають вперше з 1979 року. Протестні настрої підігріваються і серйозними економічними проблемами, які виявився нездатним вирішити президент Ібрагім Раїсі.

Останніми днями до протестів приєдналися робітники нафтової галузі, яка є однією з ключових в економіці Ірану. Як повідомляють ЗМІ, спочатку страйк влаштували співробітники великих НПЗ у Бушері, Дамаванді та Еселуйє. Понад тисячу нафтовиків взяли участь в акції протесту, блокуючи місцеві дороги. Потім до протестів приєдналися співробітники найбільшого в країні НПЗ в Абадані. "Настав час масових протестів. Готуйтеся до загальних страйків, - йдеться в заяві місцевого комітету робітників. - Це лише початок шляху, ми продовжуватимемо наші протести щодня разом із народом".

Протести продовжують ширитися навіть попри вимкнення владою інтернету. Як зазначив політолог Азізі, в уряду є багато репресивних ресурсів, які ще не використовувалися в цих протестах повною мірою, але люди перестали боятися і це принципова зміна суспільно-політичної ситуації в Ірані.