Блискавичний контрнаступ української армії відтіснив російські сили на Харківщині. Відступаючи поспіхом, росіяни залишили велику кількість озброєння, пише німецьке видання Welt.

Армія Володимира Путіна на сході України не лише деморалізована, але й має проблеми з боєприпасами. За даними американської розвідки, Москва замовила у Північної Кореї мільйони артилерійських снарядів і ракет, повідомляє New York Times.

На перший погляд, такі дані здаються сумнівними. Зрештою, як пише New York Times, Росія успадкувала від Радянського Союзу мільйони артилерійських снарядів, і їй не потрібно звертатися до держав-ізгоїв, щоб зібрати достатню кількість боєприпасів "та інших технологій" для війни в Україні. Тим не менше, угода з Північною Кореєю є цілком вірогідною.

Вже на початку 2000-х, під час другої чеченської війни, російські військові скаржилися на нестачу 122- та 152-мм артилерійських снарядів. Після російсько-грузинської війни 2008 року один російський військовий експерт назвав артилерію "забутим родом військ". Більшість радянських резервів погано зберігали, тому їх довелося частково знищити, а поповнення в достатньому обсязі не було.

Welt посилається на статтю військового експерта Павла Лузіна для російської платформи розслідувань The Insider. Він пише, що Росія використала наявні резерви не лише під час чеченської й грузинської воєн, а й під час інтервенції в Сирію та прихованої війни в Україні з 2014 року. За його словами, витрати російських боєприпасів після масштабного вторгнення в Україну перевищили всі попередні російські війни - до 60 тисяч артилерійських снарядів щодня.

У розрахунку на пів року війни це - не менше семи мільйонів артилерійських снарядів, пише Лузін. Враховуючи, що щороку виробляють або ремонтують приблизно 1,7 мільйона нових снарядів, це означає, що Росія витратила щонайменше чотирирічний обсяг виробництва і вже до кінця цього року відчує дефіцит боєприпасів.

Також є проблеми зі стволами гаубиць і танків, що мають обмежений термін експлуатації - зазвичай, від 2000 до 3000 пострілів. Два роки тому міноборони Росії обережно визнало проблеми з ресурсом своєї техніки, зазначає Лузін. Скільки артилерійських систем залишається на складах РФ - невідомо, але можна припустити, що до кінця року ефективність російської артилерії знизиться.

Павло Лузін також дає похмурий прогноз щодо виробництва боєприпасів у Росії на найближчі роки. На початку 2010-х років державні оборонні компанії РФ значною мірою покладалися на західні технології.

Після анексії Криму у 2014 році ланцюжки постачання витратних матеріалів і запчастин із західних підприємств почали руйнуватися. А російські оборонні компанії мають великі кадрові проблеми - низька заробітна плата робить їх непривабливими як роботодавців, тому продуктивність праці там іноді становить десять відсотків від обсягів подібних компаній у США.

Ракети для реактивних систем залпового вогню типу "Град" з радянських запасів мали би краще зберегтися, пише експерт. Але навіть там, схоже, є нестача.

Дефіцит високотехнологічних крилатих ракет великої дальності назрівав вже кілька місяців. Ще в липні Павло Лузін написав у статті для інтернет-видання Riddle, що Росія може виробляти лише 225 високоточних крилатих ракет дальністю понад 300 кілометрів на рік.

Доказом цієї проблеми є те, що сили РФ використовують системи ППО С-300 та С-400 проти наземних цілей в Україні. Це не вирішує проблему, оскільки запаси боєприпасів для цих систем є значно меншими, ніж для артилерії та реактивних систем залпового вогню. Крім того, ракети необхідні для протиповітряної оборони. Тож Лузін оцінює російські запаси у кілька десятків тисяч.

Поповнити запаси високотехнологічних ракет на кшталт "Калібр" та "Іскандер", ймовірно, буде ще більш проблематичним, вважає експерт.

Тут Росія має такі ж проблеми, що й при виробництві артилерійських снарядів: низька продуктивність, проблеми з робочою силою та залежність від західних технологій.

Болючим питанням для РФ є не лише верстати високої точності з Європи й США, які більше не можуть належним чином ремонтувати через санкції, а й електронні компоненти.

Згідно з доповіддю Conflict Armament Research, Росія вже застосовує застарілі західні мікросхеми початку 2000-х років. Але навіть їх значно складніше й дорожче отримати, ніж раніше, - наприклад, шляхом нелегального імпорту через треті країни, оминаючи західні санкції.

Наразі Росія, схоже, не розглядає можливість переходу на китайські компоненти, пише Лузін. Згідно з документом, який отримало видання Politico, РФ шукає компоненти з США, Німеччини, Тайваню та Японії.

А от Пекін, наскільки відомо, поки що жодного виду зброї до РФ не поставив.

"Голод боєприпасів" був очікуваний

Павло Аксьонов, кореспондент ВВС з питань озброєнь

"Снарядний голод", свідченням якого може бути закупівля Росією боєприпасів за кордоном, виник не вчора. Особливістю конфлікту в Україні є активне використання артилерії - як ствольної, так і реактивної.

Російська армія до останнього часу користувалась своєю значною перевагою в артилерії, застосовуючи тактику "вогневого валу" - тобто розчищаючи масованими артобстрілами шлях для наступу піхоти й бронетехніки. За підрахунками української версії журналу "Форбс", у розпал боїв за Донбас за добу сили РФ витрачали близько двох тисяч тонн снарядів.

Українська армія, що значно поступається противнику за кількістю гармат і снарядів, протиставила цій тактиці точніші й більш далекобійні артилерійські системи та високоточні ракети GMLRS, якими почала методично знищувати російські склади боєприпасів. У підсумку, за оцінками спостерігачів, останніми тижнями інтенсивність російських обстрілів значно знизилася.

Нестачу снарядів певних калібрів у Росії почали відчувати й прогнозувати ще в травні. Міністр оборони Британії Бен Воллес 11 травня розповів газеті Wall Street Journal, як британські дипломати шукають у різних країнах запаси радянських боєприпасів для України. "Іноді ми стикалися з тим, що росіяни теж шукають у деяких країнах такі запаси, тому що вони у них також швидко закінчуються", - сказав він.

Експерти зазначали, що в Росії вже є проблеми з артилерійськими боєприпасами калібру 122 міліметри, запаси яких, за деякими даними, закінчуються. Видання Insider 30 серпня випустило матеріал, у якому прогнозує: Росія вже до кінця 2022 року зіткнеться зі справжнім снарядним голодом і з метою економії змушена буде скорочувати використання артилерії.

Вибір КНДР як джерела боєприпасів виглядає цілком логічним. Річ у тім, що Північна Корея багато десятиліть готується до війни. Власне, формально ця війна з Південною Кореєю і не припинялася. При цьому одним із важливих засобів ураження противника у такій війні Пхеньян завжди розглядав саме важку артилерію.

Усі ці роки КНДР докладала великих зусиль для розробки й модернізації свого артилерійського парку. Це призвело до появи нової потужної техніки. Нові системи мають досить екзотичний 170-міліметровий калібр, але в країні є багато артсистем ще радянського виробництва, і для них також мають бути великі запаси 152-міліметрових снарядів, яких потребує і потребуватиме російська армія.

Це, напевно, стосується і запасних артилерійських стволів, які швидко зношуються під час інтенсивних бойових дій, а також інших витратних матеріалів артилерії.