Авторизация

Ім'я користувача:

Пароль:

Новини

Топ-новини

Фінансові новини

Фінанси

Банки та банківські технології

Страхування

Новини економіки

Економіка

ПЕК (газ та електроенергія)

Нафта, бензин, автогаз

Агропромисловий комплекс

Право

Міжнародні новини

Україна

Політика

Бізнес

Бізнес

Новини IT

Транспорт

Аналітика

Фінанси

Економіка

ПЕК (газ та електроенергія)

Нафта, бензин, автогаз

Агропромисловий ринок

Політика

Міжнародна аналітика

Бізнес

Прес-релізи

Новини компаній

Корирування

Курс НБУ

Курс валют

Курс долара

Курс євро

Курс британського фунта

Курс швейцарського франка

Курс канадського долара

Міжбанк

Веб-майстру

Інформери

Інформер курсів НБУ

Інформер курс обміну валют

Інформер міжбанківські курси

Графіки

Графік курсів валют НБУ

Графік курс обміну валют

Графік міжбанківській курс

Експорт новин

Інформація про BIN.ua

Про сайт BIN.ua

Реклама на сайті

Контакти

Підписка на новини

Росія може відчути дефіцит боєприпасів вже до кінця року - експерти

Блискавичний контрнаступ української армії відтіснив російські сили на Харківщині. Відступаючи поспіхом, росіяни залишили велику кількість озброєння, пише німецьке видання Welt.

Армія Володимира Путіна на сході України не лише деморалізована, але й має проблеми з боєприпасами. За даними американської розвідки, Москва замовила у Північної Кореї мільйони артилерійських снарядів і ракет, повідомляє New York Times.

На перший погляд, такі дані здаються сумнівними. Зрештою, як пише New York Times, Росія успадкувала від Радянського Союзу мільйони артилерійських снарядів, і їй не потрібно звертатися до держав-ізгоїв, щоб зібрати достатню кількість боєприпасів "та інших технологій" для війни в Україні. Тим не менше, угода з Північною Кореєю є цілком вірогідною.

Вже на початку 2000-х, під час другої чеченської війни, російські військові скаржилися на нестачу 122- та 152-мм артилерійських снарядів. Після російсько-грузинської війни 2008 року один російський військовий експерт назвав артилерію "забутим родом військ". Більшість радянських резервів погано зберігали, тому їх довелося частково знищити, а поповнення в достатньому обсязі не було.

Welt посилається на статтю військового експерта Павла Лузіна для російської платформи розслідувань The Insider. Він пише, що Росія використала наявні резерви не лише під час чеченської й грузинської воєн, а й під час інтервенції в Сирію та прихованої війни в Україні з 2014 року. За його словами, витрати російських боєприпасів після масштабного вторгнення в Україну перевищили всі попередні російські війни - до 60 тисяч артилерійських снарядів щодня.

У розрахунку на пів року війни це - не менше семи мільйонів артилерійських снарядів, пише Лузін. Враховуючи, що щороку виробляють або ремонтують приблизно 1,7 мільйона нових снарядів, це означає, що Росія витратила щонайменше чотирирічний обсяг виробництва і вже до кінця цього року відчує дефіцит боєприпасів.

Також є проблеми зі стволами гаубиць і танків, що мають обмежений термін експлуатації - зазвичай, від 2000 до 3000 пострілів. Два роки тому міноборони Росії обережно визнало проблеми з ресурсом своєї техніки, зазначає Лузін. Скільки артилерійських систем залишається на складах РФ - невідомо, але можна припустити, що до кінця року ефективність російської артилерії знизиться.

Павло Лузін також дає похмурий прогноз щодо виробництва боєприпасів у Росії на найближчі роки. На початку 2010-х років державні оборонні компанії РФ значною мірою покладалися на західні технології.

Після анексії Криму у 2014 році ланцюжки постачання витратних матеріалів і запчастин із західних підприємств почали руйнуватися. А російські оборонні компанії мають великі кадрові проблеми - низька заробітна плата робить їх непривабливими як роботодавців, тому продуктивність праці там іноді становить десять відсотків від обсягів подібних компаній у США.

Ракети для реактивних систем залпового вогню типу "Град" з радянських запасів мали би краще зберегтися, пише експерт. Але навіть там, схоже, є нестача.

Дефіцит високотехнологічних крилатих ракет великої дальності назрівав вже кілька місяців. Ще в липні Павло Лузін написав у статті для інтернет-видання Riddle, що Росія може виробляти лише 225 високоточних крилатих ракет дальністю понад 300 кілометрів на рік.

Доказом цієї проблеми є те, що сили РФ використовують системи ППО С-300 та С-400 проти наземних цілей в Україні. Це не вирішує проблему, оскільки запаси боєприпасів для цих систем є значно меншими, ніж для артилерії та реактивних систем залпового вогню. Крім того, ракети необхідні для протиповітряної оборони. Тож Лузін оцінює російські запаси у кілька десятків тисяч.

Поповнити запаси високотехнологічних ракет на кшталт "Калібр" та "Іскандер", ймовірно, буде ще більш проблематичним, вважає експерт.

Тут Росія має такі ж проблеми, що й при виробництві артилерійських снарядів: низька продуктивність, проблеми з робочою силою та залежність від західних технологій.

Болючим питанням для РФ є не лише верстати високої точності з Європи й США, які більше не можуть належним чином ремонтувати через санкції, а й електронні компоненти.

Згідно з доповіддю Conflict Armament Research, Росія вже застосовує застарілі західні мікросхеми початку 2000-х років. Але навіть їх значно складніше й дорожче отримати, ніж раніше, - наприклад, шляхом нелегального імпорту через треті країни, оминаючи західні санкції.

Наразі Росія, схоже, не розглядає можливість переходу на китайські компоненти, пише Лузін. Згідно з документом, який отримало видання Politico, РФ шукає компоненти з США, Німеччини, Тайваню та Японії.

А от Пекін, наскільки відомо, поки що жодного виду зброї до РФ не поставив.

"Голод боєприпасів" був очікуваний

Павло Аксьонов, кореспондент ВВС з питань озброєнь

"Снарядний голод", свідченням якого може бути закупівля Росією боєприпасів за кордоном, виник не вчора. Особливістю конфлікту в Україні є активне використання артилерії - як ствольної, так і реактивної.

Російська армія до останнього часу користувалась своєю значною перевагою в артилерії, застосовуючи тактику "вогневого валу" - тобто розчищаючи масованими артобстрілами шлях для наступу піхоти й бронетехніки. За підрахунками української версії журналу "Форбс", у розпал боїв за Донбас за добу сили РФ витрачали близько двох тисяч тонн снарядів.

Українська армія, що значно поступається противнику за кількістю гармат і снарядів, протиставила цій тактиці точніші й більш далекобійні артилерійські системи та високоточні ракети GMLRS, якими почала методично знищувати російські склади боєприпасів. У підсумку, за оцінками спостерігачів, останніми тижнями інтенсивність російських обстрілів значно знизилася.

Нестачу снарядів певних калібрів у Росії почали відчувати й прогнозувати ще в травні. Міністр оборони Британії Бен Воллес 11 травня розповів газеті Wall Street Journal, як британські дипломати шукають у різних країнах запаси радянських боєприпасів для України. "Іноді ми стикалися з тим, що росіяни теж шукають у деяких країнах такі запаси, тому що вони у них також швидко закінчуються", - сказав він.

Експерти зазначали, що в Росії вже є проблеми з артилерійськими боєприпасами калібру 122 міліметри, запаси яких, за деякими даними, закінчуються. Видання Insider 30 серпня випустило матеріал, у якому прогнозує: Росія вже до кінця 2022 року зіткнеться зі справжнім снарядним голодом і з метою економії змушена буде скорочувати використання артилерії.

Вибір КНДР як джерела боєприпасів виглядає цілком логічним. Річ у тім, що Північна Корея багато десятиліть готується до війни. Власне, формально ця війна з Південною Кореєю і не припинялася. При цьому одним із важливих засобів ураження противника у такій війні Пхеньян завжди розглядав саме важку артилерію.

Усі ці роки КНДР докладала великих зусиль для розробки й модернізації свого артилерійського парку. Це призвело до появи нової потужної техніки. Нові системи мають досить екзотичний 170-міліметровий калібр, але в країні є багато артсистем ще радянського виробництва, і для них також мають бути великі запаси 152-міліметрових снарядів, яких потребує і потребуватиме російська армія.

Це, напевно, стосується і запасних артилерійських стволів, які швидко зношуються під час інтенсивних бойових дій, а також інших витратних матеріалів артилерії.

Ключові теги: Росія
 

ТЕГИ

Курс НБУ на сьогодні
 
за
курс
uah
%
USD
1
40,6485
 0,0005
0,00
EUR
1
43,5366
 0,0584
0,13

Курс обміну валют на сьогодні, 10:16
  куп. uah % прод. uah %
USD 40,3891  0,04 0,09 41,0309  0,03 0,08
EUR 43,4661  0,01 0,02 44,2917  0,00 0,00

Міжбанківський ринок на сьогодні, 11:33
  куп. uah % прод. uah %
USD 40,5100  0,12 0,30 40,5250  0,15 0,36
EUR -  - - -  - -

ТОП-НОВИНИ

ПІДПИСКА НА НОВИНИ

 

Бізнес