Республіку Польщу сколихнув новий гучний політичний скандал, який поставив під знак питання існування правлячої коаліції.

Урядом було прийнято рішення про звільнення з урядової посади членкині партії "Згода", молодшого партнера по коаліції, що стало прямим ударом по лідеру політсили Ярославу Говіну.

У відповідь на це правління "Згоди" скликало засідання, де поставило "ПіС" ультиматум, від якого залежатиме подальша доля "Об'єднаної правиці".

Що ж відбувається в польських політичних реаліях? І чи дійсно польську праву коаліцію чекатиме розпад?

Війна двох Ярославів

Відносини між Ярославом Говіном та лідером "Права та справедливість" Ярославом Качинським різко охололи ще рік тому.

Для початку партія Говіна заблокувала можливість проведення президентських виборів 2020 року винятково в режимі поштових повідомлень, на чому наполягав Качинський, очікуючи в такому випадку перемоги чинного президента Анджея Дуди ще в першому турі.

Непоступливість "Згоди" призвела до перенесення дати виборів, що ледь не коштувало Дуді посади.

У відповідь лідер "ПіС" підтримав фактичний партійний заколот у "Згоді", очолюваний євродепутатом Адамом Беланом, який бажав очолити "Згоду" замість Говіна. Щоправда, заколотників було виключено з лав партії, а Говін залишився біля керма політсили.

Внутрішньокоаліційні пристрасті на певний час вдалося загасити.

Проте після нетривалої паузи війна між Качинським і Говіном спалахнула з новою силою.

Так, 4 серпня прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький прийняв рішення звільнити Анну Корнецьку, членкиню "Згоди", з посади заступника державного секретаря в Міністерстві розвитку, праці та технологій.

Офіційна причина - "однозначно незадовільні темпи роботи над ключовими проєктами "Польського ладу", флагманської програми уряду "ПіС", покликаної дати додаткові дивіденди правлячій партії на майбутніх виборах.

Втім, як наголошують у "Згоді", справжньою причиною став викликаний у "ПіС" великий ажіотаж, спричинений виступом Корнецької, що містив критику як "Польського ладу", так і так званого "lex TVN" - поправок до закону про телерадіомовлення, який, у разі схвалення, може стати каталізатором нового "закручування гайок" в країні у сфері свободи слова, зокрема шляхом зміни положення про надання ліцензій для ЗМІ з іноземним капіталом.

Проти ухвалення останнього виступає як опозиція, так і частина коаліціантів, зокрема Говін. А також його вельми критично сприймають на Заході, головним чином у США.

Ультиматум Говіна

Ярослав Говін розцінив відставку Анни Корнецької як порушення коаліційної угоди. І використав ситуацію для загострення конфлікту з "ПіС", оголосивши, що "Згода" розглядає можливість виходу з коаліції.

Як наслідок, 7 серпня відбулося засідання правління партії Говіна, під час якого політики вирішували долю подальшої співпраці в межах коаліції "Об'єднана правиця".

Втім, попри погрози, рішення щодо виходу з урядової коаліції поки що не прийняте. Натомість члени "Згоди" висунули "ПіС" ультимативні умови.

"Говіністи" поставили своє подальше перебування в коаліції у залежність від врахування їхніх поправок до "Польського ладу" та "lex TVN".

"В політиці ми для того, щоб побудувати краще майбутнє для Польщі і поляків, а не залишатися при владі за будь-яку ціну", - написала у своєму Twitter прессекретарка "Згоди" Магдалена Срока.

Так, щодо "Польського ладу" "говіністи" заявили про свою незгоду з "різким збільшенням податків і зборів для мільйонів важко працюючих поляків". Адже вони неодноразово критикували податкові рішення урядової ініціативи, заявляючи, що вони невигідні для підприємців.

Щоправда, члени "Згоди" зазначили, що деякі ідеї "Польського ладу" вони підтримують. Зокрема, збільшення неоподатковуваної суми.

У випадку з "lex TVN" "Згода" пропонує, щоб ліцензії на телебачення можна було надавати компаніям з країн Європейського Союзу, Європейської економічної зони та ОЕСР.

Однак Качинський не погоджується на умову, пов'язану із законопроєктом про телерадіомовлення, припускаючи, що це дозволить наркобізнесу захопити польські медіакомпанії. Адже, за його словами, Росія, а з часом, можливо, й Китай, забажають вступити до ОЕСР.

Політики ж від "ПіС" аргументують свою законодавчу ініціативу бажанням захистити польські ЗМІ від захоплення капіталом саме з цих країн, а також держав арабського світу.

Втім, до ОЕСР входять також США. Частка їхнього капіталу є в таких польських телеканалах, як TVN, проти якого, вочевидь, націлений законопроєкт від "ПіС".

Хай там як, ультиматум Говіна навряд чи призведе до поступок від інших учасників коаліції.

Видається вкрай сумнівним, що Качинський відмовиться від своїх намірів. І у "Згоді" це добре розуміють.

Тим більше, що у коаліції вже думали про такий сценарій, заручившися лояльністю невеликої фракції Kukiz'15 - їхні голоси дозволяють зберегти більшість у Сеймі навіть у разі виходу Говіна з коаліції.

Хоча проблема може полягати у тому, що повноцінний політичний союз із ультраправим Kukiz'15 не є бажаним сценарієм для коаліції. А ситуативна співпраця не вирішує проблему формальної втрати коаліцією парламентської більшості, що відкриває шлях до дострокових виборів.

* * * * *

Польські політологи припускають можливість проведення позачергових парламентських виборів вже навесні наступного року. Нинішні ультиматуми лише збільшують таку можливість.

А на додачу - нинішньою кризою всередині коаліції, з великою ймовірністю, скористається польська опозиція. Консолідація опозиційних сил навколо експрем'єра Дональда Туска, а також послаблення нинішньої коаліції можуть суттєво збільшити шанси на перемогу на майбутніх виборах до парламенту.

Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка