Від закликів до партнерів "Закрийте небо над Україною!" до заяви українського президента Володимира Зеленського: "Freyja - це спосіб доповнити нашу оборону, створити надійний щит над усією Європою" минуло чотири з половиною роки. Балістичні ракети - фактично єдина повітряна загроза з боку Росії, яка досі залишається не закритою над Україною. Постійні ж російські обстріли вимагають у кілька разів більшої кількості протиракет, ніж є зараз.

Україна запустила власний флагманський проєкту Freyja, який сфокусований на створенні власної антибалістичної ракети-перехоплювача. Під цей проєкт вже формується міжнародна антибалістична коаліція, яку заявляють як панєвропейський проєкт. 13 липня у Парижі відбулося перше засідання Інтегрованої антибалістичної коаліції, до якої крім України увійшли 9 країн НАТО. Україна має стати координатором проєкту. Виробник антибалістичної ракети - українська компанія Fire Point - обіцяє її готовність уже у 2027 році.

Робити щось із протибалістичним захистом дійсно треба, наголошує головний редактор Defense Express, військовий експерт Олег Катков. Причому, не лише Україні, яка критично залежить від постачань Patriot і ракет до них. Як каже Катков, країни Європи цілком вміють рахувати і розуміють: Росія виробляє балістичних та гіперзвукових ракет більше, ніж наразі є можливостей із виробництва протиракет PAC-3 до Patriot. Тож будь-яке рішення щодо збільшення виробництва антибалістичних засобів, без варіантів, має отримувати національні пріоритети. "Мова не йде про створення чогось нового з нуля. Ідеться про інтеграцію вже наявних рішень і об'єднання їх у єдиний комплекс через існуючі протоколи обміну інформацією Link 16", - пояснює експерт і додає, що зібравши все це воєдино, "можна пробувати щось перехоплювати".

Український досвід плюс європейські комплектуючі

Водночас за красивими деклараціями про "захист усієї Європи" стоять цілком конкретні виклики - від розподілу інтелектуальної власності до швидкості ухвалення бюрократичних рішень у антибалістичній коаліції, кажуть експерти.

"Створення антибалістичної коаліції - важливий крок, але необхідно правильно оцінювати її нинішній статус. Сьогодні це насамперед політична та організаційна рамка, а не вже профінансована програма з готовими контрактами. Її принципова цінність у тому, що Україна долучається як співрозробник: ми пропонуємо ракетну частину, унікальний практичний досвід протидії російській балістиці та здатність проходити шлях від інженерного рішення до випробувань значно швидше, ніж це традиційно відбувається в європейському ОПК", - прокоментував DW виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко.

Він пояснює, що проєкт Freyja не створюється повністю з нуля: ракета FP-7.x уже пройшла керований маневровий політ. Європейські партнери можуть надати готові радари, головки самонаведення, захищені канали передачі даних і системи бойового управління. Поєднання вже наявних компетенцій справді дає можливість пройти цей шлях у рази швидше, каже Федірко.

Головні виклики проєкту Freyja - бюрократичні

Водночас він зауважує: "Однак ракета сама по собі - це ще не антибалістична система. Найскладнішим завданням є інтегрувати ракету, радар, пункт управління, засоби наведення та зв'язку в єдиний комплекс, а потім серією випробувань підтвердити його здатність стабільно перехоплювати балістичні цілі".

Виклики серйозні, попереджає військовий експерт Михайло Самусь, і насамперед вони організаційні. "Потрібно підписувати документи між підприємствами, налагоджувати кооперацію, чітко розуміти, у кого буде конструкторська документація, хто володітиме інтелектуальними правами на створення частин ракети та на всю ракету, або ж вона буде розподілена в рамках Європейського Союзу", - пояснює Самусь. За його словами, такого штибу організаційних питань виникне безліч, тож від того, наскільки швидко коаліція спільно вирішуватиме ці бюрократичні виклики, залежить швидкість реалізації всього панєвропейського проєкту.

Між "готова до використання" і серійного виробництва - прірва

Експерти наголошують, якщо під реалізацією проєкту протягом року передбачається перше успішне перехоплення або поява обмеженої початкової спроможності - це дуже амбітний, але потенційно реалістичний строк. Якщо ж ідеться про серійну систему, масове виробництво та розгортання повноцінного європейського антибалістичного щита, то це значно довший процес.

Заявлений компанією Fire Point 2027 рік як термін завершення випробувань української антибалістичної ракети Олег Катков вважає цілком можливим - тим більше, що ракета вже двічі здійснила політ, а всі інші компоненти уже виробляються. Наразі на черзі - створення відповідних ліній кооперації та технологічного циклу: українська компанія Fire Point і німецька Hensoldt AG вже підписали відповідні меморандуми на виставці Eurosatory.

"Зараз є політична воля. Вона має перетворитися у твердий контракт. Коли мова піде про тверді угоди і фінансування - от тоді проєкт почне обростати м'язами", - пояснює експерт. Разом з тим він застерігає, що між тим, як українська антибалістика буде готова до використання - тобто завершенням випробувань, і початком серійного виробництва ракет та створенням комплексів може пройти багато часу. "Це не вирішується за дні і не за місяці. Якщо ракета полетить у 2027-му, після цього лише почнеться розгортання серійного виробництва", - наголошує Олег Катков

З іншого боку, війна змінила в Україні сам процес технологічних інновацій та закупівель - від моменту, коли виникає потреба, до моменту, коли зброя з'являється у військах. "Ті старі лекала, якими ми звикли міряти, на сьогодні не зовсім релевантні до української ситуації", - зауважує керівник програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник. Він зазначає, що наразі немає точної відповіді, як працюватиме Інтегрована антибалістична коаліція, та точних термінів, коли Україна почне захищати своє небо власними антибалістичними ракетами. "Але Україна за останні п'ять років уже неодноразово дивувала. Тож будемо сподіватися, що комбінація української винахідливості та партнерства створить ту синергію, яка дозволить вкотре приємно здивувати цивілізований світ - і, можливо, трохи неприємно нашого ворога", - сказав DW Олексій Мельник.

Не лише Freyja, а й Patriot, і ліцензія на Aster - усе в комплексі

Фокусом роботи антибалістичної коаліції буде не лише український проєкт, переконані експерти. Ідея коаліції - збиття усіх балістичних ракет, які Росія використовує проти об'єктів в Україні і може використати проти об'єктів у європейських країнах. Тож ідеться про комплексні заходи за кількома напрямами, каже Самусь і уточнює: "Масштабування виробництва ракет до комплексів Patriot на території Європи - одна складова. Проєкт Freyja зі створенням окремого комплексу - інша". Сюди ж, вважає він, слід відносити і французьку ліцензію на виготовлення ракет Aster, здатних збивати балістику.

"Мати єдиного виробника або єдиний засіб, який покриватиме все, дуже складно. Чим більше таких засобів буде, тим краще: буде SAMP/T, буде Patriot, буде Freyja - і все це разом має забезпечити безпеку України і європейського континенту", - переконаний Самусь.