Після того, як Папа Римський помирає або йде у відставку, Римсько-католицька церква має обрати свого нового главу.

Папу традиційно обирають вищі священнослужителі, які називаються кардиналами, у рамках дуже таємного процесу, що сягає корінням у середньовіччя.

Цей традиційний процес розпочнеться у Ватикані і зараз, після смерті папи Франциска.

Хто може стати Папою і хто його обирає

Нового папу обирають після смерті чинного або після його відставки (як у випадку з Папою Бенедиктом XVI у 2013 році).

Новий обранець стає главою Римсько-католицької церкви - верховним понтифіком.

Папою може бути обраний будь-який хрещений католик чоловічої статі.

Однак цю посаду незмінно отримував один із найвищих представників католицької церкви, яких називають кардиналами.

Саме кардинали й обирають нового Папу.

У всьому світі є 252 кардинали (станом на 19 лютого 2025 року), які зазвичай також є єпископами. За нового Папу мають право голосувати лише ті, хто не досяг 80 років.

Кількість цих "кардиналів-виборників" зазвичай обмежується 120, але наразі їх 138 - у грудні 2024 року Папа Франциск призначив 21 нового кардинала.

Як кардинали обирають нового Папу?

Коли потрібно обрати нового Папу, усіх кардиналів скликають до Ватикану в Римі на папський конклав. Це процес виборів, який практично не змінювався протягом приблизно 800 років.

У перший день конклаву вони проводять месу у базиліці Святого Петра. Потім вони збираються у Сикстинській капелі Ватикану. Там дається наказ "extra omnes", що в перекладі з латини означає "усі геть".

Відтоді всі кардинали залишатимуться у Ватикані до обрання нового Папи.

Саме слово "конклав" буквально означає "з ключем".

Кардинали-виборники мають можливість провести перше голосування в Сикстинській капелі в перший день конклаву. Починаючи з другого дня, вони проводять два голосування щоранку та два голосування щодня в каплиці, доки кількість кандидатів на роль Папи не скоротиться до одного.

Під час голосування кожен кардинал-виборник пише ім'я обраного кандидата в бюлетенях під словами "Eligio in Summum Pontificem", що в перекладі з латини означає "Я обираю Верховним Понтифіком". Щоб зберегти бюлетені таємними, кардиналам наказано не використовувати свій звичайний почерк.

Якщо до кінця другого дня не буде вирішального голосування, третій день присвячується молитвам і роздумам, а голосування взагалі не проводиться. Після цього голосування відновиться у звичайному режимі.

Щоб бути обраним Папою, кандидату необхідно набрати дві третини голосів кардиналів-виборників.

Процес може тривати кілька днів, а іноді й тижнів.

Що відбувається на папському конклаві

Конклав проходить у суворій ізоляції. Кардинали не можуть залишати Ватикан, а також слухати радіо, дивитися телебачення, читати газети або спілкуватися з будь-ким із зовнішнього світу телефоном.

До покоїв кардиналів не пускають нікого, крім персоналу, лікарів і священників, які їх сповідують. Усі вони зобов'язані зберігати таємницю.

Між голосуванням кардинали (як виборники, так і ті, хто занадто старий для голосування) проводять час за обговоренням чеснот кандидатів.

Нікому не дозволено проводити відкриту агітацію. Ватикан каже, що кардиналами керує Святий Дух. Попри це, процес заохочення підтримки того чи іншого кандидата вважають дуже політичним.

Двічі на день під час конклаву спалюють використані бюлетені, і люди за межами Ватикану можуть бачити, як дим від них виходить із труби Сикстинської капели.

На папір наносять чорну або білу фарбу. Чорний дим означає безрезультатне голосування. Білий дим вказує на обрання нового Папи.

Що відбувається, коли Папу обрали

Після того, як один із кандидатів виграє голосування, нового Папу запитують: "Чи погоджуєтеся ви з вашим канонічним обранням Верховним Понтифіком?"

Він обирає ім'я, під яким хоче бути відомим як Папа, і одягає папську мантію.

Кардинали віддають йому шану і обіцяють свій послух.

На балконі базиліки Святого Петра для натовпу внизу лунає оголошення зі словами "habemus papam", що латиною означає: "У нас є Папа".

Повідомляють ім'я нового Папи та з'являється сам понтифік.

Він виступає з коротким зверненням і дає традиційне благословення "urbi et orbi" - у перекладі з латини "місту і світу".

Пізніше результати кожного раунду голосування в конклаві показують Папі. Потім їх запечатують і поміщають до архіву Ватикану, і їх можна відкрити лише за наказом Папи.