Правління Національного банку України ухвалило рішення зберігти облікову ставку 15,5% річних з 18 квітня, на його думку, це сприятиме підтриманню стійкості валютного ринку, збереженню контролю над інфляційними очікуваннями та поступовому сповільненню інфляції до цілі 5% у 2026 році.

"Прогноз НБУ передбачає утримання облікової ставки на рівні 15,5% упродовж наступних місяців і повернення до циклу пом'якшення процентної політики після проходження піку цінового сплеску та зниження ризику закріплення інфляції на двознаковому рівні", - зазначив Нацбанк у пресрелізі у четвер.

Регулятор додав, що у разі посилення цього ризику утримуватиме облікову ставку на поточному рівні довше, ніж передбачається оновленим макропрогнозом, та буде готовий ужити додаткових заходів.

Перед цим Нацбанк тричі збільшував ставку з середини грудня 2024 року, а до цього утримував її півроку на рівні 13%, до якого вона була знижена з 25% з липня 2023 року в 7 етапів.

Учасники ринку напередодні рішення щодо ставки розійшлися в оцінках можливих дій НБУ: майже половина очікувала збереження ставки на поточному рівні, приблизно стільки ж - підвищення на 0,5 відсоткового пункту (в.п.) та незначна частина - на 1 в.п.

Зазначається, що разом зі збереженням облікової ставки збережено й усі інші ставки за основними інструментами монетарної політики Нацбанку.

Регулятор зауважив, що його попередні заходи з посилення процентної політики спочатку зупинили зниження дохідностей гривневих інструментів, а надалі забезпечили їх поступове зростання. За його даними, у березні-квітні спостерігалося збільшення процентних ставок як за державними облігаціями в національній валюті, так і строковими депозитами в гривні на строк понад три місяці, в тому числі й у банків - лідерів роздрібного ринку.

Як йдеться у релізі, зростання привабливості гривневих інструментів відобразилося у підвищенні попиту на них. Зокрема, окреслився помітний прогрес у прирості вкладів населення на строк понад три місяці в банках усіх груп. "Сукупний чистий попит на строкові депозити й ОВДП у березні був найбільшим за останні 10 місяців. Збільшення інтересу до гривневих заощаджень сприяло зниженню попиту населення на іноземну валюту та скороченню інтервенцій НБУ", - констатує НБУ.

За його розрахунками, виважена монетарна політика дасть змогу закріпити ці позитивні тенденції, сприятиме подальшому поліпшенню очікувань економічних агентів і поверненню інфляції на траєкторію стійкого сповільнення вже в цьому році.

Нацбанк підкреслив, що ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни: російська агресія і надалі загрожує довгостроковим зниженням економічного потенціалу країни, зокрема через втрати людей, територій і виробництв.

"Швидкість повернення економіки до нормальних умов функціонування залежатиме від характеру й тривалості бойових дій", - заявив НБУ.

Регулятор вказав на незмінність основних ризиків, спричинених російською агресією: виникнення додаткових бюджетних потреб, передусім для підтримання обороноздатності; подальше пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни з боку собівартості виробництва продукції; поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці, що дедалі сильніше обмежуватиме довгостроковий потенціал економіки.

"Ці ризики додатково посилюються через зростання геополітичної невизначеності та активізацію деглобалізації, у тому числі внаслідок стрімкого загострення торговельних протистоянь у світі. Якщо зазначені процеси будуть тривалими, матимуть тенденцію до подальшого наростання та супроводжуватимуться стрімкою політичною поляризацією країн, зовнішнє середовище може бути менш сприятливим, ніж передбачено поточним макропрогнозом", - додав цього разу Нацбанк.

На його думку, це може загрожувати суттєвішим і тривалішим, ніж очікується, послабленням світової економіки й зовнішнього попиту, а також змінами в ритмічності міжнародного фінансування.

В той же час, вважає регулятор, торговельно-політичні протистояння залежно від їхнього характеру та масштабу можуть надати українській економіці й певні переваги. Йдеться, зокрема, про можливе зниження цін на енергоресурси на тлі охолодження світової економіки, збільшення попиту на українські метали й оборонні технології в умовах зростання напруженості між країнами, а також активніше використання транспортного та інвестиційного потенціалу України з огляду на можливу перебудову логістичних і виробничих ланцюгів. Додатковим компенсатором може бути й високий рівень адаптивності українського бізнесу, що має сприяти переспрямуванню експорту на доступніші ринки, сказано в релізі.

Наступне засідання правління НБУ з питань монетарної політики відбудеться 5 червня 2025 року.