Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) закликає пришвидшити процес формування правових міжнародних структур, які дадуть змогу притягнути Росію до відповідальності за злочин агресії та компенсувати Україні та її народу збитки, нанесені російським вторгненням. Про це йдеться у резолюції"Агресія РФ проти України: необхідність відповідальності, уникнення безкарності", яка була ухвалена у середу, 9 квітня, у Страсбурзі. У документі наголошується, що процес притягнення Росії до відповідальності не повинен залежати від того, яким чином просуватимуться "будь-які мирні переговори" щодо завершення війни в Україні.

Для роботи Спецтрибуналу потрібні фінансові внески та персонал

У березні цього року Основна група держав (Core Group) зі створення Спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ проти України, заявила, що завершила підготовку технічних і юридичних документів, необхідних для його запуску під егідою Ради Європи (РЄ). Йшлося про проєкт двосторонньої угоди між Україною та РЄ про заснування Спецтрибуналу, проєкт його статуту та проєкт розширеної часткової угоди про управління. Відтоді ці документи перебувають на розгляді держав-учасниць групи, яких на сьогодні налічується близько сорока.

Резолюція ПАРЄ закликає ці держави "невідкладно досягти остаточної політичної згоди" щодо цих документів і завершити установчу фазу створення Спецтрибуналу. Окрім цього, Асамблея звертається до країн-учасниць Основної групи надати у розпорядження майбутнього спецтрибуналу ресурси, необхідні для його ефективної роботи. Йдеться не лише про фінансові внески, а й про персонал майбутнього Спецтрибуналу, зокрема висококваліфікованих суддів.

Реєстр збитків працює, необхідно наповнити компенсаційний фонд

Резолюція нагадує, що у травні 2023 року в інституційних рамках РЄ почав діяти Реєстр збитків, завданих Україні російською агресіє ю, куди українці можуть подавати заяви на відшкодування. Проте створення Реєстру збитків стало лише першою складовою загального міжнародного компенсаційного механізму, за допомогою якого Україні має бути відшкодовано втрати, спричинені війною. Другим елементом повинна стати Комісія з розгляду заяв, яка визначатиме та присуджуватиме компенсації. ПАРЄ закликає всі держави-члени, які беруть участь у створенні міжнародного компенсаційного механізму, "пришвидшити роботу над створенням Комісії з розгляду заяв".

Проте найбільшу стурбованість депутатів ПАРЄ викликає реалізація третьої складової - формування компенсаційного фонду, звідки безпосередньо мають надходити кошти Україні на відшкодування збитків від російської агресії. Планувалося, що він наповнюватиметься за рахунок російських активів, які були заморожені в країнах ЄС та Великої сімки на загальну суму близько 300 мільярдів доларів у відповідь на повномасштабне вторгнення РФ в Україну у лютому 2022 року.

На сьогодні серед країн-членів ЄС немає єдності у питанні конфіскації російських активів, оскільки деякі з них побоюються правових та економічних наслідків такого кроку. Тим часом існує ймовірність, що через позицію Угорщини, яка виступає проти санкційної політики щодо РФ, Брюссель не зможе продовжувати санкції кожні шість місяців, що дасть можливість Кремлю зрештою повернути заморожені кошти та "використати їх для фінансової підтримки війни проти України та атаки на європейську безпеку".

Передача росактивів у траст - "законний та пропорційний" крок

З огляду на ці обставини, ПАРЄ пропонує створити спеціальний міжнародний трастовий фонд, куди можна було б скерувати заморожені російські активи. "Асамблея закликає держави-члени РЄ та країни, що не є її членами, які утримують знерухомлені російські державні активи, передати їх до міжнародного трастового фонду, що буде надзвичайною, законною та пропорційною відповіддю на триваюче порушення Росією її зобов'язань відповідно до норм міжнародного права, та на її пряму відмову відшкодувати збитки, завдані Україні та її народу", - говориться у резолюції. При цьому Асамблея пропонує надати гарантії тим державам чи організаціям, котрі можуть потенційно постраждати від негативних наслідків передачі російських грошей до трастового фонду, захистивши їх належним чином і, за необхідності, компенсувати можливі збитки.

На думку депутатів ПАРЄ, трастовим фондом, створеним з російських активів, можна буде керувати "з метою максимальної вигоди для жертв агресії, передусім держави Україна та її громадян, до остаточного розподілу".

Тим часом Асамблея продовжує залишатися прихильницею продовження жорсткої санкційної політики проти Росії і закликає ЄС утримувати чинні обмежувальні заходи проти "РФ, її союзників, організацій та осіб, які підтримують агресію або отримують вигоду від неї" доти, поки Москва не припинить агресію проти України та не виконає своїх міжнародних зобов'язань.