Станом на грудень 2024 року 52% опитаних українців довіряли президенту України Володимиру Зеленському, 39% - не довіряли, решта 9% відповіли, що не можуть визначитися зі своїм ставленням.

Про це свідчать дані опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС), у формулюванні, що регулярно лунало протягом повномасштабного вторгнення: "Наскільки Ви довіряєте чи не довіряєте Володимиру Зеленському?", і респондент міг обрати один із варіантів, що зачитувались: зовсім не довіряю, скоріше не довіряю, скоріше довіряю, повністю довіряю. Варіант "важко сказати" не зачитувався, але респондент сам міг його озвучити.

"Станом на грудень 2024 року 52% українців довіряли президенту В. Зеленському, не довіряли - 39%. Решта 9% відповіли, що не можуть визначитися із своїм ставленням. Хоча показники довіри за рік погіршилися, проте баланс довіри-недовіри лишається позитивним - +13%", - наголошується в пресрелізі КМІС за підсумками дослідження в цій його частині.

Графік 1. Динаміка довіри Президенту В. Зеленському протягом 2019-2024 років

«Наскільки Ви довіряєте чи не довіряєте Володимиру Зеленському?»

Соціологи наводять показники довіри до президента протягом минулого року. "Так, наприкінці 2023 року 77% довіряли президенту, але до лютого 2024 року довіра знизилася до 64%, а до травня 2024 року - до 59% (водночас частка тих, хто не довіряє, зросла за зазначений період із 22% до 36%)".

Наголошується також, що до жовтня 2024 року ситуація стабілізувалася, однак між жовтнем і груднем 2024 року рівень довіри знову почав знижуватися, хоча за рахунок не стільки тих, хто не довіряє, а тих, хто має невизначене ставлення до президента (тобто між жовтнем і груднем зросла насамперед невизначеність, а не недовіра).

Регіональний зріз, згідно з дослідженням, аналогічний. "Ситуація досить подібна і баланс довіри-недовіри - позитивний. Дещо краще ставлення до президента на Заході (баланс довіри-недовіри +27%) і в Центрі (+13%). На Півдні і Сході показники довіри також досить високі, але трохи нижчі і баланс довіри-недовіри в цих регіонах близький до 0 (тобто приблизно однакова частка довіряють і не довіряють)".

Графік 2. Довіра до Президента В. Зеленського в регіональному вимірі

Соціологи також відзначають більшу залежність довіри до президента від рівня оптимізму, а не від регіону проживання. Так, серед умовних песимістів (їх у країні соціологи оцінюють у 23%) 57% не довіряють президенту, а довіряють - 31%. Серед тих, хто має невизначені або суперечливі погляди щодо майбутнього України, 42% довіряють проти 49%, які не довіряють. Натомість серед оптимістів (їхня частка оцінюється у 50%) 67% довіряють президенту, а 26% не довіряють йому.

Графік 3. Довіра до Президента В. Зеленського у розрізі рівня оптимізму

Друга частина дослідження проводилася в нетрадиційному формулюванні: респондентам одразу зачитувався і пропонувався варіант "важко сказати".

"Коли ми зачитуємо варіант "важко сказати", частка тих, хто його обирає, зростає до 24% (порівняно із 9%). Водночас знижується і частка тих, хто довіряє, і тих, хто не довіряє. Так, у такому випадку рівень довіри становить 45%, недовіри - 31%", - зазначено в повідомленні.

"Важливо, що незалежно від формулювання запитання ми бачимо аналогічні тенденції за останній рік, а також аналогічну ситуацію на цей момент. Так, у першому формулюванні баланс довіри-недовіри був +13%, у другому формулюванні - +14%. Тобто за співвідношенням довіра/недовіра ситуація дуже близька і в обох випадках показує переважання тих, хто довіряє", - наголошують соціологи.

Графік 4. Динаміка довіри Президенту В. Зеленському протягом 2021-2024 років (коли респонденту також пропонується варіант «важко сказати»)

Водночас в обох випадках фіксується зниження довіри за останній рік і навіть приблизно такого ступеня. "Так, у випадку першого формулювання зараз довіряють 52%, у грудні 2023 року довіряли 77%, тому нинішній показник становить 68% від показника 2023 року (або іншими словами поточний показник на третину нижчий, ніж був рік тому). У випадку другого формулювання (яке ми розглядаємо в цьому пункті) нинішній показник становить 73% від показника 2023 року (або на понад чверть нижчий). Зараз порядок зниження досить близький незалежно від того, як ми формулюємо запитання)", - зазначено в повідомленні.

Отже, наразі усе-таки більше тих, хто довіряє йому, ніж не довіряє, хоча тренд низхідний. Водночас є чверть громадян, чия довіра "на межі", оскільки вони в чомусь довіряють, у чомусь - ні (ілюстративно може бути схвалення діяльності на міжнародній арені разом із критикою внутрішніх дій). Тому ці громадяни дуже коливаються і контекстно залежні (тобто залежать від конкретних подій, які під час опитування обговорюються в медіа).

Коментуючи підсумки дослідження, виконавчий директор КМІС Антон Грушецький сказав: "...в умовах повномасштабної війни президент є не лише "одним із політиків", що діють у країні, а й уособленням критично важливого суспільного інституту. Розхитування довіри В. Зеленському справді знижує його майбутній потенціал і вагу як публічної особи, але також завдає критичних ударів по інституту президента, що може призводити до втрати керованості. Навряд чи варто додатково пояснювати, які лиха можуть трапитися в разі делегітимізації та розпаду керованості інституту президента і влади загалом. Однак, на жаль, низка публічних осіб в Україні демонструють нібито патріотичну поведінку, але за якою неозброєним оком помітна формула "моя ненависть до В. Зеленського вища, ніж моя любов до України".

"Наше опитування в травні 2024 року показало, що українці в цьому питанні значно мудріші. Так, окремі невдалі чи помилкові кроки влади мають критикуватися, тобто мало хто говорить про необхідність мовчати чи запроваджувати цензуру. Водночас більшість українців вважають, що критика має бути в конструктивних рамках. Це якраз той випадок, коли Vox populi Vox Dei (голос народу - голос Божий) і було б добре, якби українські суб'єкти дотримувалися його", - резюмував Грушецький.

Опитування проводилося 2-17 грудня 2024 року методом телефонних інтерв'ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія). Вибірка 2000 респондентів (половині респондентів запитання ставили в одному формулюванні, половині - в іншому формулюванні).

Опитування проводилося з дорослими (віком 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яку контролює уряд України. Формально за звичайних обставин статистична похибка вибірки близько 1000 респондентів (оскільки на кожний із варіантів запитання про довіру відповідала половина респондентів) не перевищувала 4,1%.