Український бізнес зробив перший крок до розблокування польського кордону у правовий спосіб, - від імені Асоціації міжнародних перевізників України до місцевих органів влади в Польщі на територіях, де розташовані заблоковані прикордонні пункти, подали перші скарги.

За словами Ярослава Романчука, голови правління Асоціації українського бізнесу в Польщі і керуючого партнера правничої групи, який взявся за цю справу, це має перевести суперечку в практичне законне річище.

Всі дискусії відбуваються у площині якихось емоцій і домовленостей, а не у юридичній, правовій площині, каже юрист, і зауважує:

"Поляки останнім часом багато говорили, боролися, брали участь у виборах для того, щоб було верховенство права. Але коли це переходить на відносини з Україною, то чомусь це верховенство права відкладається у бік".

Першим завданням ініціаторів юридичного шляху є розблокування кордону, але наступним кроком може стати і відшкодування збитків, що їх зазнав бізнес через те, що польські перевізники заблокували кордон.

"І український, і польський бізнес зараз дуже потерпають - знизився товарообіг, не виконуються контрактні зобов'язання, компанії відкликають замовлення, переглядають інвестиційні плани", - наголошує юрист, твердячи, що до ініціативи українських перевізників вже приєднуються й інші компанії.

Як пояснює юрист, перший етап полягає у тому, щоб звернутися до місцевих органів влади з офіційними заявами про те, що блокада загрожує життю, здоров'ю та безпеці. Власне, це і зробили.

Як розповів Ярослав Романчук, подаючи заяви, він об'їхав "увесь кордон з Україною по периметру", спілкувався із українськими водіями, що стоять у чергах на десятки кілометрів. Поблизу одного із пунктів пропуску він помітив, що у наметі протестувальників нікого не було.

"Я навіть запропонував поліції спільно зафіксувати цей факт", - ділиться спостереженнями про те, як відбувається страйк польських перевізників юрист.

Після отримання скарг керівники територіальних громад (гмін) зобов'язані звернутися до організаторів блокування із закликом припинити акцію.

Після двох попереджень - "наприклад, вранці і ввечері" - місцева влада має право розпустити страйк своїм рішенням. Якщо ж вона і надалі не втручатиметься або проігнорує подані заяви, це стане підставою до звернення до суду - вже на місцеву владу за бездіяльність.

Але, каже Ярослав Романчук, поки що і бізнес, і юристи налаштовані на те, щоб не доводити справу до суду, - "нас не цікавить судовий процес, нас цікавить процес розблокування кордону".

Так само, каже він, не хочуть доводити до суду і у польських прикордонних громадах, до яких юристи подали скарги.

При цьому, наголошує правник, і бізнес, і юристи ставлять за мету не обмежити право польських перевізників на протест і страйк, а розблокувати кордон і відновити вільний рух транспорту.

Подання заяв-скарг є тим кроком, який "зобов'яже гміни діяти", і вони вже не зможуть залишатися осторонь конфлікту, пояснює юрист, - "бо, на сьогодні, ніхто не ухвалює жодних рішень, - ані на рівні держави, ані на рівні місцевої влади".

Втім, правники не мають намірів відкликати свої заяви навіть у тому разі, якщо після формування нового уряду в Польщі ситуація зміниться і страйк польських перевізників або блокування кордону припинять.

"Ми створюємо хороше юридичне підґрунтя для усіх", - каже юрист, зокрема, і для нового польського уряду.

Але водночас зауважує: із просуванням України до ЄС таких суперечок, конфліктів та акцій буде дедалі більшати.

"Ми тільки входимо у переговорний процес із ЄС. І таких непорозумінь - кажу дуже м'яко - буде дуже багато. Я переконаний, що вирішувати їх треба з позицій верховенства права", - каже Ярослав Романчук.

Група польських перевізників почала блокувати кордон з Україною місяць тому. Вони висувають низку вимог, ключовою з яких є відновлення системи дозволів для українських перевізників у Польщі.

Цю систему скасували під час війни, коли ЄС вирішив підтримати українську економіку і відкрити свій ринок для українських товарів та послуг так, наче Україна вже є членом Євросоюзу. Нині Єврокомісія не підтримує вимогу Польщі, Словаччини та Угорщини скасувати "транспортний безвіз" з Україною, але блокування польського кордону триває.

Раніше кордон з Україною блокували польські фермери, які скаржилися на переповнення ринку дешевим українським зерном.

Їм вдалося домогтися централізованої тимчасової заборони на експорт українського зерна до Польщі та ще чотирьох країн ЄС, що мають спільний кордон з Україною. Проте восени ЄС вирішив скасувати цю заборону, але Польща так і не відновила імпорт українського збіжжя.

Втім економісти та дипломати прогнозують, що із просуванням України до членства в ЄС "претензії" до українського бізнесу будуть мати не лише поляки, адже йтиметься про певну частку ринку та грошей, яку європейцям доведеться ділити з українцями.