З 1 квітня в Україні всі рецептурні ліки можна буде придбати не тільки за паперовим, а й за електронним рецептом (е-рецептом), виданим лікарем. В Україні близько 60 відсотків усіх зареєстрованих ліків є рецептурнми.

"Німесил", "Каптопрес" та інші поширені ліки - рецептурні

До переліку рецептурних препаратів в Україні відносяться антибіотики, антидепресанти, нейролептики та релаксанти, стероїдні та протисудомні засоби, деякі антигельмінтні та антигістамінні препарати, гормональні препарати, зокрема і протизаплідні. А також - препарати для лікування артеріального тиску, серцевих хвороб, кроворозріджуючі та деякі заспокійливі, знеболювальні та ліки проти кашлю, пояснюють у МОЗ.

Дізнатися, чи потрібен рецепт на певний препарат, можна, перевіривши його за назвою через Державний реєстр лікарських засобів. Також інформацію щодо умов відпуску препарата містить і інструкція до нього.

Наголосимо, що до рецептурних відносяться і поширені препарати, які, за даними DW, українці купляли в аптеках без жодних призначень - наприклад, для зниження артеріального тиску, деякі антигістамінні та знеболювальні.

До прикладу, без рецепта продавалися саше знеболювального і протизапального засобу "Німесил", хоча він є рецептурним препаратом. Те ж саме стосується і таблеток "Німід" з такою ж діючою речовиною - німесулідом. Вільно в аптеках продавався і сироп від кашлю "Рапітус" з діючою речовиною леводропропізин, хоча мав би за рецептом.

Лише за рецептом мають відпускатися усі гормональні засоби, у тому числі - пігулки для планової та екстреної контацепції. Те саме стосується, до прикладу, препаратів тироксину ("L-тироксин", "Еутирокс"), які на постійній основі вживають люди з захворюванням щитоподібної залози. Ці препарати є рецептурними.

Відвідати лікаря треба було б і для того, щоб придбати деякі препарати для зниження артеріального тиску, як-от "Каптопрес".

Що ж змінює МОЗ?

Фактично впровадження електронного рецепта для всіх рецептурних ліків - це ще один інструмент для пацієнтів, який має спростити його отримання, пояснює директор департаменту розвитку електронної системи охорони здоров'я Національної служби здоров'я України (НСЗУ) Дмитро Черниш.

"МОЗ не розширювало перелік рецептурних ліків. Це означає, що ліки, які є рецептурними на сьогодні, і завтра будуть такими. З завтрашнього дня впроваджується ще один інструмент, поки що у перехідному періоді, з допомогою якого можна отримати цей рецепт не на бланку, а у зручному форматі, у формі СМС, - каже Черниш. - І в перехідному періоді передбачені опції - пацієнт сам зможе обрати, чи хоче він електронний рецепт, чи паперовий рецепт, як це було раніше".

Державі, за його словами, це нововведення дасть змогу контролювати обіг лікарських засобів, прогнозувати попит, оцінити покриття аптеками. Пацієнтам - більш зручно отримувати рецепти, не хвилюватися, що вони загубляться, та не мати необхідності повертатися до лікаря, якщо лікування тривале, за новим.

Всі рецептурні препарати від 1 квітня дійсно продаватимуть за рецептом?

Водночас питання щодо того, чи дійсно всі українські аптеки від 1 квітня продаватимуть рецептурні ліки виключно за рецептом, залишається відкритим - як було зазначено, вони і до сьогодні мали би продаватися лише так.

Черниш наголошує, що Україна націлена на те, щоби, зокрема, з допомогою електронного рецепта досягнути дійсного посилення дисципліни відносно продажу таких ліків. "І сьогодні необхідно, щоб у пацієнта, який звернувся в аптеку, вимагали рецепт. Сьогодні - паперовий, а відзавтра це може бути і електронний. Це правила, встановлені на рівні не тільки України, це міжнародні правила. Купувати ті чи інші ліки без будь-якого контролю є шкодою для самого пацієнта. Це основна ідея рецептурності взагалі, оскільки тільки лікар може оцінити, чи дійсно пацієнту потрібен той чи інший препарат. Самолікування - це одне з найгірших явищ, яке може бути в системі охорони здоров'я", - пояснює він.

За словами Черниша, з'являться також механізм та інструменти контролю, зокрема і на базі існуючих, як-от перевірки уповноваженими органами. Водночас за кілька місяців також накопичаться електронні дані щодо рецептів, на основі яких можна буде коригувати інструменти контролю, каже він.

Де отримати електронний рецепт

Електронний рецепт може виписати будь-який лікар, який відповідає за лікування пацієнта - хірург, терапевт, кардіолог чи онколог. Це може бути лікар як державного, комунального, так і приватного закладу чи лікар-ФОП, пояснюють у МОЗ. Також пацієнт зможе отримати його у будь-якого лікаря, незалежно від наявності декларації з ним. Єдине - пацієнт має бути обов'язково зареєстрований в Електронній системі охорони здоров'я (ЕСОЗ), що, власне, може здійснити будь-який лікар.

Під час огляду лікар має сформувати електронне призначення і вказати діючу речовину препарата, дозування, тривалість курсу прийому. Потім пацієнт отримає в СМС номер електронного рецепта та унікальний код його погашення. Ці номер та код треба буде повідомити провізору у аптеці, а той вже запропонує лікарські засоби з відповідною діючою речовиною. Придбати ліки за рецептом можна буде упродовж 30 днів з часу його видачі (або 10 днів, якщо йдеться про наркотичні чи психотропні препарати).

Якщо ж пацієнт проходить тривале лікування, наступний електронний рецепт він зможе отримати дистанційно, зателефонувавши своєму лікарю. Для паліативного хворого ліки за електронним рецептом може отримати будь-хто з родичів за наявності відповідного документа.

Якщо пацієнт не має телефона або має складнощі з користуванням ним, лікар може виписати рецепт на паперовому бланку. Також паперовий рецепт можна отримати, якщо у лікарні на час прийому немає світла чи зв'язку.

Поправка на війну

З огляду на поточну ситуацію в Україні, у регіонах, де тривають бойові дії, рецептурні препарати, окрім наркотичних, за потреби можна буде придбати без рецепта, зазначають у МОЗ.

Що ж стосується оптових закупівель ліків для потреб воєнного часу, то військові адміністрації, підрозділи ЗСУ, а також волонтерські й благодійні організації можуть робити це безпосередньо у дистриб'юторів. Такі правила діятимуть до завершення війни, наголосили у МОЗ.