Деякі зі схем контрабанди неможливі без політичного даху. І для боротьби з ними потрібні політичні рішення.

Митниця впевнено виграє у податкової боротьбу за звання найскандальнішого органу. 10 лютого СБУ та ДБР оголосили про нову хвилю обшуків, яка торкнулася центрального апарату Державної митної служби та дев'яти регіональних митниць на північному та західному кордоні: Київської, Житомирської, Рівненської, Волинської, Львівської, Закарпатської, Чернівецької, Тернопільської та Одеської.

Як розкручувався скандал

Нагадаємо, що 2023 рік розпочався з новини про виявлення масштабної корупції у "зерновому коридорі". 3 січня БЕБ та СБУ повідомили про проведення 30 обшуків в адміністративних приміщеннях Держмитслужби, Одеської митниці та за місцем проживання посадових осіб Держмитслужби. Крім того, з 3 по 31 січня ДБР, СБУ, БЕБ відрапортували про викриття інших корупційних схем у Житомирській, Київській, Одеській та Рівненській митницях.

Уряд був змушений відреагувати на скандали і 1 лютого провів рокіровку у Держмитслужбі. Замість Вячеслава Демченка тимчасово виконувати обов'язки голови служби доручено заступникові голови Сергію Звягінцеву. При цьому Демченко зберіг портфель директора департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил. З посади першого заступника голови служби звільнено Олександра Щуцького "за згодою сторін". Ще одного заступника голови служби Руслана Черкасського відсторонено від виконання посадових обов'язків на час здійснення дисциплінарного провадження, яке має бути проведене Комісією з питань вищого корпусу державної служби до 1 березня.

Того ж вечора чисткою на митниці похвалився Володимир Зеленський у своєму відеозверненні. "Дякую уряду України за оперативне кадрове реагування. Зокрема, сьогодні були звільнені керівники митниці. Мені доповіли, що стосовно частини з цих звільнених розпочаті дисциплінарні провадження", - заявив він. Хоча насправді Черкасського не звільнено, а лише тимчасово відсторонено, ну а Демченка й поготів залишено боротися з контрабандою.

На цьому скандал не вщух. З 3 по 9 лютого ДБР та СБУ повідомили про викриття ще кількох корупційних схем в Одеській та Чернівецькій митницях. І ось тепер вони говорять про наймасштабнішу хвилю обшуків по всій митній вертикалі.

За інформацією ДБР, все це довго готувалося: за останні місяці було проведено велику копітку роботу з виявлення тіньових схем на митниці. Як наслідок, встановлено близько 50 суб'єктів господарської діяльності, які допомагають митникам реалізовувати тіньові схеми. Нині їхню діяльність заблоковано.

За попередніми оцінками, ці схеми щомісяця вимивали з держбюджету до 10 млрд. грн. - третину від того, що має збирати митниця протягом місяця. "Тобто кожна третя гривня з митних зборів йшла в кишені корупціонерів", - констатує ДБР.

Для порівняння зазначимо, що за весь 2022 рік ДБР розкрило на митниці злочини із загальною сумою збитків державі 372 млн грн. У середньому це по 31 млн грн. на місяць. А зараз уже йдеться про викриття схем на щомісячну суму в 300 разів більше - 10 млрд грн на місяць.

Боротьба за крісла та за потоки?

Звичайно, тут постає питання про те, хто стоїть за цим скандалом. За всієї поваги до СБУ та ДБР, вони не цілком самостійні. Як мінімум вони діють під процесуальним керівництвом Офісу генпрокурора. І взагалі сумнівно, щоби про підготовку масштабної хвилі обшуків на митниці не знав ніхто на Банковій.

Із цим питанням безпосередньо пов'язане інше - про мотиви. Можна припустити високі мотиви: на Банковій три з половиною роки чогось чекали, але нарешті вирішили поламати на митниці всі схеми контрабанди. Але можна припустити й мотиви, скажімо так, не надто високі: конкуренція між центрами впливу та боротьба за контроль над корупційними фінансовими потоками.

На користь другої версії говорить насамперед те, що зараз митниця у підвішеному стані. Після кадрової рокіровки 1 лютого минуло вже 10 днів, але народу не оголошено, що буде далі.

Цікавий момент відзначає нардеп Ярослав Железняк (фракція партії "Голос"), який очолює тимчасову слідчу комісію Ради з питань економічної безпеки. Його ТСК розслідує, серед іншого, і корупційні схеми на митниці. Так ось, Железняк наголошує, що зміни на митниці вперлися у постать Руслана Черкасського, якого Кабмін не звільнив, а лише відсторонив.

"За інформацією з багатьох джерел, саме йому належало реально керівництво митницею. А головне, його в особистих розмовах чомусь дуже часто називали "системним". Що на сленгу означає далеко не реформаторські здібності, а саме системну вибудову "впливу" з усіма наслідками. Тому без звільнення цього пана всі ініші кадрові ротації скоріше є профанацією", - заявив він увечері 1 лютого.

Наступного дня голова парламентської фракції "слуг народу" Давид Арахамія повідомив, що "вночі Черкасський написав заяву, на наступному КМУ буде проведена". Однак ця заява цинічно ігнорується Кабміном: на засіданнях, яких після 1 лютого пройшло вже кілька (4, 7, 8, 10 лютого), жодних рішень щодо Черкасського так і не було прийнято. "Він і далі ховається на лікарняному", - пояснив Железняк. І наголосив: "По пану Черкасському матеріалів у правоохоронців не те що вагон, а прям потяг. Тому самостійно він точно не самогубця так триматися за посаду після слів президента. Тут питання в тих, хто його прикриває. І хто дав гарантії недоторканості".

Водночас із цікавим визнанням знову виступив Арахамія. В інтерв'ю forbes.ua він заявив, що наразі влада не має списку кандидатів на посаду нового голови Держмитслужби. "Більше того, якщо зазвичай ми маємо багато охочих, то зараз таких кандидатів нуль", - поскаржився він.

Ця заява викликала чимало уїдливої критики. "Коли українські політики кажуть, що "у нас немає бажаючих обійняти цю посаду", це означає - "у нас немає СВОЇХ людей на цю посаду". Але говорити, що в 40-мільйонній країні немає гідного кандидата на посаду голови митниці - це вважати нас усіх дурнями та пройдисвітами", - зазначив, наприклад, фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Як мінімум, потрібний конкурс. Про це говорять і Железняк, і голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев. Але конкурс досі не оголошений, хоча це слід було зробити ще в листопаді 2021 р., коли т.в.о. глави Держмитслужби було призначено Вячеслава Демченка. Поки немає конкурсу, скандали навколо митниці виглядають лише як вияв жорсткої боротьби за контроль над цією структурою, а не свідченням рішучого наміру навести там порядок.

Відео на тему:

Коли прийде кінець схемам

Проблема, звісно, не лише у керівних кадрах. Боротьба з корупцією на митниці була одним із перших починань Зеленського на посаді президента. Ще 2 вересня 2019 р. він наказав Кабміну: "Забезпечити запуск діяльності Державної митної служби України. Не допустити до роботи в ній усіх старих корупціонерів. Я особисто вам допомагатиму. Термін до 1 грудня 2019 року".

Керівники Держмитслужби за Зеленського мінялися шість разів. Звягінцев уже сьомий на цій посаді. Тому одночасно із конкурсом потрібні політичні рішення для винищення корупційних схем на митниці. Наразі СБУ, ДБР, БЕБ, як і ТСК Железняка, займаються митниками та їх спільниками, задіяними у схемах. Але цього замало - треба викоренити самі схеми.

Два роки досліджував митницю Український інститут майбутнього. Він виявив 11 головних схем контрабанди. Деякі з них неможливі без політичного даху. І для боротьби з ними необхідна політична воля, яка має проявитися у політичних рішеннях.

"Про ці схеми знали всі керівники митниці, - пояснює виконавчий директор інституту Вадим Денисенко. - От, наприклад, проста регулярна звірка податкових декларацій з митницями сусідніх держав унеможлівлює розмитнення за "вигідним" тарифом. А це не менш за третину всієї контрабанди. Але з сусідами чомусь про це не домовлялися чи не домовилися. Одним словом: схеми відомі. Їх можна мінімізувати протягом 2-3 місяців. Було б бажання".

Для кожної із схем необхідно напрацьовувати свої методи протидії. Універсальний підхід може не дати результату і навіть нашкодити. При цьому викорінювати потрібно кожну схему, а не лише деякі з них, залишаючи собі деякі "на кишенькові витрати". І не можна у цій справі покладатися на відомчі інструкції. Необхідні рішення на рівні законів або, як мінімум, постанови Кабміну, щоб вони задавали жорсткі алгоритми дій усій митній вертикалі (центральний апарат - регіональні митниці - митні пости).

А нам натомість показують ефектні видовища типу обшуків та кадрових рокіровок, які можуть виявитися не більш ніж переділом сфер впливу. І така боротьба скоріше викликає питання, ніж дає відповіді.