Богослужіння з нагоди Різдва Христового предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній звершить в Успенському соборі Києво-Печерської лаври.

Про це повідомила пресслужба Православної церкви України.

Це буде перша в історії літургія предстоятеля автокефальної Православної церкви України в Києво-Печерській лаврі.

"Після отримання відповідного дозволу повідомляємо вірних та громадськість, що святкову Божественну літургію з нагоди Різдва Христового предстоятель Православної церкви України та священноархімандрит Свято-Успенської Києво-Печерської лаври митрополит Київський і всієї України Епіфаній звершить 7 січня 2023 року в Успенському соборі Києво-Печерської лаври", - йдеться у заяві.

Успенський собор історично вважається головним храмом лаври.

Початок богослужіння о 9 годині ранку.

"Запрошуємо українських вірних до спільної молитви. Просимо стежити за додатковими оголошеннями", - йдеться в заяві.

У пресслужбі ПЦУ не вказують, чи будуть служби цієї церкви у храмах лаври регулярними.

Перед Новим роком заповідник Києво-Печерська лавра повідомив УПЦ Московського патріархату, що з 1 січня не продовжує з нею договір користування Успенським собором та Трапезною церквою у Верхній лаврі.

Тоді влада сказала, що найближчим часом у лаврі працюватиме спеціальна комісія. А хто і в якому форматі використовуватиме ці два храми, вирішать пізніше.

Обурення УПЦ МП

Через це наприкінці грудня намісник Свято-Успенської Києво-Печерської лаври УПЦ МП митрополит Павло закликав президента Володимира Зеленського не забирати в їхньої церкви храми на території лаври, які були в неї в оренді.

Зокрема, йдеться про Успенський собор і Трапезну церкву.

Митрополит Павло закликав президента Зеленського "захистити" УПЦ МП, а саме - закликати уряд та депутатів не ухвалювати рішення щодо закінчення оренди храмів Лаври.

Остання служба УПЦ в цих храмах відбулась 31 грудня.

УПЦ МП з 27 травня взяла курс на незалежність від Російської православної церкви. Проте значна частина єпископів та священників досі вважають себе приналежними до РПЦ та поминають патріарха Кирила.

Також експерти наполягають, що УПЦ досі канонічно пов'язана з Московським патріархатом.

З середини листопада СБУ проводить обшуки в єпархіях УПЦ МП. Правоохоронці кажуть, що шукають там заборонені предмети (зазвичай це російська література та російські настанови), іноземних громадян, які переховуються, зброю, диверсантів, а також допитують священнослужителів.

Крім того президент Зеленський з подачі РНБО та СБУ запровадив санкції проти верхівки УПЦ МП, зокрема проти митрополита Павла і керуючого справами УПЦ митрополита Антонія.

Обшуки відбувались і на території лаври, де СБУ знайшла проросійську літературу.

Проти одного зі священників лаври також порушена кримінальна справа через те, що на його службі виконували пісню, яка славила Росію.

УПЦ в Україні наразі має близько 10 тисяч єпархій. Вона канонічно є частиною Російської православної церкви, але з початку війни Росії проти України заявила, що взяла курс на незалежність.

ПЦУ має близько 7 тисяч парафій, вона є автокефальною церквою і входить до диптиху помісних православних церков світу. Щоправда, визнана вона тільки частиною інших церков.

Проте опитування показують, що більшість православних українців асоціюють себе саме з ПЦУ, а не УПЦ.

Згідно з опитуванням КМІС влітку 2022 року, 54% серед усіх респондентів зараховують себе саме до Православної церкви України. 4% ідентифікують себе з УПЦ Московського патріархату. Ще 14% вважають себе просто православними, без конкретизації.

Православна церква України має у користуванні Феодосіївський храм поряд з лаврою.

Також ПЦУ претендує на інші приміщення лаври й вже офіційно зареєструвала свою нову юридичну особу - "Свято-Успенську Києво-Печерську лавру" - монастир у складі Православної церкви України.

Битви за лавру

Свято-Успенська Києво-Печерська лавра, яка з 1990 року входить до списку об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО - це неформальна столиця східнослов'янського православ'я.

Цей монастир почав діяти в ХІ столітті, за часів князювання в Києві Ярослава Мудрого, тобто приблизно за сто років до того, як набагато північніше було засновано Москву.

Лавру часто називають джерелом монашої традиції на Русі - а саме від того історичного періоду ведуть свій державотворчий міф і сьогоднішня Україна, і сьогоднішня Росія.

Після радянського антицерковного періоду церква повернулася в лавру у 1988 році. Саме тоді, до сторіччя хрещення Русі лавру передали Руській православній церкві - інших у Радянському Союзі просто не було.

Якщо бути точним, передали церковникам тоді частину лаври - Дальні печери і корпус, в якому пізніше буде відкрито Київську духовну семінарію.

Поступово територія, яку контролювала українська частина РПЦ, яка згодом виокремилася в УПЦ Московського патріархату, розширювалася.

У 2013 році, за президентства Віктора Януковича, уряд Миколи Азарова ухвалив рішення про передачу цій церкві у безоплатне користування "комплексу будівель і споруд" лаври за списком у 79 найменувань.

Сьогодні Лавра структурно складається з двох частин, розділених стіною. Верхню лавру в основному займають об'єкти заповідника - музеї, галереї чи, приміром, національна історична бібліотека.

Утім, тут же були розташовані два храми, які перебували в погодинній оренді у УПЦ МП.

Нижня лавра - це об'єкти, що використовуються УПЦ на підставі вже згаданої постанови уряду Азарова, в тому числі, храми, знамениті лаврські печери, семінарія, духовна академія, синодальні відділи та офіційна резиденція предстоятеля церкви митрополита Онуфрія.