Країни ЄС домовилися щодо стелі цін на російську нафту на рівні 60 доларів за барель після того, як Польща зняла свої заперечення проти рішення, спрямованого на зменшення доходів Кремля від продажу палива. Варшава вимагала запровадити нижчу стелю.

"Польща погодилася на компроміс ЄС щодо стелі на російську нафту у $60 за барель, що дозволить ЄС офіційно затвердити це рішення протягом вихідних", - заявив представник Польщі при ЄС Анджей Садось.

Рішення також містить корегувальний механізм, який вимагає, щоб ціна на імпорт російської нафти була щонайменше на 5% нижчою від ринкової.

"Посли [27 країн ЄС] щойно досягли угоди щодо цінової стелі на російську нафту, яку транспортують морем. Рішення набуде чинності після публікації в Офіційному журналі ЄС", - йдеться у повідомленні представництва Чехії, яка головує в ЄС.

Спочатку з ініціативою щодо стелі цін на російську нафту виступила "Велика сімка", вона має намір запровадити ембарго на постачання російської нафти на Захід 5 грудня. При цьому танкери ЄС зможуть возити нафту до третіх країн, але тільки якщо вони купуватимуть її за ціною, нижчою від встановленого ліміту.

Російська влада заявляла, що не продаватиме нафту жодній країні, яка бере участь в обмеженнях, а Індія і Китай поки що не говорили, що дотримуватимуться їх, зазначає FT.

Керівник російського МЗС Сергій Лавров напередодні заявив, що Москву не цікавить, якими будуть обмеження на російську нафту, оскільки домовлятися з партнерами Росія буде напряму.

Переговори щодо стелі цін на нафту мали завершитися ще минулого тижня, але провалилися. Польща і країни Балтії наполягали на зниженні стелі, тоді як Греція й Мальта, навпаки, виступали за те, щоб підняти її на рівень вище 70 доларів.

Що саме забороняють?

Олексій Калмиков, ВВС

ЄС ще у червні домовився заборонити імпорт нафти з Росії, але лише з 5 грудня, а нафтопродуктів - з 5 лютого.

"Цінова стеля" має фактично стати послабленням цих санкцій. Ідею просувають США, які побоюються різкого стрибка цін на нафту, подальшого росту інфляції та поглиблення світової економічної кризи у разі миттєвого зникнення мільйонів барелів російського палива зі світового ринку.

Зараз Росія постачає приблизно 3,5 млн барелів щодня, і повне західне ембарго може скоротити ці поставки приблизно на третину, причому не лише в країни "Великої сімки". Адже заборона стосується не тільки і не стільки закупівлі нафти й нафтопродуктів у Росії, скільки транспортування, фінансування та страхування будь-яких постачань морем у будь-які країни.

Росія не зможе вмить знайти альтернативу лондонським страховикам, швейцарським трейдерам і грецьким танкерам, що неминуче позначиться на обсягах експорту, а надалі - і видобутку нафти в країні.

У підсумку до 2030 року частка Росії на світовому енергетичному ринку скоротиться приблизно до 13% з тогорічних 20%. У виграші залишаться США та країни Близького Сходу, а Кремль недорахується близько 1 трлн доларів експортних доходів, прогнозує Міжнародне енергетичне агентство (IEA).

У цьому й полягає мета західних санкцій - позбавити Росію коштів на агресивну війну проти України, розв'язану в лютому 2022 року за наказом Путіна.

Крім нафти, під наймасштабніші в історії санкції потрапили фінанси, торгівля і навіть сам Путін. Однак Захід, і насамперед ЄС, намагаються знайти тонкий баланс між бажанням відбити у Кремля бажання нападати на сусідів та власними інтересами.