Шойгу та російські медіа роздмухали істерію навколо "провокації з брудною бомбою", яку нібито готує Україна. Для чого це Путіну? Це гра з подвійним чи навіть потрійним дном.

Аргумент для переговорів

Вранці 23 жовтня російська державна інформагенція "РИА Новости" розповсюдила фейк, який одразу підхопили багато інших російських медіа, зокрема державна телекомпанія Russia Today, яка працює на закордонну аудиторію. Посилаючись на "джерела, що заслуговують на довіру, в різних країнах", "РИА Новости" заявила, що Київ збирається підірвати на території своєї країни брудну бомбу (тобто звичайну бомбу з радіоактивною начинкою) або малопотужний ядерний боєприпас. Мовляв, робота над створенням брудної бомби нібито вже перебуває на завершальній стадії, водночас Україна нібито контактує з Великобританією "щодо можливої передачі київській владі компонентів ядерної зброї".

Навіщо знадобився цей фейк, з'ясувалося вже за кілька годин, коли міністр оборони РФ Шойгу став надзвонювати главам оборонних відомств Туреччини, Франції, Великої Британії, США з однотипною розповіддю про провокацію, яку нібито готує Україна. У відповідь міністри закордонних справ Франції, Великої Британії та США того ж дня, 23 жовтня, виступили із спільною заявою, в якій відкинули версію Шойгу.

"Сьогодні міністри оборони кожної з наших країн поговорили з міністром оборони Росії Сергієм Шойгу на його прохання. Наші країни ясно дали зрозуміти, що всі ми відкидаємо відверто хибні твердження Росії про те, що Україна готується застосувати брудну бомбу на своїй території, - йдеться у заяві. - Ми також відкидаємо будь-який привід для ескалації з боку Росії".

Оперативність, з якою ця заява була написана, узгоджена та оприлюднена, говорить про те, що в Парижі, Лондоні та Вашингтоні побачили необхідність швидко перебити хвилю, підняту Russia Today та Шойгу, зворотною хвилею. Очевидно, що Шойгу обдзвонював західних колег не для того, щоб переконати їх у правдивості російського фейку. Особливо ідіотською звучала, напевно, розмова Шойгу з британським міністром оборони Беном Воллесом. Шойгу треба було переконати Воллеса не лише в тому, що Київ має намір підірвати брудну бомбу, а й у тому, що Лондон передав Києву компоненти ядерної зброї.

Звичайно, Шойгу за всієї своєї альтернативної розумової обдарованості не міг розраховувати на те, що в Парижі, Лондоні та Вашингтоні йому повірять. Серія дзвінків у столиці країн НАТО була потрібна йому для того, щоб зробити фейкову "українську провокацію" предметом обговорення у світових медіа. Мовляв, краще якнайшвидше заморожувати цю війну, поки не трапилося глобального радіоактивного зараження. Водночас це була спроба зіграти на випередження, щоб відвернути увагу Заходу від оприлюднених хакерами документів ядерної програми Ірану, в яких чітко видно роль РФ в іранських потугах мати ядерну зброю.

А кінцева мета полягала в тому, щоб послабити підтримку України країнами Заходу та посилити позиції тих, хто просуває необхідність переговорів про Україну між Вашингтоном та Москвою та прийняття Києвом умов Кремля. Оскільки всю цю інформаційну операцію за участю Russia Today і Шойгу було проведено дуже швидко, за один день, можна зробити висновок, що для Путіна тема переговорів з Джо Байденом зараз стала максимально пріоритетною.

Про це свідчить нова заява директора Служби зовнішньої розвідки РФ Сергія Наришкіна. Вранці 24 жовтня, відкриваючи виставку, присвячену 60-річчю Карибської кризи, він повторив фейк про те, що Україна хоче придбати ядерну зброю. Наришкін закликав світову спільноту не допустити цього й одразу ж використав власний фейк для того, щоб довести необхідність переговорів. "Уроки Карибської кризи полягають у тому, що політичні лідери повинні знаходити в собі сили для того, щоб у вирішенні глобальних проблем знайти компроміс. Цей компроміс потрібен і сьогодні", - сказав він.

Тобто Путіну справді дуже закортіло поговорити з Байденом. Однак Байден на це не погодиться саме тому, що згода виглядала б як визнання правдивості російського фейку про "українську провокацію".

Виправдання для відступу

Втім, цей фейк розрахований не лише на закордонну, а й на російську аудиторію. У Путіна зараз великі проблеми із пропагандистським забезпеченням війни та мобілізації. Кремль не знайшов способу викликати у суспільстві воєнний ентузіазм. До того ж останні кілька місяців російські війська зазнають поразок. І це, звичайно, не надихає чмобіків (частково мобілізованих) вирушати на фронт.

Брехня про нібито намір України підірвати брудну бомбу покликана підняти хвилю ненависті до української влади і тим самим підвищити популярність війни у російському суспільстві. У той самий час це має відвернути увагу від поразок на фронті і навіть дати їм виправдання.

Наприклад, якщо триватиме відступ російських військ на правому березі Дніпра на Херсонщині, це сильно вдарить по іміджу Путіна: виходить, він змушений робити все нові та нові "жести доброї волі", попри проведену мобілізацію сотень тисяч росіян. Фейк про "українську провокацію" може бути використаний, щоб виправдати відступ "бажанням уберегти російські війська від радіаційної загрози".

Остання надія

Під усіма цими мотивами криється глибинний страх Путіна програти цю війну. Він бачить, що мобілізація не зламала ситуацію на фронті. І він шукає чудодійний засіб, за допомогою якого можна було б усе переграти.

Російський опозиційний блогер Сашко Сотник поділився слухом із московської патріархії. Нібито 22 жовтня Путін мав бесіду з колишнім ядерним фізиком, який постригся у ченці, і результатом їхнього спілкування стало рішення Путіна скидати з літаків бочки з радіоактивними відходами на водосховища в Україні. Саме цим нібито пояснюється телефонний свербіж, який охопив Шойгу 23 жовтня.

Немає сенсу сперечатися про достовірність цієї версії. У будь-якому разі вона дуже реалістично передає психологічний стан Путіна. Той відчайдушно шукає привід для застосування будь-якої зброї масовогоураження та перебирає різні варіанти. У липні-вересні кремлівські пропагандисти неодноразово розпускали чутки про нібито намір України застосувати хімічну та біологічну зброю, а також звинувачували Україну в ракетних обстрілах Запорізької АЕС з метою викликати радіоактивне зараження навколишнього середовища. У жовтні ми почули нові версії. Генерал Суровікін, якого Путін поставив командувати війною, заявив про нібито намір України ракетними ударами зруйнувати греблю Каховської ГЕС та спричинити екологічну катастрофу. А тепер ось Russia Today, Шойгу та Наришкін розповідають про нібито українські плани підірвати брудну бомбу та окрім того ще й ядерну бомбу.

Цілком ймовірно, що за вказівкою Путіна зараз ведеться підготовка до всіх цих сценаріїв. Ну, тобто те, в чому Кремль звинувачує Україну, він має намір зробити сам. І Путін зараз вибирає, якою опцією скористатися: чи ЗАЕС підірвати, чи Каховську дамбу, чи брудну бомбу, чи щось ще. У будь-якому разі цей теракт буде приписано Україні. І далі у кожному сценарії прописані російські "заходи відплати Україні", які можуть включати і застосування тактичної ядерної зброї.

Коротше, Путіну зараз дуже потрібна "Карибська криза-2". І він вибирає способи створити її. Він сподівається, що це врятує його від безславного фіналу. Але скоріше це лише наблизить кінець його та Росії.