Авторизация

Ім'я користувача:

Пароль:

Новини

Топ-новини

Фінансові новини

Фінанси

Банки та банківські технології

Страхування

Новини економіки

Економіка

ПЕК (газ та електроенергія)

Нафта, бензин, автогаз

Агропромисловий комплекс

Право

Міжнародні новини

Україна

Політика

Бізнес

Бізнес

Новини IT

Транспорт

Аналітика

Фінанси

Економіка

ПЕК (газ та електроенергія)

Нафта, бензин, автогаз

Агропромисловий ринок

Політика

Міжнародна аналітика

Бізнес

Прес-релізи

Новини компаній

Корирування

Курс НБУ

Курс валют

Курс долара

Курс євро

Курс британського фунта

Курс швейцарського франка

Курс канадського долара

Міжбанк

Веб-майстру

Інформери

Інформер курсів НБУ

Інформер курс обміну валют

Інформер міжбанківські курси

Графіки

Графік курсів валют НБУ

Графік курс обміну валют

Графік міжбанківській курс

Експорт новин

Інформація про BIN.ua

Про сайт BIN.ua

Реклама на сайті

Контакти

Підписка на новини

Что осталось от «антиахметовского» закона после 11 тысяч правок

 Ярослав Вінокуров / Економічна правда

На 23 вересня був запланований розгляд у другому читанні законопроєкту №5600, більш відомого як "антиахметівський". Законопроєкт є частиною так званого "антиолігархічного пакета законів", на які влада Володимира Зеленського покладає великі надії у протидії впливу на економіку власників великого бізнесу, зокрема Ріната Ахметова.

Утім розгляд його, в останній момент перенесли через неузгодженості у фракціях щодо іншого документу, який повинен бути проголосований перед ним - мова про законопроєкт "про деолігархізацію".

Разом з тим до так званого "антиахметівського" законопроєкту все одно повернеться ранов чи пізно. І особлива увага до цього документу прикута не лише через те, що податкові зміни зачеплять інтереси найбагатшого українця.

Більшість норм, які Рада підтримала у першому читанні, могли відобразитися на гаманцях набагато менш заможних людей - від селян, що торгують городиною на ринках, до містян, які планують придбати нову квартиру.

Можливо через це, а можливо через гру деяких політиків в інтересах Ахметова, просування законопроєкту у стінах парламенту зіштовхнулося з шаленим тиском. Депутати подали до нього понад 11 тисяч правок. Деякі правки подавали навмисне у роздрукованому, а не електронному форматі, щоб затягнути формування велетенської порівняльної таблиці.

Напередодні ЕП ознайомилась з підтриманим профільним парламентським комітетом документом до другого читання. Які норми з нього прибрали, які вирішили залишити та чим доповнили "антиахметівський" законопроєкт?

У заручниках бюджету та МВФ

21 вересня в Україні почала свою роботу довгоочікувана місія Міжнародного валютного фонду. В цей же день міністр фінансів Сергій Марченко у стінах парламенту презентує проєкт закону "Про держбюджет на 2022 рік".

Презентація Мінфіну має одну важливу особливість - вона відрізняється від тексту бюджету. Різниця помітна неозброєним оком - це 30 млрд грн, які у презентації мають піти на низку гучних державних програм: від "Великої реставрації" культурних пам'яток до перепису населення та запуску українських супутників у космос.

Усі ці видатки з'являться й у тексті закону про бюджет на наступний рік, але лише після того, як Рада ухвалить "антиахметівський" закон.

22 вересня Марченко провів першу зустріч з місією МВФ, на якій так само підймав питання ухвалення цього ж законопроєкту. В уряді наголошують, що документ "створить додатковий бюджетний ресурс" у наступному році.

Збалансованість державних фінансів завжди була однією з ключових вимог МВФ. Тож не виключено, що від ухвалення згаданого законопроєкту, зрештою, залежатиме й доля виділення чергового траншу, необхідного Україні вже у цьому році.

Мінфін вирішив "грати" з депутатами їхніми ж методами. У відповідь на "поправочний спам" уряд "взяв у заручники" фінансування будівництва місцевих аеропортів та реставрації культурних пам'яток у регіонах. І схоже, що такий крок спрацював.

Минулого тижня профільний комітет Ради у "турборежимі" розглянув тисячі поправок до документу, підготувавши його до розгляду парламентом вже 23 вересня.

Однак в Мінфіні не поспішають радіти. Далеко не всі урядові ініціативи дійшли до другого читання. Через це очікувані надходження від ухвалення "антиахметівського" закону "схудли" майже вдвічі: з 50 млрд грн, які називали перед першим читанням влітку до близько 30 млрд грн, які "заклали" у презентацію бюджету.

Що з ухваленого у першому читанні законопроєкту залишилося, що змінилося, а що зникло взагалі?

Що лишилось

Рента на руду. Це власне те, через що документ свою назву, адже підняття рентних ставок болюче вдарить по найзаможнішому українцю, і за співпадінням власнику найбільших видобувних компаній країни Рінату Ахметову.

Від цього депутати вирішили не відмовлятися. Інакше законопроєкт навряд чи можна було б включати до "антиолігархічного" пакету.

Сьогодні компанії, які видобувають залізну руду сплачують 11-12% від собівартості видобутку. Після ухвалення змін ставка залежатиме вже від ринкової вартості, а саме індексу IODEX 62% FE CFR China, який розраховує інформаційне агентство Platts.

Так, ставки ренти будуть прогресивними. Це означає, що чим вищою буде вартість руди на світових ринках, тим більшою буде й ставка.

Так, якщо вартість тонни руди за індексом IODEX 62% FE CFR China становитиме до 100 дол, то ставка ренти становитиме 3,5%. А якщо ціна коливатиметься в коридорі 100-200 дол - 5%. З усього вище, до державного бюджету сплачуватиметься 10% ренти.

Щоправда, до другого читання норму про ренту дещо пом'якшили. Від нарахованої до сплати суми можна буде відняти вартість фрахту (приблизно 10%). Тобто, при ціні руди у 200 дол і рентній ставці 10% компаніям потрібно було б сплатити 20 дол, але за рахунок зменшення відрахувань на фрахт кінцева сума становитиме 18 доларів (20 дол - 10% - ЕП).

Щоправда, до другого читання в нормах про ренту з'явилася можливість знизити розмір податкового зобов'язання на вартість фрахту - це приблизно 10% від податкової ставки. Наприклад, у разі, якщо руда коштуватиме 200 дол за тонну, реального податку треба буде заплатити не 20, а 18 доларів.

Хай там як, однак із запровадженням нових правил оподаткування видобутку руди депутати явно запізнилися. Весною, коли про зміни лише почали говорити, та влітку, коли законопроєкт ухвалили у першому читанні, залізна руда била рекорди - 200 дол за тонну.

Наразі ж ціни на руду стрімко впали. На 22 вересня індекс IODEX 62% FE CFR China становить лише близько 119 дол за тонну, і до кінця року ціни можуть знизитися ще більше.

Тож бюджет України ризикує не отримати майже нічого від "буму" на сировинних ринках.

Підвищення екологічного податку. Найбільші забруднювачі довкілля в Україні - це переважно підприємства олігархів. У рейтингах компаній, які здійснюють найбільше викидів в атмосферу перші місця стабільно займають підприємства Ріната Ахметова. Тож підвищення плати за такі викиди також прямо вдарить по його кишені.

Так, наприклад, ставка за викиди вуглекислого газу, запропонована у законопроєкті, зросте втричі. Разом зі ставками за викиди в атмосферу зростуть ставки за скиди у води, а також за зберігання твердих відходів.

Збитки минулих періодів. Ще одна болюча для підприємств олігархів норма - обмеження щодо можливості використання накопичених у минулі періоди збитків для того, щоб не платити податки на прибуток.

Сьогодні це працює так: великі компанії, які у минулі роки отримували збитки, мають право переносити їх у повному обсязі на наступні роки та не сплачувати податки доти, доки прибутки наступних періодів повністю не перекриють ці збитки.

У разі ухвалення документу це право обмежать. Переносити можна буде лише половину збитків минулих періодів.

До другого читання, щоправда, депутати дозволили зменшувати прибуток звітного року на 100% збитків минулих періодів, якщо вони складатимуть менше 10% від прибутку звітного року. Однак це суттєво на закриття схем з ухилення від оподаткування великими компаніями не вплине.

Підвищення акцизів на алкоголь та інші продукти. Попри те, що ціни на підакцизні товари постійно зростають, розміри акцизів в Україні не переглядалися протягом останніх кількох років. Враховуючи це, депутати вирішили не відмовлятися від "індексації" акцизних ставок.

Для алкоголю, наприклад, розмір ставки визначається у гривнях, а не у відсотках від вартості продукції. Тож коли ціни на алкоголь, як і решту товарів, ростуть, частка акцизного податку у відсотковому співвідношенні до ціни знижується.

У запропонованих змінах всі ставки акцизів з алкоголю депутати вирішили півищити на 5%.

Цю норму навряд чи можна назвати антиолігархічною, адже заплатять за таке підвищення, врешті решт, кінцеві споживачі.

Що залишилось, але змінилось

У "антиахметівському" законі до другого читання збереглося ще чимало спірних норм, які у більшій мірі стосувалися пересічних українців, ніж олігархів. Однак у фінальному варіанті, схваленому комітетом, їх вирішили змінити.

Мінімальне податкове зобов'язання. Депутати вирішили не відмовлятися від запровадження абсолютно нового принципу розрахунку податків із сільськогосподарської діяльності. Тож поняття "мінімального податкового зобов'язання" (МПЗ) таки увійде до Податкового кодексу. Хоча у ньому зробили низку змін.

МПЗ - це мінімально можлива сума податків, які може сплатити особа чи компанія, яка користується землею. Розмір цього зобов'язання визначається за формулою, яка в простому варіанті зводиться до того, що сума всіх податків не може бути меншою за 5% від вартості землі.

Як працюватиме МПЗ? Уявімо, що фермерське господарство (юридична особа-платник податку на прибуток) орендує земельну ділянку площею 10 га на Київщині. Компанія має найманих працівників, з зарплати яких відраховує ПДФО та військовий збір.

Продаючи врожай, господарство отримує прибуток, з якого платить податок. Крім цього, компанія повинна сплачувати плату за землю та ренту за спеціальне використання води, якщо, наприклад, додатково використовується вода для поливу рослин.

Після запровадження МПЗ компанії доведеться заплатити більше податків. Якщо сума всіх сплачених компанією податків, перерахованих вище, буде меншою за визначене МЗП, то цю різницю доведеться доплатити бюджету.

У згаданому прикладі МЗП для фермера складатиме близько 13,25 тис грн (нормативно-грошова оцінка гектара землі на Київщині - близько 26,5 тис грн за гектар). Тобто, сума всіх сплачених компанією податків за рік не може бути меншою за 13,25 тис грн, а інакше різницю доведеться доплатити у складі податку на прибуток.

До другого читання до переліку податків і зборів, на які можна буде зменшити МПЗ, вирішили додати ще й 20% від витрат на оренду землі. Така зміна означатиме, що фермерам доведеться доплачувати менше податків після впровадження змін.

Податки від продажу городини. Ще одна спірна норма - зниження порогу площі земельної ділянки, продаючи врожай з якої потрібно сплачувати податок на дохід.

У тексті законопроєкту, який Рада ухвалила у першому читанні, пропонувалося зобов'язати людей, які отримують дохід від продажу вирощеної на городі продукції, сплачувати з таких доходів ПДФО. Це правило повинно було застосовуватися у разі, якщо площа городу складає понад 50 соток (0,5 га). Наразі такий поріг становить 2 га.

До другого читання від порогу у вигляді площі земельної ділянки вирішили відмовитися взагалі. Натомість, зобов'язувати сплачувати податок на доходи фізичних осіб (18%) у разі, якщо отриманий від продажу вирощених на своїй ділянці продуктів дохід перевищить 12 мінімальних зарплат - у 2021 році це 72 тис грн, у 2022 році - 78 тис грн.

Питання - як це контролювати і відслідковувати.

Податки з продажу нерухомості. У тексті законопроєкту, ухваленому у першому читанні, містилися сюрпризи не лише для фермерів, але й для забудовників. Зокрема, для тих забудовників, які реалізовують нерухомість через фізичну особу, ухиляючись від оподаткування.

Річ у тому, що наразі дохід від продажу одного об'єкта нерухомості на рік не оподатковується взагалі, а продаж другого і наступних - за ставкою 5%. Це дозволяє забудовникам оптимізувати витрати на податок з прибутку, здійснюючи продаж нових квартир через фізичну, а не юридичну особу.

"Антиахметівський" закон повинен цю можливість закрити. Відповідно до нього, дохід від продажу третього та наступних об'єктів нерухомості, проданих фізичною особою за рік, мають оподатковуватися за стандартною ставкою -18%.

Хоча до другого читання у законопроєкті вирішили дещо пом'якшити цю норму: тепер, у разі його ухвалення, сплачувати ці 18% податку доведеться не з усієї суми, отриманої від продажу нерухомості, а лише з різниці між сумою продажу та ціною, за яку нерухомість перейшла до продавця.

Що зникло

До другого читання дійшли не всі норми. Деякі, які стосувалися зокрема й бізнесу найбагатшого українця, вирішили прибрати повністю.

ПДВ з нерухомості. Ще одна спірна норма щодо оподаткування операцій з нерухомістю - запровадження податку на додану вартість з продажів на вторинному ринку у розмірі 20%.

Ця норма, потенційно, могла здійснити чи не найбільший вплив на кінцеву ціну на нові квадратні метри та зробити мрію про нове житло для більшості українців ще більш недосяжною.

Хоча справляння ПДВ з квартир на вторинному ринку цілком відповідає світовій практиці, експерти на ринку нерухомості в розмові з журналістами ЕП зазначали, що одномоментне запровадження цього податку може боляче вдарити по рівню цін.

Попри те, що депутати вирішили не вносити цю норму до законопроєкту, проте повністю відмовлятися від запровадження ПДВ на вторинному ринку житла там не стали. Ймовірно, такі зміни внесуть окремим документом після консультацій з ринком.

Акциз на "зелену" енергетику. Рінат Ахметов - найбільший власник "зеленої" енергогенерації в Україні. Його компанія ДТЕК виробляє близько 25% всієї альтернативної електроенергії та, відповідно, є найбільшим бенефіціаром "зеленого тарифу".

Найвищий у Європі "зелений" тариф, який держава зобов'язалася виплачувати виробникам енергії з відновлюваних джерел, призвів до кризи на енергоринку. Державне підприємство "Гарантований покупець" заборгувало мільярди гривень виплат сонячним та вітровим електростанціям.

Покрити цей борг пропонували, в тому числі, звільнивши ВДЕ від пільги, яка міститься у Податковому кодексі - з виробленої "зеленої" енергетики не сплачується акцизний податок.

Пропонований розмір акцизу міг становити 3,2%. Загальні надходження від податку очікувалися на рівні 2 млрд грн на рік.

До другого читання ця норма не дожила. Як пояснив голова податкового комітету Данило Гетманцев, депутати зважили ризики того, що запровадження акцизу призведе до масових позовів інвесторів у ВДЕ проти України.

Програш у цих позовах, ймовірно, коштував би державі набагато більше, аніж потенційні додаткові надходження від акцизного податку.

Самовільно зайняті землі. Одна з "аграрних" норм "антиахметівського" закону стосувалася оподаткування земель, які громадяни використовують без належних документів та прав власності - так званих "самозахоплень".

Законопроєктом пропонувалося уповноважити місцеві ради визначати ці "самозахоплення" та їхніх власників, а податкові органи - нараховувати за користування такою землею податки.

До другого читання від цієї ідеї вирішили відмовитися. Причина - корупційні та судові ризики.

У разі, якби ці норми стали законом, то ніхто не міг би гарантувати, що визначені місцевими органами влади власники "самозахватів" дійсно мали б до неї яке-небудь відношення. Судова система ризикувала б потонути в справах про оскарження рішень місцевої влади.

Норми про податкову заставу. Зникли із фінальної версії законопроєкту й скандальні норми, які надавали податківцям більше можливостей у використанні податкової застави для стягнення податкових боргів.

Накладання податкової застави на майно обмежує платника податків. Щонайменше, таке майно не можна продати, а його власник не може брати участі у тендерах.

У першій версії законопроєкту пропонувалося надати податковій право поширювати податкову заставу на майно платників податків у разі виявлення самого факту несплати податку або наявності податкового боргу.

На практиці це означало б, що платники податків не мали б можливості оскаржити повідомлення-рішення податкової чи довести його помилковість.

Ця норма викликала чи не найбільше критики серед підприємців. Ймовірно, влада вирішила піти їм на поступки або ж просто порахувала, що витрати на суди з оскарження рішення про податкові застави будуть більшими ніж ефект від запровадження цієї спірної норми.

Що нового

Понад 11 тисяч правок до "антиахметівського" законопроєкту зосереджувалися не лише на зміні чи скасуванні вже ухвалених у першому читанні норм, але й пропонували додати нові.

Наприклад, депутати пропонують розширити права громадян на користування податковою знижкою. У разі ухвалення змін, до витрат, на які зменшуватимуть річний податок на доходи, можна буде додати витрати на лікування від коронавірусу чи щеплення від хвороби.

Залишила свій слід у законопроєкті й податкова амністія. Так, депутати пропонують надати людям, які скористаються амністією, додаткові податкові переваги.

Доходи від продажу транспортних засобів (третього та наступних транспортних засобів за один рік) можна буде зменшити на їхню вартість, вказану у добровільній декларації з податкової амністії. Тобто, ПДФО потрібно буде сплачувати не з усієї суми доходів, а лише з різниці між доходом та вказаною під час амністії вартістю.

Також депутати надали права платникам податків та податковим органам здійснювати аудіо- та відеозапис податкових перевірок. Потенційно, записи можна буде використовувати у судових справах щодо оскарження незаконних дій податківців (або ж платників податків) під час перевірки.

Однак чи не найбільше нововведення у законопроєкті - запровадження пільг для нових підприємств у шахтарських містечках на сході та заході України. "Антиахметівський" закон пропонує звільнити такі підприємства від податку на прибуток, ПДВ та рент на спеціальне використання лісу та води на 15 років - з 2022 по 2037 рік.

Щоправда, таким підприємствам треба буде відповідати певним критеріям: працевлаштовувати щонайменше 10 осіб, працювати у переробній промисловості та бути створеними після 1 січня 2022 року.

***

Законопроєкт №5600 навряд чи суттєво просуне Україну вперед на шляху деолігархізації. До другого читання у ньому відчутно зменшився податковий тягар на бізнес олігархів, а в умовах падіння світових цін на залізну руду додаткові надходження до бюджету від ухвалення закону будуть набагато меншими від початкових очікувань.

Попри це, уряд серйозно налаштований провести документ через парламент. Владу не зупиняє навіть використання не зовсім чесних методів, таких як "планування" закладених у законопроєкті доходів у тексті бюджету.

Що вже казати про те, що голосуючи за податкові зміни наприкінці вересня, депутати та уряд порушують пряму норму Податкового кодексу, яка забороняє вносити зміни до податкової системи менш ніж за 6 місяців до нового бюджетного року.

Однак чи вартують надходження додаткових 20 млрд грн на рік стількох жертв? І чи дійсно ухвалення цього закону продиктоване фіскальною необхідністю, а не спробою зіграти на бажаннях виборців "змусити олігархів заплатити більше"?

 

ТЕГИ

Курс НБУ на сьогодні
 
за
курс
uah
%
USD
1
38,9744
 0,1746
0,45
EUR
1
42,4470
 0,2018
0,48

Курс обміну валют на вчора, 10:45
  куп. uah % прод. uah %
USD 38,5222  0,15 0,38 39,0548  0,15 0,39
EUR 41,9667  0,18 0,43 42,7337  0,15 0,34

Міжбанківський ринок на вчора, 11:33
  куп. uah % прод. uah %
USD 38,9500  0,15 0,39 38,9750  0,16 0,40
EUR -  - - -  - -

ТОП-НОВИНИ

ПІДПИСКА НА НОВИНИ

 

Бізнес