"Укртелеком" незабаром може знову стати державним. Господарський суд міста Києва задовільнив позов Фонду держмайна щодо розірвання договору купівлі-продажу пакету акцій телеком-компанії.

Фонд намагається стягнути з ТОВ "ЕСУ" (володіє "Укртелекомом", ЕП) 92% акцій компанії та вимагає 82 млн доларів пені за невиконання інвестиційних забов'язань.

ТОВ "ЕСУ", яке контролюється олігархом Рінатом Ахметовим, сподівається це рішення оскаржити. До того часу поки справа не пройде всі судові інстанції, підприємство залишатиметься під контролем бізнес-групи Ахметова.

ЕП з'ясовувала, чому "Укртелеком" хочуть забрати у донецького олігарха та в якому стані це підприємство перебуває зараз.

"Приватизація по-старому"

Ще 7 років назад бюджет України міг отримати більше мільярда доларів за "Укртелеком". Серед потенційних покупців державного телеком-гіганта тоді називали міжнародні компанії Deutsche Telekom, Orange, VimpelCom та Nortelecom.

Цього не сталося. Переможцем стала маловідома компанія ТОВ "ЕСУ" - дочірня компанія австрійського концерну EPIC. "Темна конячка" з Австрії придбала 92,79% акцій "Укртелекому" за 10,6 млрд гривень.

"Австрійський" інвестор навіть частково розрахувався за "Укртелеком" коштом українських платників податків - купівлю профінансували два держбанки. За кілька тижнів до переказу на рахунок Фонду держмайна другого траншу за Укртелеком "ЕСУ" випустила облігації на суму близько 4 млрд грн, які викупили Ощадбанк і Укрексімбанк.

Через два роки група СКМ Ріната Ахметова і австрійська EPIC підписали договір купівлі-продажу 100% акцій компанії UA ТELECOMINVEST LIMITED, яка є власником ТОВ "ЕСУ". До цієї угоди було залучено цілий пул близьких до Януковича людей, а головним організатором схеми співрозмовники називали голову АП часів Януковича Сергія Льовочкіна.

Викупити облігації у держбанків в повному обсязі СКМ так і не змогла. У 2015 році їй лише вдалося відстрочити погашення до кінця 2017 року. За даними ЕП, папери досі не погашені.

Зрештою, зараз питання в іншому - чи залишиться взагалі "Укртелеком" у власності олігарха.

З чого все почалось

Вперше ЗМІ заговорили про повернення "Укртелекому" у державну власність у квітні 2013 року. Приводом для цього стало невиконання новим власником соціальних зобов'язань.

Зокрема, власник почав систематично скорочувати персонал, але Фонд порушень не знайшов. Для порівняння: зараз в "Укртелекомі" працює 25,4 тис. осіб, а чотири роки тому, коли Ахметов купив підприємство, штат нараховував 58,9 тис.

Після зміни влади у 2014 році до питання реприватизації"Укртелекому" знову повернулись, але через іншу причину. За приватизаційною угодою власник повинен був за свій рахунок побудувати і передати на баланс держави телекомунікаційну мережу спеціального призначення (ТМСП), але не зробив цього.

Відтоді у держави з'явився вагомий привід для скасування приватизації, але конкретних дій не було.

Вперше про повернення "Укртелекому" державі відкрито заговорили народні депутати 16 вересня 2015 року. Тоді спеціальна контрольна комісія Верховної Ради з питань приватизації на чолі з Борисом Філатовим (мер Дніпра, на той момент він був депутатом і соратником Ігоря Коломойського, ЕП) закликала Кабінет міністрів ініціювати процедуру банкрутства ПАТ "Укртелеком". Проте ідея з банкрутством телекомоператора так само не набула широкої підтримки.

В березні 2016 року члени спецкомісії опублікували на 7 сторінках докладні результати незаконної, за їх версією, приватизації "Укртелекому". Автори запропонували генпрокурору Юрію Луценку заарештувати активи телекомоператора. У першій половині 2017 року суди навіть арештовували акції "Укртелекому" та його структурного підрозділу "ТриМоб". Але згодом арешти зняли.

Ще одну спробу перевірити законність приватизації телекомоператора заблокував перший віце-прем'єр Степан Кубів у жовтні 2016 року.

Які претензії у Фонду

В травні 2017 Фонд держмайна відкрито заявив про вимогу скасувати приватизацію "Укртелекому". Перед цим на підприємстві працювала спецкомісія з ФДМ, яка засвідчила невиконання умов договору інвестором.

Фондовики відзначили декілька прикладів порушення договору.

По-перше, наголошують у Фонді, не виконується інвестиційний план: Так, власник повинен був інвестувати в "Укртелеком" протягом 5 років з моменту покупки не менше 450 млн доларів (у вигляді грошових коштів, майна, інтелектуальної власності). Не виконано.

По-друге, власник "Укртелекому" досі не виконав приватизаційне зобов'язання з передачі телекомунікаційної мережі спецпризначення на баланс держави.

Крім цього, Фонд нарахував за невиконання умов договору пені на суму 81 млн доларів.

На підставі згаданих порушень фондовики подали позовну заяву про розірвання договору. І лише напередодні в ТОВ "ЄСУ" повідомили, що Господарський суд Києва задовільнив позови їх опонентів, і рішення буде оскаржуватися.

"З огляду на характер претензій ФДМ і їх зв'язок з діями попередніх власників "Укртелекому", "ЕСУ" вважає за необхідне досягнення розумного компромісу щодо виконання приватизаційних зобов'язань", - зазначили в компанії.

На думку юристів, оскаржити претензії Фонду держмайна цілком можливо. Керуючий партнер ЮФ "Антіка" Олексій Кот зауважує, що законодавство, чинне на момент укладення договору приватизації "Укртелекому", дозволяло включати в документ інвестиційні зобов'язання.

За його словами, стаття 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" прямо передбачає можливість розірвання договору у разі невиконання зобов'язань зі сплатою 10% штрафу від загальної суми інвестицій.

У 2012 році в цей же Закон було внесено зміни. Вони зокрема передбачали заборону на включення в перелік підстав для розірвання договору пункту про порушення інвестиційних зобов'язань. Відповідальність за це могла встановлюватися лише у вигляді штрафів або пені.

"Положення договору купівлі-продажу, укладеного в 2011 році, будуть мати пріоритетне значення для встановлення наслідків порушення інвестиційних зобов'язань для ЕСУ. Однак ЕСУ цілком може апелювати до того факту, що пункти договору, які стали підставою для рішення суду, сьогодні формально суперечать положенням Закону України "Про приватизацію державного майна", а значить в цій частині можуть бути оскаржені", -зазначає Кот.

Політичні ігри

Втім, юридичні тонкощі можуть виявитись не такими й важливими. Співрозмовники ЕП з депутатських кіл вважають цей процес політичною грою проти Сергія Льовочкіна. Мовляв, "тепер відповідатиме перед Ахметовим і не тільки".

Утім в оточенні самого Льовочкіна запевняють, що той немає відношення до підприємства. "У нього немає і ніколи не було ніяких інтересів в УТК. Я думаю, що Ренату Ахметову він теж не потрібен", - заявив наближений до Льовочкіна співрозмовник.

В будь-якому разі це рішення першої інстанції і воно ще може кардинально змінитись.

"Політика тут в тому, що суди у виняткових випадках в таких справах виносять рішення на користь держави. Зазвичай, юристам, які відстоюють інтереси приватного покупця, майже завжди, навіть якщо вони не праві, вдається перемогти у держави", - каже юрист Анатолій Родзинський.

За його словами, рішення суду не набуде чинності, поки не буде розглянуто апеляцію, а остаточне рішення буде ухвалювати новий Верховний суд.

"За цей час всі активи можуть бути продані, навіть якщо держава отримає назад "Укртелеком", як компанію, то йому вже можуть не належати самі цікаві активи", - припускає юрист.

Що залишилося від "Укртелекому"

Останні чотири роки компанія генерує щорічний чистий дохід від реалізації продукції на рівні 3,1-3,2 млрд грн. Операційний прибуток за перші півроку 2017 становив 634 млн грн, а чистий прибуток - 355 млн грн.

Проте з 2013 по 2016 роки більше половини прибутку власник "Укртелекому" отримував від абонплати за послуги місцевого стаціонарного зв'язку. І ці доходи з кожним роком знижуються на сотні мільйонів гривень. При цьому доходи від інтернет-послуг, які на другому місці за обсягом, ростуть лише на десятки мільйонів.

Структура доходів виглядає наступним чином:

"Укртелеком" надто повільно розвиває наразі ключовий бізнес - надання послуг інтернет-доступу. В той же час, головне джерело доходу - міський зв'язок - стрімко занепадає.

"Якщо реприватизація здійсниться, то що державі залишаться від Укртелекому?", - задає риторичне питання президент "СВ-Консалтинг" Олег Стефанюк у коментарі ЕП.

"Вони демонтують мідний кабель. Він представляє достатньо велику цінність у якості кольорового металу. Вони демонтують старе аналогове обладнання. В ньому теж є кольорові дорогоцінні метали. І уже дуже багато демонтовано", - каже Стефанюк.

За його словами, "Укртелеком" встановлює на вулицях нові комутаційні шафи замість старих великих телефонних станцій. Обладнання цих старих станцій телекомоператор продає на видобуток дорогоцінних металів (в АТС радянських часів містяться рідкісні і коштовні метали: мідь, золото, срібло, платина, паладій, рутеній, тантал.

Наприклад, у 2015 році "Укртелеком" утилізував три старих аналогових АТС радянського виробництва і мідний кабель на суму 237 млн грн - ЕП). Одночасно виставляються на продаж і приміщення. "Практично все ліквідне, на що були документи, що мало цінність, вони вже продали", - констатує експерт.

Тобто, якщо зараз держава забере "Укртелеком", то вона отримає "порожню скриньку". За словами Стефанюка, все, що залишилося після Радянського Союзу і можна було продати, уже давно продане.