Про концепцію так званої стратегічної автономії Європи французький президент Еммануель Макрон заговорив іще 2017 року, коли він вперше заступив на посаду глави французької держави. "Що стосується оборони, то ми маємо створити для Європи можливість діяти автономно, доповнюючи НАТО", - сказав він тоді у своїй "європейській" промові в Паризькому університеті Сорбонна.

Тоді його заклик не знайшов особливого відгуку. Але за ці роки ситуація кардинально змінилася - після повномасштабного нападу Росії на Україну та, особливо, після переобрання Дональда Трампа президентом США 2024 року. Адже останній каже, що більше не хоче гарантувати безпеку Європи за просто так.

Євросоюз нещодавно ухвалив пакет переозброєння Readiness 2030 (до цього - ReArm Europe). Згідно з планом, до 2030 року інвестиції в європейський оборонний сектор мають становити близько 800 мільярдів євро. Кілька держав-членів ЄС оголосили про збільшення своїх оборонних бюджетів. Франція може зіграти центральну роль у втіленні реформ у життя, але узгоджуючи свої дії з іншими, кажуть експерти.

Досвід участі в бойових місіях

Річний оборонний бюджет Франції до 2030 року повинен збільшитися вдвічі. Зараз він становить близько 50 мільярдів євро - близько двох відсотків внутрішнього валового продукту (ВВП) країни. Збільшення оборонних витрат можуть забезпечити економіці країни додаткове зростання в 1,5 відсотка, прогнозують економісти.

Оборонний сектор Франції - це близько 20 тисяч підприємств з 200 тисячами працівників. Таким чином Франції є ключовою країною для ЄС у питанні оборони, каже Фанні Кулом, експертка з питань оборонної економіки в університеті Sciences Po у Греноблі.

"Франція, по суті, присутня у всіх сегментах виробництва", - каже вона в розмові з DW. За словами експертки, на відміну від багатьох інших країн, Франція зберегла своє ноу-хау в оборонній сфері після 1960-их років. "Після завершення "холодної війни" в 1990-их роках видатки хоч і знизилися, але після атак на Всесвітній торговий центр у Нью-Йорку 11 вересня 2001 року та війни проти тероризму, яка почалася після них, тренд знову змінився. Крім того, Франція завжди мала міжнародні місії, приміром, у Лівії чи в регіоні Сахель", - пояснює Кулом.

Складні системи замість куль

Завдяки цьому у країні збереглася справжня воєнна культура, додає Сильві Матеї. Вона так само економістка, що спеціалізується на оборонному секторі та працює в паризькому дослідницькому Інституті Жака Делора. "Потрібно мати чітке уявлення про загрозу, аби знати, яке озброєння потрібне. Ці аналітичні можливості у Франції залишилися, на відміну від, приміром, Німеччини", - каже Матеї у розмові з DW.

За її словами, Франція серед лідерів у питанні високих оборонних технологій, приміром, зі своїм бойовим літаком Rafale або авіаносцем Charles de Gaulle. "Натомість виробництво легкої зброї та боєприпасів ми суттєво скоротили. Ми думали, що виробництво цих менш складних продуктів можна буде знову швидко розширити", - пояснює експертка.

Гроші та природні ресурси

З іншого боку, перезапуск виробництва легких озброєнь та амуніції, як виявилось, може бути не таким уже й простим, каже Кулом. "Будуть потрібно великі обсяги сировини, яку важко знайти після запровадження санкцій проти великого постачальника сировини Росії через вторгнення в Україну", - пояснює економістка. "Крім того, нам потрібно підготувати більше інженерів та фахівців. Промислові галузі економіки Франції останніми роками постійно зменшувалися", - додає вона.

І тут постає питання грошей. Країна має величезний державний борг і повинна суттєво заощаджувати, аби зменшити дефіцит бюджету. Цього року він, швидше за все, сягне п'яти відсотків ВВП. Держава оголосила про створення оборонного фонду на базі державного інвестиційного банку BPIFrance, завдяки якому уряд хоче акумулювати 450 мільйонів євро. Крім того, є ідеї створення спеціальних оборонних фінансових продуктів, аби залучити до фінансування оборонного сектора заощадження французів.

Паризька агенція Defense Angels, яка спеціалізується на фінансуванні стартапів в оборонній сфері, так само розраховує на збільшення запитів. Завдяки мережі інвесторів вона забезпечила з моменту заснування наприкінці 2021 року фінансування 23 компаній. До мережі входять 90 інвесторів, які лише цього разу можуть фінансово підтримати близько 30 молодих компаній.

Дональд Трамп кардинально змінив правила гри

"Суперечка у Білому домі між Трампом та українським президентом Володимиром Зеленським наприкінці лютого кардинально змінила правила гри", - каже Франсуа Маттенс, віцепрезидент Defense Angels, у розмові з DW. Тоді зустріч президентів у Вашингтоні завершилася без запланованого підписання угоди про корисні копалини, доступ США до яких мала гарантувати Україна. Цей інцидент викликав побоювання, що США можуть повністю припинити підтримку України.

"Відтоді мені телефонує багато інвесторів, які раніше були обережними, і хочуть інвестувати", - каже Маттенс. Стартапи, на його думку, відіграють при цьому важливу роль. "Нам потрібні інновації та найсучасніші технології в оборонному секторі. Динамічні стартапи можуть краще це забезпечити, ніж великі й повільні концерни", - додає він.

Конкуренція Ілону Маску

Підвищений інтерес після сварки у Білому домі помітили також у компанії Cailabs. Заснований у 2013 році стартап виробляє так звані сонячні оптичні станції, які з'єднуються з супутниками за допомогою лазерів. Ці станції можуть встановлювати з'єднання з інтернетом, а також безпечні канали зв'язку та є конкурентом супутниковим передавачам Starlink американського мільярдера Ілона Маска.

"Наші станції набагато важче локалізувати, бо вони не залежать від радіосигналів, але поки що вони надто великі для застосування на фронті", - каже виконавчий директор Cailabs Жан-Франсуа Морізур у розмові з DW.

Попри це вже зараз половину виручки компанії забезпечує саме військове застосування техніки. Ця частка незабаром має збільшитися до 80 відсотків, кажуть у Cailabs. "Поки що ми експортуємо левову частку нашої продукції передусім у США. Але це незабаром може змінитися, зокрема і через гроші від ЄС".

Європі потрібна Франція - і навпаки

Паризький стартап Kayrros нещодавно підписав свої перші контракти з оборонними компаніями. Компанія аналізує зміни на супутникових знімках за допомогою штучного інтелекту. Незабаром це можуть бути, зокрема, й переміщення військ.

"Франція відіграватиме важливу роль у процесі озброєння завдяки своєму досвіду в питанні космосу, адже тут є своя маленька "Силіконова долина" у цій галузі та багато дуже хороших дослідницьких установ", - каже співзасновник Kayrros Антуан Альфф у розмові з DW.

Тим не менш, Франції варто зберігати скромність, кажуть деякі експерти. Серед них і Дельфін Дешо-Дютар, політологиня та заступниця директора дослідницького Центру міжнародної безпеки та європейської співпраці в Греноблі. "Франція не в змозі стати новим лідером у питанні безпеки замість США - ідеться про співпрацю з іншими країнами на кшталт Німеччини чи Італії", - каже вона і додає: "Нам потрібні європейські чемпіони, аби досягти масштабних ефектів. Тож Франції варто діяти дипломатичніше і не надто зухвало".