Державні банки Китаю різко скорочують бізнес у Росії в міру того, як наростають проблеми з платежами, які охопили близько 80% двосторонньої торгівлі.

Про це йдеться в даних статистики Центробанку Росії, передає The Moscow Times.

Активи російської "дочки" Bank of China - четвертого в переліку найбільших банків Китаю - в другому кварталі 2024 року скоротилися на 37%, до 355,9 млрд руб.

"АйСиБиСи банк" - дочірня структура найбільшого китайського банку ICBC Bank, який працює на російському ринку з 2007 року, - скоротив активи на 27%, до 462,4 млрд руб.

Обидва банки, які спеціалізуються на розрахунках між російськими та китайськими компаніями, стрімко розширювали російський бізнес після початку розв'язаної Росією повномасштабної війни проти України: їх активи зростали щокварталу з 2022 року й за цей час збільшилися на 246% та 555% відповідно.

Перше суттєве скорочення активів китайських банків Росії з початку вторгнення РФ в Україну пов'язане з платіжними труднощами.

Як зазначається, скорочення обсягу та зниження швидкості розрахунків, зумовлені побоюваннями вторинних санкцій та ускладненням комплаєнсу на китайській стороні, тягнуть за собою скорочення залишків банків на коррахунках у китайських головних організаціях та тимчасово вільних коштів на рахунках клієнтів, проти чого також згортаються найбільш ліквідні активи.

У лютому прийом платежів із Росії обмежили ICBC, China Construction Bank та Bank of China, а до квітня до них приєдналися China Citic Bank, Industrial Bank та Bank of Taizhou. Візит до Пекіна президента РФ Владіміра Путіна, на який покладали надії банкіри та бізнес, виявився безрезультатним.

Проблеми з платежами між Росією та Китаєм

На початку вересня повідомлялося, що на тлі наростаючих проблем із банківськими платежами між Росією та Китаєм президент РФ Владімір Путін попросив організувати зустріч із головою Китаю Сі Цзіньпіном на саміті БРІКС у Казані.

Ситуація з платежами з Росії до Китаю різко погіршилася в грудні 2023 року, коли президент США Джо Байден підписав указ, що дозволяє американському Мінфіну вводити вторинні санкції проти банків третіх країн за допомогу підсанкційним особам та забезпечення поставок російському військово-промисловому комплексу.

Після цього понад 98% китайських кредитних організацій припинили приймати платежі від російських компаній. Також деякі банки стали відхиляти платежі з російськими іменами та почали відмовлятися приймати "брудні" юані з Росії.

Наприкінці серпня стало відомо, що російські компанії стикаються з усе довшими затримками та більшими витратами при проведенні розрахунків з торговими партнерами в Китаї. Ця проблема загострилася, а між РФ та Китаєм "зависли" транзакції на десятки мільярдів юанів.

Близьке до уряду РФ джерело підтвердило, що китайські державні банки "масово" припиняють операції з Росією, через це затримуються платежі на мільярди юанів.

До того стало відомо, що китайські експортери припинили поставляти продукцію до Росії без попередньої оплати.

Перед тим невеликі регіональні банки Китаю почали відмовлятися приймати платежі з Росії. Ще в травні-червні локальні китайські кредитні організації працювали з російським бізнесом і "платежі йшли більш-менш стабільно", але з 20 липня розрахунки фактично призупинено.

Наприкінці липня повідомлялося, що китайські банки почали повертати до Росії близько 80% переказів у юанях.

Через це Росія та Китай можуть почати використовувати бартерні схеми в торгівлі між двома країнами. Також Росія може почати розраховуватися з Китаєм за допомогою криптовалюти: до того президент РФ Владімір Путін підписав закон про легалізацію обороту криптовалюту та майнінгу в країні.

Російські банкіри своєю чергою визнали, що проблема з міжнародними розрахунками - це надовго.