Спецпредставник американського президента Дональда Трампа в Україні Кіт Келлог представив свій план мирного врегулювання війни в Україні. Він вжив аналогію з поділом Берліну на сфери контролю після поразки Німеччини в Другій світовій війни, що викликало обурення в багатьох українців і західних аналітиків. Згодом Келлог пояснив, що насправді мав на увазі.

План Келлога був опублікований 11 квітня у британському виданні The Times із заголовком "Посланець Трампа: Україну можна було б розділити, як післявоєнний Берлін".

В статті представник президента США виступає за те, щоб заморозити поточну лінію фронту, а Україна була б поділена на різні "зони відповідальності" військових контингентів.

Келлог припустив, що британські та французькі війська могли б взяти під свій контроль території на захід від річки Дніпро в рамках "сил заспокоєння", а російська армія - на окупованому сході. Між ними були б українські війська і демілітаризована зона.

Демілітаризована зона матиме в ширину 30 км, тобто по 15 км в обидва боки.

Це убезпечить від прямого зіткнення російських і західних військ.

На думку Келлога, англо-французькі сили на захід від річки Дніпро "зовсім не будуть провокаційними" для Москви. Він сказав, що Україна є достатньо великою країною, щоб розмістити кілька армій, які прагнуть забезпечити припинення вогню.

"Ви можете зробити так, щоб це виглядало майже так, як сталося з Берліном після Другої світової війни, коли у вас була російська зона, французька зона, британська зона, американська зона", - сказав він.

Келлог уточнив, що Америка не надаватиме жодних наземних сил в рамках цього плану для України. Також він додав, що російський президент Володимир Путін може відкинути цей план.

Аналогія з "поділом Берліну" викликала обурення. Перш за все тому, що Німеччина за підсумками Другої світової була змушена капітулювати і її територію поділили між переможцями війни. Україна ж веде визвольну війну і сама запрошує західний миротворчий контингент, який мав би допомогти стримати подальшу агресію Росії.

Згодом Кіт Келлог написав в соцмережі "Х", що журналісти The Times спотворили зміст його слів.

"У статті в Times перекручується те, що я сказав. Я говорив про сили стійкості після припинення вогню на підтримку суверенітету України. В обговореннях поділу я мав на увазі райони або зони відповідальності союзних сил (без військ США). Я НЕ мав на увазі поділ України", - зазначив він.

Раніше російська влада, зокрема президент Путін, публічно заявляла, що вимагає повного контролю і виведення українських військ з чотирьох областей України: Луганської, Донецької, Запорізької і Херсонської, про анексію яких Кремль заявив восени 2022 року. Півострів Крим російська влада анексувала ще в 2014 році.

Станом на квітень 2025 року армія РФ, за словами Путіна, взяла під контроль 99% території Луганської області і близько 70% - Донецької, Херсонської і Запорізької.

За даними агентства Reuters, спецпосланець Трампа в РФ Стівен Віткофф заявив американському президенту, що "найшвидший спосіб досягти припинення вогню в Україні - це підтримати стратегію, яка надала б Росії право власності на чотири східні українські регіони, які вона намагалася незаконно анексувати у 2022 році".

Коаліція охочих

Обговорення теоретичної можливості направити до України військові контингенти союзників ведеться фактично з початку 2025 року. Найбільшу ініціативу тут проявляють Франція і Британія.

Міністри оборони "Коаліції охочих" 11 квітня провели перемовини у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі.

Британський міністр оборони Джон Хілі підкреслив, що важливо бути готовим до моменту, коли сторони досягнуть угоди про мир, щоб забезпечити після цього безпеку України і запобігти подальшій агресії Росії.

Інші міністри заявили, що їм необхідна ясність щодо низки питань - зокрема, щодо місії потенційних військових сил і правил їхньої взаємодії, - перш ніж вони зможуть ухвалити рішення про відправлення військ.

Хілі уточнив, що не розглядається ідея миротворчої місії, яка розділила б ворогуючі сторони по лінії фронту. Натомість акцент робиться на посилення української армії як ключовий елемент майбутнього плану.

Міністр оборони Франції Себастьєн Лекорню підтримав свого британського колегу, заявивши: "Перша гарантія безпеки - це, безумовно, підтримка української армії, а отже - відмова від демілітаризації України, як того вимагає Росія".

Кілька джерел на умовах анонімності повідомили агентству Bloomberg, що між Лондоном і Парижем продовжуються дебати про те, чи потрібні силам коаліції якісь форми підтримки з боку США, бо адміністрація Трампа поки що не обіцяла нічого подібного.

Прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер ясно дав зрозуміти, що такі сили будуть життєздатні лише за наявності гарантій безпеки від США, обговорювати які Вашингтон поки що відмовляється.

За даними Bloomberg, близько 15 країн підтвердили свою готовність надати війська для участі у цій операції, зокрема Канада та Австралія. На поточному етапі формально коаліція не пов'язана з НАТО.

Передбачається, що гіпотетичні сили коаліції будуть розгорнуті лише після набуття чинності мирною угодою. Повністю оснащена українська армія служитиме головною лінією стримування. Європейські війська будуть забезпечувати безпеку критично важливих об'єктів національної інфраструктури, великих портів та міст, що розташовані далеко від лінії фронту. За словами західних чиновників, сильні українські збройні сили є невід'ємною частиною коаліції.

Президент України Володимир Зеленський також заявив, що сили коаліції можуть з'явитись в Україні лише після повного припинення вогню.