Компанії-члени Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) виступають за посилення заходів із детінізації економіки для наповнення держбюджету замість пропонованого в законопроєкті № 11416 підвищення ставок деяких податків і введення нових, повідомляють на сайті асоціації.

"На думку учасників асоціації, поки уряд не використовує потенціал тіньової економіки складно із розумінням сприймати додаткові податки виключно на білий бізнес. Детінізація може вивільнити додаткові мільярди гривень до державного бюджету", - йдеться в повідомленні ЄБА в понеділок.

Зазначається, що за оцінками дослідження Інституту соціально-економічної трансформації у 2023 році потенційні втрати доходів бюджету від "тіні" становлять близько 400 млрд грн. Зокрема, більше втрат від контрабанди на кордоні - 80-150 млрд грн, зарплат у конвертах - 70-110 млрд грн, контрафакту та нелегальної торгівлі - 46-51 млрд грн.

"Тож ми хотіли б звернути увагу на невичерпний фіскальний потенціал тіньової економіки. Водночас хочемо наголосити, що без реформи митниці, повноцінного перезапуску БЕБ та ефективної роботи правоохоронних органів результативна боротьба з тінню неможлива", - заявили в ЄБА.

Крім того, для наповнення держбюджету ЄБА пропонує збільшити податкове навантаження на сферу азартних ігор, впровадити заходи з боротьби зі схемами ухилення від зарплатних податків через фізосіб-підприємців (ФОПів), зокрема із зарплатами в конвертах, посилити боротьбу з сірими схемами в електронній торгівлі та переглянути механізм оподаткування ринку автомобілів (оцінити фіскальний ефект від оподаткування операцій у сегменті старих авто).

Також, щоб не завдати шкоди сумлінним користувачам спрощеної системи оподаткування, асоціація пропонує розглянути можливість застосування диференційованих ставок, а також дослідити фіскальний потенціал перегляду неоподатковуваних лімітів імпортних операцій (з товарами до EUR500 в супроводжуваному багажі і до EUR150 для поштових та експрес-відправлень), які не оподатковують митом і ПДВ.

Серед інших пропозицій - оцінювати ефект підвищення ставки ПДВ не обмежуючись оцінкою суто фіскального ефекту, а із урахуванням впливу на економіку України в середньо- і довгостроковій перспективі.

До того ж, на думку бізнесу, слід провести оптимізацію видатків держбюджету та переглянути деякі державні витрати.

"Ми закликаємо до підвищення ефективності державних видатків, які передбачають фінансування суспільно значущих програм, що сприяють пожвавленню економіки та зміцненню обороноздатності", - наголосили у спільноті.

Асоціація окремо зазначила, що ці заходи мають бути тимчасовими.

Водночас під час дискусії ЄБА з головою парламентського комітету з питань податкової та митної політики Данилом Гетманцевим і заступницею міністра фінансів Світланою Воробей щодо терміну введення заходів виникли розбіжності: асоціація пропонувала запровадити їх на фіксований період - один рік, а представники держорганів схиляються до введення цих заходів до кінця воєнного стану плюс певний фіксований період.

Також асоціація виступає проти податку з обороту. Її аргумент - для деяких компаній з низькою рентабельністю таке податкове навантаження буде непідйомним, оскільки воно вдарить по конкурентоспроможності українських компаній як на міжнародних ринках, так і на внутрішньому, адже 1% з обігу застосовуватиметься на кожному етапі виробництва. Одночасно наголошується, що сам бізнес виступає категорично проти оборотного податку в поєднанні з податком на прибуток і ПДВ для юридичних осіб без спрощень порівняно зі спрощеною системою.

"Для мобільних операторів податкове навантаження +5% з обороту фактично призведе до 12-13%. Для автодилерів +15% фактично будуть 17% відсотками від обороту, що зводить нанівець доцільність продовження бізнесу з продажу нових авто. Для ювелірних виробів +30% від обороту повністю нівелює рентабельність бізнесу", - пояснили в ЄБА.

Асоціація висловила зауваження щодо механізму справляння авансових платежів для сфери роздрібної торгівлі паливно-мастильними матеріалами з податку на прибуток, зокрема щодо можливості заліку в рахунок майбутніх періодів.

Повідомляється, що ЄБА не підтримує збільшення податків на легальні зарплати без дієвої боротьби з використанням схем ухилення від оподаткування зарплат, зокрема за допомогою зловживання спрощеною системою.

Також асоціація заперечує проти надання місцевим органам влади права встановлювати необмежене значення мінімальної бази для ПДФО і норм щодо інвентаризації під час перевірок у строки, визначені ревізорами через високі корупційні ризики.

Говорячи про запровадження нових податків, у ЄБА наголосили, що акциз на солодкі напої без перехідного періоду може значно нашкодити компаніям, що спричинить витрати на налагодження програмних рішень і вплине на довгострокові договори за фіксованими цінами, оскільки ставку податку запропоновано втричі вищою за європейську. В асоціації вважають, що більш доцільно буде розробити окремий законопроєкт про акциз на солодкі напої та детально доопрацювати його з представниками бізнесу.

До того ж асоціація виступає проти зміни підходів до оподаткування резидентів "Дія.Сіті", оскільки це може підірвати довіру інвесторів до держави через недотримання зобов'язання щодо стабільного податкового режиму та фіксованих ставок податків на 25 років.

Водночас у розмові з бізнесом заступниця міністра фінансів зазначила, що підвищення податків є вимушеним кроком, але це найшвидший шлях залучення коштів до держбюджету. Зростання оборонних витрат спричиняє необхідність збільшення внутрішніх податкових і неподаткових надходжень, пояснила Воробей. Водночас вона наголосила, що Мінфін відкритий для обговорень і змін до запропонованої концепції підвищення податків у межах незмінності необхідної суми додаткових податкових надходжень.

Як повідомлялося, 18 липня в Раді було зареєстровано урядові законопроєкти про внесення поправок до держбюджету-2024 щодо фінансового гарантування сектору безпеки і оборони (№11417) і поправок до Податкового кодексу та інших законів про особливості оподаткування в період дії воєнного стану (№11416). Останній передбачає підвищення податків на 125 млрд грн цього року і на 341,9 млрд грн - наступного.

Як повідомлялося, 18 липня Кабмін вніс до Ради законопроєкт №11416 про поправки до Податкового кодексу України, яким запропоновано підвищити ставки військового збору з доходів фізосіб із 1,5% до 5% (оцінка додаткових доходів приблизно 45,5 млрд грн) та сплата його ФОПами в розмірі 800 грн на місяць (2,3 млрд грн), а також запровадження військового збору для юросіб і ФОПів 3-ї групи в розмірі 1% доходу (50,5 млрд грн).

Запропоновано також підвищити або ввести там, де його зараз немає, військовий збір 5% на мобільний зв'язок (0,9 млрд грн), купівлю банківських металів (0,02 млрд грн) і нерухомості (за винятком одного об'єкта на рік) (1,2 млрд грн), 15% - на купівлю легкових авто для їхньої першої реєстрації в Україні (10,2 млрд грн) і 30% - на купівлю ювелірних виробів зі сплатою його роздрібними продавцями (0,14 млрд грн).

Законопроєкт уже розкритикували 13 аналітичних центрів, Американська торговельна палата в Україні (AmCham), Торгово-промислова палата України. (UCCI), засновник Ajax Systems Олександр Конотопський, співзасновник monobank Олег Гороховський, а також оператори мобільного зв'язку lifecell і Vodafone Україна, Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ), Спілка українських підприємців (СУП) і бізнес-спільнота Board.