Ставши світовим рекордсменів за кількістю введених санкцій, Росія стрімко втрачає зв'язки з провідними країнами світу, які десятиліттями забезпечували економіку технологіями, обладнанням та hi-tech-товарами.

Як пише The Moscow Times, у 2023 році імпорт до Росії з країн G7 - США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії, Японії та Канади - скоротився до мінімуму принаймні з першої половини 2000-х, випливає зі статистики Інституту міжнародних фінансів (IIF).

Згідно з даними IIF, щомісяця країни "Великої сімки", на які, за даними МВФ, припадає 26% світового ВВП, поставили в РФ товарів на суму менше $2 млрд.

Порівняно з довоєнними рівнями імпорт із розвинених країн згорнувся у 2,5 раза: у 2017-2019 роках це було близько $5 млрд на місяць. До анексії Криму постачання з країн G7 перевищували $8 млрд щомісяця, а рекорд було встановлено у першій половині 2008 року - понад $10 млрд на місяць.

Відрізана санкціями від західних товарів, російська економіка стала на шлях прискореної "китаїзації". Імпорт із Китаю, за даними IIF, наприкінці 2023 року перевищив $10 млрд на місяць і, порівняно з довоєнними рівнями, підскочив на 150%.

За підсумками року на китайські товари припало близько 40% усіх імпортних поставок до Росії.

Закуповувати західні товари російській економіці стає поступово нема на що. Із $425 млрд експортних доходів за минулий рік лише чверть, за даними ЦБ РФ на грудень, припало на основні світові валюти - долар і євро. Їхній притік до Росії міг знизитися до $105 млрд - рівня експортної виручки 2002 року.

Три чверті експорту, за даними ЦБ, Росія здійснює або за "дружні валюти", або за схемою "в рублях", яка є де-факто бартерною торгівлею.

Сукупний обсяг імпорту до Росії за підсумками минулого року повернувся фактично на довоєнні рівні - $285 млрд, за оцінкою Федеральної митної служби. Ввезення машин, обладнання та транспортних засобів і зросло на 24%, до $145,8 млрд, одягу та взуття - на 21%, до $19,1 млрд, продовольчих товарів - скоротилося на 2%, до $35,1 млрд.