Верховна Рада ратифікувала угоду про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною, яка була підписана ще у лютому 2022 року.

За відповідний закон про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між урядом України та урядом Турецької Республіки проголосувало у вівторок 236 народних депутатів за необхідного мінімуму у 226 голосів, передає кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна".

Як повідомлялося, за підсумками 12 раундів переговорів і низки експертних консультацій протягом 2011-2022 рр. прем'єр-міністр України Денис Шмигаль і міністр торгівлі Туреччини Мехмет Муш 3 лютого 2022 року підписали в Києві Угоду про ЗВТ між двома країнами. Документ набуде чинності після ратифікації парламентами обох країн та обміну ратифікаційними грамотами.

Водночас ще у жовтні 2022 року перший віцепрем'єр - міністр економіки Юлія Свириденко зазначала, що у зв'язку зі зміною ситуація в Україні тривають переговори з Туреччиною щодо встановлення перехідного періоду для окремих галузей виробництва, зокрема легкої промисловості.

Парламент Туреччини ратифікував угоду про вільну торгівлю з Україною на початку серпня 2024 року.

Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев під час виступу у Верховній Раді зазначив, що український експорт до Туреччини торік зріс на 23% - до $2,7 млрд. Він додав, що за результатами 2025 року Туреччина посіла друге місце за обсягами експорту української продукції та третє - за товарообігом: взаємна торгівля зросла до $7,9 млрд.

"Це підтверджує, що економічне партнерство між нашими країнами динамічно розвивається, і потенціал його є значним", - наголосив міністр та додав, що угода про вільну торгівлю допоможе краще розкрити цей потенціал.

Він уточнив, що для українських товарів угодою передбачається повна лібералізація для 84% груп товарів і тарифні квоти для 6% груп товарів, в рамках яких нульова або знижена ставка мита застосовується у рамках квоти.

Коментуючи критику угоди, Соболев зазначив, що окрім програм "Зроблено в Україні" ведеться робота над додатковою допомогою українському бізнесу, у тому числі легкій промисловості, у полегшенні імпорту обладнання, оподаткуванню посилок та боротьбі із контрабандою.

"Відтепер український бізнес отримує час і можливості освоїти один із найбільших ринків регіону, а Україна - підійти до членства в ЄС уже з експортним досвідом, налагодженими партнерствами та логістикою", - зі свого боку прокоментував ратифікацію віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та торговий представник України Тарас Качка

На його думку, головне в угоді - тарифний сигнал для розвитку переробної промисловості, бо зараз 77% українського експорту до Туреччини становлять зернові та соняшникова олія - сировина, яку Туреччина переробляє на своїй території.

"Угода знімає бар'єри саме для продукції переробки: харчових продуктів, кормових концентратів, олійної продукції глибшого переділу. Продукція, вироблена в Україні, заходить на турецький ринок без мита. Це вагомий аргумент інвестувати в переробку саме в Україні", - вважає Качка.

Він додав, що угода також передбачає застосування положення оновленої Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження: українські виробники зможуть використовувати турецькі матеріали й комплектуючі та зберігати преференційне походження продукції для експорту до ЄС.

Представник групи "Платформа за життя та мир" Олександр Колтунович розкритикував уряд за відсутність фінансово-економічного обґрунтування та прогнозних параметрів експорту та імпорту. На думку депутата, імпорт з у Туреччини, який він оцінив у $6,2 млрд, та від'ємне сальдо у $2,5 млрд, зростатимуть після ратифікації угоди.

В той же час представник "Голосу" Максим Хлапук зауважив, що на першому місці серед імпорту з Туреччини - озброєння, на другому - пальне та нафтопродукти. Він вважає, що без війни сальдо у торгівлі було б позитивним на користь України.