1 липня 2026 року Державна служба експортного контролю України (ДСЕК) видала перший в історії країни дозвіл на експорт готових бойових безпілотних систем. Не компонентів, не технологій, не програмного забезпечення, а повноцінних ударних авіаційних комплексів. Першою компанією, яка пройшла цей бар'єр, стала F-Drones: 2000 квадрокоптерів F10 уже вирушили до США на виконання контракту з Міністерством оборони.

Три "перших" в одному рішенні

У повідомленні самої компанії чітко розставлені акценти: це перший випадок, коли Україна офіційно дозволила вивіз готових бойових безпілотних систем для потреб американських військових; перший дозвіл саме на готові комплекси, а не на окремі технології чи комплектуючі; і перший відомий прецедент в умовах повномасштабної війни, коли держава відкрила експортний канал для власної оборонної промисловості.

Дозвіл видано на підставі рішення Міжвідомчої комісії з питань політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю (МКВТС) - органу, який визначає стратегічні пріоритети у цій сфері. Тобто це не виняток і не обхід системи, а офіційно відпрацьований механізм, який тепер може відтворюватися для інших виробників і ринків.

Шлях від окопу до Пентагону

Щоб зрозуміти масштаб події, треба відновити хронологію. Ще місяць тому, коли контракт між UDD (американським представництвом F-Drones) і Пентагоном уже був підписаний, дозвіл на вивіз лише проходив розгляд у ДСЕК. Тепер він отриманий, дрони відправлені.

F10 здобув право на цей контракт у відкритому змаганні: платформа взяла участь у першому раунді програми Drone Dominance Program - конкурентному відборі Gauntlet, де військові тестують дрони в реальних умовах і купують найкращі. F10 набрав 72,9 бала зі 100 і посів шосте місце серед усіх учасників - американських та іноземних. Програма загалом передбачає закупівлю понад 200 000 дронів до 2027 року в межах бюджету $1 млрд.

Що кажуть у компанії

CEO F-Drones Стас Хутор ще до отримання дозволу окреслив стратегічний сенс кроку - і тепер його слова набувають конкретного наповнення:

"Ми раді, що Україна відкриває можливості для експорту дронів. Це стратегічно важливий крок для всієї оборонної індустрії. Експорт - це інструмент масштабування виробництва, залучення інвестицій, розвитку технологій, підвищення стандартів якості та посилення міжнародної кооперації. Це не означає "менше для фронту". Навпаки, сильніша індустрія означає сильніші Збройні сили. Експорт сьогодні - це сила українського війська завтра", - сказав Стас Хутор.

Він також розставив пріоритети щодо наступного кроку - локалізації виробництва в США:

"Стати першим українським виробником дронів, якому уряд України дозволив експортувати безпілотні системи для американських військових - це історична віха. Наступний крок - поділитися технологіями для виробництва цих дронів на американській землі", - додав Хутор.

Завод в Огайо - логічне продовження

Відправлення 2000 дронів - не фінал, а стартовий постріл. Паралельно з виконанням першого контракту компанія вже будує інфраструктуру для масштабування: ми вже писали про те, що 29 червня губернатор Огайо Майк ДеВайн разом із JobsOhio і UDD оголосив про будівництво першого заводу українського дронового виробника на американській землі - у містечку Голланд, округ Лукас.

Принципова деталь: завод в Огайо стане повноцінним виробничим хабом із локалізацією ланцюжка постачань - тобто поступовим перенесенням виробництва компонентів на американський ґрунт. Для оборонних контрактів це критично: вимоги до походження складових у держзамовленнях США є жорсткими.

Що таке F-Drones і чому саме вони

F-Drones заснована у 2023 році і за три роки пройшла шлях від стартапу до постачальника Пентагону. Компанія самостійно розробляє електроніку, польотні контролери та програмне забезпечення, виробляє дрони серії F7 і F10, а також перехоплювач шахедів LITAVR. Саме LITAVR свого часу встановив прецедент - перше задокументоване перехоплення "Шахеда" дроном на великій дистанції від оператора.

Конкурентна перевага F-Drones - не ціна і не дизайн, а три роки реального бойового застосування в умовах активного РЕБ-протистояння, де кожна помилка коштує не рейтингу, а людям. Саме це є тим, чого американські оборонні стартапи не можуть запропонувати за визначенням.