Між Україною та Італією назрів гучний скандал. Українське МЗС вже викликало посла Італії Давіде Ла Чечілія. Причина - низка скандальних політичних заяв італійського міністра внутрішніх справ Італії Маттео Сальвіні.

Зокрема, на на прес-конференції в Росії, потім - в інтерв'ю The Washington Post, італійський політик заявив, що Росія "законно анексувала український Крим", а Революцію Гідності в Україні назвав "фейковою".

А на додачу, за його словами, італійський уряд не боїться використовувати свій голос як "останню можливість підштовхнути ЄС до скасування санкцій проти Росії".

Все змінилось у 2014-му

Проросійська лінія Сальвіні і своєрідне ставлення до України "вирощувалася" роками.

Спочатку, в 90-х роках минулого століття, партія "Ліга Півночі" займалася виключно північними регіонами Італії й навіть мала на меті від'єднати прогресивну й економічно процвітаючу Північ від застарілого та відсталого Півдня, створивши регіон "Велика Паданія", що географічно об'єднує Падуанську долину (цей наратив іще не раз буде згаданий).

Пізніше, наприкінці 2013 року, коли Маттео Сальвіні прагнув стати секретарем партії "Ліга Півночі", саме представники партії "Єдиної Росії" були запрошені на з'їзд в Турині. Один із цих представників, посол "Всесвітнього конгресу дітей" Олексій Комов, потім став іще й почесним членом Асоціації Ломбардія-Росія.

Італійці самі зізнаються, що ані Сальвіні, ані його партію 5 років тому ніхто не сприймав всерйоз, оскільки Ліга мала маргінальну вагу в італійській політиці і більше за самого Берлусконі була пов'язана зі скандалами.

Різкий підйом Сальвіні був не просто швидким, а "блискавичним". Цікаво, що це також співпадає із роком 2014-м.

"Ліга" Сальвіні й партія "Єдина Росія" уклали угоди про обмін інформацією, а також про просилення молодіжних обмінів. Чому вчать такі зустрічі молодих людей, можна лише здогадуватися, оскільки іще в 90-х роках молоді й гарячі "падуанці", прихильники "Ліги", думали так само, як і молоді каталонці у 2017 році.

Італійський міністр внутрішніх справ також повторив заяви Трампа та прем'єр-міністра Італії Джузеппе Конте, що Росія знову могла б "мати місце за столом" країн Великої вісімки.

Крім того, маніпуляції "заради інтересів" власної країни - це те, що Сальвіні повторює також не перший рік. "В Росії існує уряд, який протягом багатьох років працює заради інтересів російського народу - те, що в Італії ми досі не мали, і що ми навряд чи маємо в Європі", заявляє Сальвіні.

Про своєрідність радикально налаштованого міністра внутрішніх справ у 2018 році уже почали писати книжки. Так, Алессандро Франці та Алессандро Мадрон опублікували книгу "Сальвіні #Активіст". Твіт-риторика Сальвіні аналізується італійськими журналістами та роз'яснюється італійському читачу.

Зокрема, стверджується, що відносини із президентом Росії були і є найбільш стратегічними не для Італії, а саме для Сальвіні. Він був першим із європейських політиків, хто прийняв проросійську версію подій в Україні, що не підтримується США та ЄС. Відповідно, інтерв'ю з російськими ТВ, інформаційними агентствами та російськими газетами стали впізнаваними для італійського читача новин від Сальвіні. "Погані хлопці знаходяться в Києві, а не в Москві" - так говорить лідер партії "Ліга".

"Падуанський скарб" та гроші Кремля

Чим пояснити таку прихильність до Путіна? Як це часто буває в політиці, спрацьовує низка чинників.

Першопричина - сильна позиція Сальвіні серед євроскептиків і популістських рухів. Відповідно, "сильна рука" Путіна є зразком для наслідування, оскільки показує, що Російська Федерація - це неймовірна потуга у той час, коли Європа та США переживають не найкращі "лідерські" часи.

Другим інструментом наявної прихильності Путіну є месиджі про кількісні економічні втрати від санкційного режиму ЄС щодо Росії для Італії. Таким чином, Сальвіні використовує дуже чутливий наратив - економічне процвітання малого і середнього бізнесу і, відповідно, захист інтересів італійських підприємців, що вірять в ці негативні наслідки і це поширює невдоволення Україною серед підприємців не тільки Півночі, а й Центру Італії.

Третя причина - прагматичні фінансові інтереси.

Чутки про надходження коштів з Росії для "Ліги" ніколи не були доведені, проте завжди цікавили італійських прокурорів.

Крім того, стала відомою можлива причетність Маттео Сальвіні до "фінансових оборудок" партії "Ліга Норд" разом із попередніми її очільниками - Умберто Боссі та Бобо Мароні. У 2013 році на партію було накладено штраф у розмірі 48 мільйонів євро, але арештувати вдалося лише 3 мільйони. Тепер прокурорів Риму та Генуї цікавлять ті кошти, що були задіяні під час виборчих кампаній на предмет нелегальних та офшорних надходжень.

"Скарбниця партії пуста",- стверджує Сальвіні, роблячи все можливе, щоб "Падуанський скарб" ніколи не був знайдений.

Загроза для України

Чи можна говорити, що така заява означає суттєве погіршення відносин між Італією та Україною? Щоб відповісти на це питання варто пояснити механізм творення зовнішньополітичної лінії в Італії, а найголовніше - урядову систему "противаг і стримувань".

Ключові італійські міністерства, що мають справи із зовнішніми справами - це міністерство закордонних справ і міністерство економіки. Італійською особливістю в процесі прийняття рішень є те, що міністерство економіки в зовнішніх справах подекуди має більшу вагу, аніж МЗС Італії. Проте, обидві вказані посади в Італії наразі займають "кандидатури-важковаговики" проєвропейського президента Маттарелли.

Так, міністром закордонних справ став кандидат від "Ліги" за списком, але "від президента" - в реальності, Енцо Моаверо Міланезі. Останій був міністром з питань ЄС уряду Маріо Монті та Енріко Летти. Крім того, він - відомий радник Єврокомісії з питань єдиного ринку ЄС.

Міністерство економіки зайняв Джованніе Тріа, що "балансує" популістичну риторику молодого Луїджі Ді Майо та радикального Маттео Сальвіні. Так, зокрема, на саміті G20 в Буенос-Айресі Тріа виголошував заяви для того, щоб заспокоїти своїх колег з інших країн, щодо бюджетних регулювань на наступний період в Італії. А насправді, Тріа давав чітко зрозуміти, що "оборудок" із бюджетом для популістичних проектів та встановлення мінімального рівня доходів для усіх громадян в Італії не буде.

Другий стримуючий фактор - заяву Сальвіні не підтримали ані опозиційні партії, ані навіть колеги по коаліції.
"Чи це було російське вторгнення, про що Італія завжди говорила в усіх міжнародних організаціях, чи це був референдум, про який розповідає міністр внутрішніх справ Сальвіні?",- заявив керівник фракції опозиційної Демократичної партії в нижній палаті парламенту Граціано Делріо. За його словами, Демпартія воліє дізнатися, "чи дійсно уряд змінив позицію й замість засудження агресії Італія тепер разом із агресором, тобто з Росією".

Втім, вже незабаром ситуація може змінитися.

Нинішній скандал важливий з огляду на вибори до Європарламенту, які пройдуть наступного травня. Програмні заяви Сальвіні подвоїти свої місця в Європейському Парламенті можуть стати реальністю.

У такому випадку Сальвіні дуже швидко може оголосити вотум недовіри своєму уряду і призначити нові вибори в Італії. І внаслідок цього - згодом досягнути своєї цілі - прем'єрського крісла.

Така спецоперація стане справжнім ударом як для міжнародної "шахівниці", так і для цінностей та внутрішніх правил Європейського Союзу. Не кажучи вже про те, як це вплине на Україну.

І ключове питання - чи стануть скандальні заяви Сальвіні початком "російського реваншу" чи черговим фальстартом Кремля.