9 червня Верховна Рада ухвалила законопроєкт про оподаткування доходів, отриманих від цифрових платформ, відомий як закон про "податок на OLX", хоча і стосується ширшого переліку сервісів: Uklon, Glovo, Booking, Bolt, Airbnb.

Ухвалення законопроєкту - частина податкових зобов'язань, які взяла на себе Україна в межах програми з МВФ. Крім цього, оподаткування доходів з цифрових платформ - один з необхідних кроків на шляху до євроінтеграції.

Отже, від затвердження документа залежить, чи отримає держава від партнерів гроші для покриття дефіциту бюджету та фінансування армії.

Попри таку важливість, документ уже півтора місяця очікує на підпис президента. Ба більше, на тому, аби Володимир Зеленський не підписував законопроєкт, який був вимогою міжнародних партнерів, наполягають самі партнери. Чому?

Про що закон

Існують два способи пояснити, що змінює закон про оподаткування доходів від цифрових платформ. Перший - назвати його "пряником" та податковою пільгою. Другий - назвати його "батогом" та додатковим податком.

Перший варіант пояснення використовує уряд, підходячи до змін формально. За Конституцією, усі громадяни зобов'язані декларувати доходи і платити з них податки. Більшість цього не робить, бо закон встановлює виняток для доходів, отриманих від податкових агентів - роботодавців чи банків, які нараховують відсотки на депозит. Однак щодо інших видів доходів таких винятків немає.

Зокрема, потрібно декларувати доходи, які українці отримують, коли підробляють через сервіси таксі, доставки їжі, здавання житла в оренду або продажу вживаних речей. Кожен громадянин має порахувати суму таких доходів за попередній рік, вписати її до податкової декларації, а згодом сплатити з неї 23% до бюджету: 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 5% військового збору.

Ухвалений закон запроваджує спрощену систему адміністрування таких платежів та пільгову ставку. Громадянам не потрібно буде подавати річну декларацію після отримання доходів від цифрових платформ. Звітність за них вестимуть оператори платформ. Вони ж будуть переказувати податок до бюджету, тобто стануть податковими агентами для українців. Розмір податку зменшиться з 23% до 10%.

Однак в офіційних поясненнях автори закону забули наголосити на важливій деталі: наразі майже ніхто з тих, хто заробляє гроші на цифрових платформах, не сплачує з таких доходів податків. Усе тому, що в Державної податкової служби немає інформації про такі заробітки українців, тож вона не може ані примусити людину заплатити податки, ані покарати за їх несплату штрафами.

Ухвалений закон виправляє цю ситуацію, зобов'язуючи платформи звітувати про заробітки громадян до податкової і самостійно стягувати податки з доходів.

У документі є низка умов та винятків. Так, аби сплачувати податок з доходів від Glovo чи Uber за зниженою ставкою, потрібно лише відкрити спеціальний рахунок у банку і надати його реквізити платформі. Якщо цього не зробити, то до отриманих доходів буде застосовуватися повна ставка податків - 23%.

До другого читання в закон додали нижній поріг доходу, з якого потрібно сплачувати податок: еквівалент 2 тис. євро на рік (близько 102 тис. грн). При цьому верхній поріг, який дозволяє користуватися пільговою ставкою, становить 834 мінімальні зарплати на рік (близько 7,2 млн грн). Кожна зароблена понад цей ліміт гривня оподатковуватиметься за повними ставками (23%).

Отже, закон про оподаткування доходів від цифрових платформ запроваджує новий пільговий податковий режим, проте одночасно змушує сотні тисяч українців, які регулярно заробляють на цих сервісах гроші, платити "десятину" до бюджету.

З усіх податкових вимог МВФ, які увійшли до поточної програми співпраці, цей закон був одним з найменш "токсичних". Поки в суспільстві обурювалися потенційним масовим запровадженням ПДВ для фізосіб-підприємців чи скасуванням безподаткового ввезення міжнародних посилок, пільговий режим для доходів з цифрових платформ майже не викликав негативних емоцій.

Попри це Верховна Рада кілька разів провалювала його голосування. Ймовірно, аби підстрахуватися та гарантувати підтримку депутатів, автори документа внесли до нього норми, які не стосувалися нового податкового режиму, але мали популярність серед народних обранців та багатьох інших топпосадовців.

Правки розбрату

У законопроєкт про оподаткування доходів від цифрових платформ до другого читання внесли чимало непрофільних правок. Серед них - пропозиція перепідпорядкувати регулятора азартного ринку "ПлейСіті" від Міністерства цифрової трансформації до Міністерства фінансів, запровадити експортне мито на граніт чи відкрити реєстри продавців підакцизних товарів.

Найбільш контраверсійною виявилася правка, яка передбачає зміни до системи фінансового моніторингу політично значущих осіб (politically exposed person, PEP). Її в проєкт включив профільний комітет, а згодом підтримала сесійна зала.

До PEP належать чинні та колишні топпосадовці: від народних депутатів, міністрів та президента до очільників правоохоронних органів, членів правління НБУ та послів. Раніше аналітики YouControl підрахували, що в країні є близько 30 тис. PEPів і 140 тис. пов'язаних з ними осіб (родичів чи бізнес-партнерів).

Щодо PEPів, їхніх близьких родичів та бізнес-партнерів банки та інші фінансові компанії зобов'язані здійснювати посилений фінансовий моніторинг. Зокрема - додатково перевіряти походження їхніх коштів, уточнювати мету транзакцій або ухвалювати окремі рішення щодо початку співпраці з такими особами.

Статус PEP - довічний, але посилений фінансовий моніторинг має проводитися протягом терміну перебування особи на топпосаді та 12 місяців після звільнення. Банки та інші фінустанови можуть продовжувати посилено перевіряти PEPа лише у випадку, якщо вважатимуть, що він залишається ризиковим. На практиці банки майже ніколи не припиняють посилений моніторинг операцій PEPів.

Додана в закон правка запроваджує покарання для банків, які вирішать продовжувати посилену перевірку операцій PEP навіть після 12 місяців з моменту звільнення з топпосади. Ба більше, банкам, аби вони могли довічно застосовувати посилений фінмоніторинг до PEPів, потрібно буде надавати обґрунтоване документальне підтвердження "неприйнятно високого рівня ризику" такої особи.

Інша частина правки пропонує зарахувати до числа PEPів керівників державних банків (PEPи чи не найбільше скаржаться на фінмоніторинг саме в держбанках). Ініціатором правки про PEP є голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Хоча в коментарі ЕП він зазначив, що виступив автором лише формально, а сам текст правки розробив комітет та підтримав Мінфін.

Одразу п'ять співрозмовників ЕП в уряді, НБУ та Верховній Раді зазначають, що правка Гетманцева стала причиною того, чому Зеленський не підписує закон про оподаткування доходів з цифрових платформ. Ба більше, за їхніми словами, з проханням не підписувати документ у такому вигляді до президента звернулися представники ЄС, які до цього вимагали від України його ухвалити.

"Їх збентежив сам факт того, що депутати внесли якісь зміни до фінансового моніторингу топпосадовців. Також вони казали, що тепер у нашому законодавстві про "фінмон" щось написано не такими словами, як у директиві ЄС", - пояснив ЕП високопоставлений урядовець, ознайомлений з позицією Єврокомісії.

Водночас він додав, що кілька місяців тому в Єврокомісії визнали наявність проблеми в фінансовому моніторингу українських PEPів.

Що буде далі

Згідно з оновленим меморандумом між Україною та МВФ, остаточно ухвалити закон про "податок на OLX" необхідно до кінця липня. Тоді ж настає дедлайн щодо скасування пільги на ввезення міжнародних посилок вартістю до 150 євро.

Вчасно виконати другу вимогу неможливо: після зміни уряду відповідні проєкти відкликали з Верховної Ради, а депутати пішли на "канікули". Проте шанс на вчасне виконання (чи виконання з невеликим запізненням) першої ще є.

Законопроєкт про цифрові платформи очікує на підписання Зеленським, тож є кілька варіантів розвитку подій. Перший - президент підпише документ у неприйнятному для ЄС вигляді, а потім внесе новий, аби скасувати зміни щодо фінансового моніторингу PEPів. Другий - накладе на законопроєкт вето і поверне його в парламент на переголосування без скандальних правок про PEPів.

Обидва варіанти натикаються на "технічну" проблему: передбачені Конституцією 15 днів для накладання президентом вето вже минули. Згідно з основним законом, якщо президент не ветує і не підписує законопроєкт протягом цього терміну, документ вважається "схваленим президентом і має бути підписаним та офіційно оприлюдненим". Утім, голова держави часто нехтує таким зобов'язанням.

Ба більше, якщо президент обере один з цих двох варіантів, то йому буде вкрай складно змусити депутатів скасувати ухвалене ними рішення про зміни до фінансового моніторингу. "Під час засідання фракції (Давид) Арахамія (голова фракції "Слуга народу" - ЕП) сказав, що будемо стояти на позиції пом'якшення для PEPів і ні кроку назад", - переказує ЕП співрозмовник у владній коаліції.

Мабуть, тому поки що основним залишається третій варіант дій президента: домовлятися. "Потрібно проводити переговори з ЄС, домовлятися та виходити на компромісну редакцію", - каже ЕП один з членів уряду Сергія Корецького.

Час на пошук компромісу не безмежний. За словами іншого співрозмовника ЕП, дотичного до переговорів з ЄС, у влади є час до кінця серпня, аби непідписання закону про цифрові платформи не стало черговим невиконаним податковим зобов'язанням України та не загрожувало фінансовими наслідками.