Верховна Рада у середу, 19 серпня, підтримала в першому читанні проєкт нового Митного кодексу, який повинен набрати чинності з 2027 року; за нього проголосував 261 народний депутат.

Це буде четвертий Митний кодекс в історії України. Перший ухвалили у 1991 році, незабаром після здобуття Україною незалежності. Наступну редакцію ухвалили у 2002 році, а чинна версія Митного кодексу діє з 2012 року.

Над новою редакцією кодексу команда Міністерства фінансів і Державної митної служби працювала близько двох років, розповів депутатам міністр Сергій Марченко. Її мета - узгодити митні правила України з Митним кодексом Європейського Союзу.

"Фактично йдеться про митну термінологію Європейського Союзу, застосування європейського підходу до ухвалення рішень, декларування митного боргу, гарантій від звільнення від сплати мита, створення спеціального правоохоронного підрозділу митниці", - сказав Марченко.

Він додав, що ухвалення закону дозволить Україні отримати 1,5 млрд євро фінансової допомоги ЄС.

Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев наголосив, що ухвалення законопроєкту необхідне для євроінтеграції України.

"Це на 100% євроінтеграційний документ, ухвалення якого міститься в кількох наших міжнародних зобов'язаннях. Це і меморандум з МВФ, і меморандум з ЄС, але найголовніше - це те, що він необхідний нам. Якщо ми хочемо бути членами ЄС, ми маємо мати єдине правове поле з ЄС. Їхні процедури, їхня термінологія і їхні норми імплементуються до нашого законодавства", - сказав депутат.

Структурно проєкт побудовано за логікою європейського митного законодавства.

Розділи I-IX відповідають структурі Митного кодексу ЄС на рівні розділів та глав. Розділи X-XI імплементують положення окремих регламентів ЄС. Розділи XII-XV охоплюють положення національного рівня, а розділи XVI-XVII містять перехідні положення, необхідні для функціонування системи до вступу України до ЄС.

Загалом проєкт нового Митного кодексу складається з 781 статті.

Основні нововведення та зміни (у порівнянні з чинним законодавством) полягають у повному переході на митну термінологію ЄС, запроваджено систему авторизацій, митних процедур, передбачено європейський підхід до ухвалення рішень, декларування, митного боргу, гарантій, звільнень від сплати мита тощо.