Україна відправляє своїх миротворців до ще однієї балканської країни.

Окрім контингенту в невизнаному Києвом Косові, українські військові з'являться і в Боснії і Герцеговині.

Зараз у цій балканській країні - найгостріша криза за останні роки. Причина - різне бачення воєнних злочинів та умов мирного врегулювання.

І хоча протистояння поки відбувається на папері та на словах, ситуація може вийти з-під контролю. Бажаючих реанімувати старий конфлікт - більш ніж достатньо.

Україна замість Британії

Рада національної безпеки і оборони України 30 липня ухвалила рішення про направлення національного контингенту для участі у військової операції Європейського Союзу EUFOR Althea у Боснії і Герцеговині.

Операція Althea сил Європейського Союзу EUFOR (European Union Force) - єдина військова місія ЄС в Європі, найдовша військова операція в рамках Спільної політики безпеки та оборони ЄС і наразі єдина наземна операція сил Євросоюзу з виконавчим (а не дорадчим) мандатом.

Операція EUFOR Althea, як стверджується на офіційному сайті, названа так на честь грецької богині зцілення, розпочалася у 2004 році. Мандат був наданий Радою Безпеки ООН після завершення в Боснії і Герцеговини місії НАТО. Втім, сили ЄС в БіГ діють у партнерстві з Північноатлантичним альянсом.

Головне завдання європейських миротворців - нагляд за військовим виконанням Дейтонської мирної угоди, яка у 1995 році припинила кривавий збройний конфлікт.

Інше завдання - сприяння євроінтеграції БіГ і розвитку власного сектору безпеки і оборони країни (за стандартами НАТО).

Наразі у складі EUFOR Althea - військовослужбовці з 19 країн, включаючи як членів Європейського Союзу, так і тих, що не входять до ЄС, і навіть не розташовані в Європі. Це Албанія, Австрія, Болгарія, Чилі, Чехія, Франція, Греція, Угорщина, Ірландія, Італія, Польща, Португалія, Північна Македонія, Румунія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Швейцарія, Туреччина.

Велика Британія цього року, після Brexit, припинила участь у військовій місії ЄС в БіГ.

Тобто українські миротворці стануть фактично заміною британським.

Тим самим, хоча б частково, але реалізувавши ідею президента Зеленського, який півтора року тому запропонував взяти Україну в ЄС замість Великої Британії.

EUFOR Althea - на відміну від перших миротворчих місій НАТО - більш обмежена і більш гуманітарна. Але, незважаючи на невеличкий контингент (кілька сотень військових) та відсутність досвіду військового втручання, європейські сили в Боснії і Герцеговини відповідають саме за мир і мають мандат на його підтримку (в тому числі із залученням додаткових збройних підрозділів).

За останні роки оперативне втручання EUFOR саме через загрозу для безпеки відбувалося в поодиноких випадках.

Однією з таких ситуацій були, наприклад, місцеві вибори в боснійсько-хорватському місті Столац у 2016 році, коли представники двох протиборчих таборів в якийсь момент просто почали один одного бити і влаштовувати безлад на виборчих дільницях. Тоді навіть просто поява на вулицях міста автомобілів із логотипом EUFOR одразу заспокоїла ситуацію.

Загалом перетворення суперечок на національному ґрунті на силове протистояння сьогоднішній Боснії і Герцеговині не властиві. Дейтонська мирна угода дійсно принесла мир.

Але той факт, що країна майже 26 років живе за тимчасовим договором воєнного часу, що в країні досі присутні міжнародній миротворчі сили, каже про те, що ситуація в Боснії і Герцеговині далека від нормальної.

Останні події переконали в цьому навіть тих, хто вже заспокоївся і чекав новин про старт переговорів про вступ БіГ до ЄС.

"Громадянин Шмідт"

Поштовхом для нинішньої боснійської турбулентності стали два процеси, які є відлунням минулої війни.

Усі післявоєнні роки суперечки навколо цих конфліктних тем розвивалися паралельно, і ось цьогоріч вони об'єдналися і спричинили таке підвищення рівня напруги та нестабільності, яких Боснія і Герцеговина давно не пам'ятає.

Йдеться про дискусію навколо інституції високого представника та оцінку подій в Сребрениці.

Високий (чи верховний) представник у Боснії і Герцеговині - посада чи навіть цілий орган, створений для виконання Дейтонської мирної угоди. На підставі самого Дейтона та додаткових, прийнятих пізніше, так званих "боннських повноважень", ця посадова особа від імені міжнародної спільноти має здійснювати нагляд за виконанням цивільних аспектів мирної угоди.

Зокрема, він може виносити тимчасові рішення, обов'язкові для виконання в усій БіГ, тобто практично закони.

Багато років боснійські серби за підтримки Росії та сама Росія на Раді безпеки ООН вимагають скасування цієї інституції, стверджуючи, що БіГ має позбутися зовнішнього управління. Але цього не сталося.

У травні на посаду високого представника у Боснії і Герцеговині було призначено німця Крістіана Шмідта - офіційно він почав працювати з 1 серпня.

РФ разом з Китаєм намагалася 22 липня провести через Раду Безпеки ООН проєкт резолюції про припинення мандата високого представника. Але, окрім Москви та Пекіна, це рішення ніхто не підтримав.

Зрештою Москва вирішила ігнорувати нового міжнародного представника в БіГ.

Посольство РФ у Боснії і Герцеговині заявило, що "всі, хто має намір співпрацювати з громадянином ФРН К.Шмідтом, що називає себе представником, роблять це на свій страх і ризик, тому що необхідного мандата Ради Безпеки ООН у нього немає".

Сербський член Президії БіГ Мілорад Додік також оголосив, що новий високий представник Крістіан Шмідт не буде визнаний у Республіці Сербській, що РС не буде з ним розмовляти і не поважатиме його рішення.

Відлуння геноциду

Одночасно розгортається інший конфлікт - навколо подій у Сребрениці, де в 1995 році сербськими військовими було вбито близько 8000 цивільних боснійських мусульман - чоловіків та хлопців. Цей злочин Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії визнав геноцидом.

На початку червня Гаазький трибунал остаточно засудив колишнього командувача Армії Республіки Сербської Ратко Младича до довічного ув'язнення за воєнні злочини та злочини проти людяності.

Судовий процес над генералом Младичем в Республіці Сербській (сербська частина БіГ) сприйняли як образу та виклик.

Республіканський медіапростір був заповнений заявами на підтримку екскомандира Армії РС від його колишніх соратників та керівників Республіки Сербської, в багатьох місцях РС - в тому числі неподалік від меморіального кладовища жертв Сребрениці - відбувалися мітинги "за Младича", сербські міста і села Боснії і Герцеговини заповнили плакати і транспаранти з портретом генерала та словами підтримки.

Щоб припинити цю вакханалію, попередній високий представник ЄС Валентин Інцко своїм рішенням запровадив кримінальну відповідальність за заперечення геноциду боснійських мусульман у Сребрениці та глорифікацію воєнних злочинців. Відповідні зміни до Кримінального кодексу БіГ набрали чинності 28 липня.

У відповідь політичні лідери Республіки Сербської оголосили бойкот державних установ Боснії і Герцеговини. А Народна скупщина (парламент) Республіки Сербської 30 липня проголосував за Закон про внесення змін до Кримінального кодексу, яким запроваджено кримінальну відповідальність за заподіяння шкоди репутації Республіки Сербської та її народу (тобто боснійських сербів).

Зокрема, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі для тих, хто визначає Республіку Сербську або боснійських сербів як геноцидні або як агресорів.

Наступного дня російське посольство в БіГ зробило заяву про те, що "безмежне тлумачення" повноважень високого представника "веде до того, що В.Інцко вправі взяти автомат Калашникова, поїхати в Баня-Луку і розстріляти всіх депутатів Народної скупщини Республіки Сербської", і "за його інтерпретацією" повноважень "він буде правий!"

Тут треба, напевно, зазначити, що якби положення рішення високого представника Валентина Інцко щодо кримінальної відповідальності за заперечення геноциду в Сребрениці могли застосовуватися за межами Боснії і Герцеговини, то кандидатами №1 на покарання виявилися б росіяни - нагадаємо, що ще у 2015 році Росія ветувала резолюцію Ради Безпеки ООН, яка називала масове вбивство боснійських мусульман у Сребрениці у 1995 році геноцидом.

Але російським дипломатам притягнення до відповідальності в БіГ не загрожує.

* * * * *

Поки в Боснії і Герцеговині політики, представники міжнародної спільноти та дипломати обмінюються паперовими ударами та вербальними погрозами, російські та сербські медіа почали масово транслювати тези про загрозу розпаду БіГ та нову війну на Балканах.

Поза межами російсько-сербської експертної спільноти таких прогнозів ніхто не робить, але визнають: йдеться про найбільшу кризу за останні роки.

Очевидно, що світовій спільноті, в першу чергу EUFOR Althea, доведеться докласти зусилля, щоб змусити сторони утриматися від насильства.

І тепер це стає завданням і для українських військових.

Наталя Іщенко, журналіст, редактор порталу "Балканський оглядач"