За підсумками ще неповного 2021 року, можна привітати Фонд держмайна з чудовими результатами приватизації.

Схоже, цього року доходи держбюджету від продажу держвласності перевищать 3,5 млрд гривень, що стане рекордним показником для України з часів революції гідності, як за абсолютним показником, так і за виконанням плану.

Останній показник, який навряд чи перевищить 50% цього року, є успіхом. Також величезним досягненням вважаю початок великої приватизації, про яку лише йшлося впродовж попередніх семи років.

Але цього року державу можна "привітати" і з нескромними "придбаннями". Згадаймо лише націоналізацію машинобудівного гіганта "Мотор Січ", здійснену простим рішенням Радбезу, повернення до держвласності половини Запорізького титаномагнієвого комбінату за рішенням суду.

Ще одним чималим "придбанням" уряду стали активи вугільної компанії "Добропіллявугілля", яку повернув у державне управління приватний орендар.

Тобто, виходить, що держава, попри активнішу приватизацію у 2021 році, по суті, нарощує свою присутність в українській економіці.

І не лише шляхом безоплатного здобуття власності від приватників. Але ще й витрачаючи бюджетні гроші чи гроші держкомпаній. Так, цього року уряд інвестує 500 млн гривень у створення національного авіаперевізника, і невідомо скільки доведеться ще інвестувати у майбутньому.

До того ж "Укрпошта" дуже близька до того, щоб купити приватний банк за 260 млн гривень. За найскромнішими підрахунками, лише ці три подарунки та дві нові "інвестиції" тягнуть на 550 млн доларів.

Це більш ніж утричі перевищує суму продажу державних активів цьогорічного Фонду держмайна. На додаток, це більше прибутків від приватизації за останні вісім років.

І добре, якби держава проявила себе ефективним власником. Приклади ефективних держкомпаній навіть не можу згадати. А ось прикладів, коли держава зазнала збитків від своєї "участі" у бізнесі", досить багато.

Тільки за останні 10 років Україна витратила 206 млрд гривень (або близько 14,6 млрд доларів) на підтримку трьох держбанків (це не включаючи націоналізований "Приватбанк") та "Нафтогазу".

Це вже більше, ніж усі доходи від приватизації за роки незалежності України (близько 11,5 млрд доларів).

Новим прикладом неефективного управління власністю стало "придбання" "Добропіллявугілля". Після переходу управління вуглевидобувним активом у державні руки у січні 2021 року, у перші місяці роботи він навіть показав покращення виробничих показників.

Але, починаючи з серпня, показники увійшли до "штопору". Як результат, уже у жовтні державне "Добропіллявугілля" зменшив видобуток вугілля майже на 40% проти січня.

Страшно навіть уявити, яка доля чекає на більш технологічну "Мотор Січ" під керівництвом державних менеджерів.

Неефективність - це лише одна із бід держуправління підприємствами, оскільки вона впливає лише на витрати держбюджету.

Куди більшим лихом є саме зростання присутності держави в економіці - це суттєво знижує можливості на ринку для потенційно більш ефективного приватного бізнесу.

А якщо додати ризик корупції - то в результаті матимемо загальне погіршення інвестиційного клімату, яке обмежує майбутнє зростання економіки, а отже, і добробут усіх українців.

Тому хочу побажати нам усім, щоб приватизаційні починання 2021 року розвивалися і в наступні роки, і щоб вони призвели до зменшення присутності держави в економіці.