Фінансові новини
- |
- 31.05.26
- |
- 13:00
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Неожиданно пришла осень: Хватит ли Украине угля и где его будут покупать
08:46 06.09.2021 |

В правительстве начинают понемногу реагировать на сложную ситуацию с запасами угля, запасы которого сейчас, оказывается, явно недостаточны для вхождения в зимний сезон. Страна вполне может оказаться на пороге энергетического кризиса прошлого года, когда в экстренном порядке приходилось закупать электроэнергию на России и в Беларуси чтобы не доводить ситуацию до веерных отключений.
По сообщению правительственного портала, в Министерстве энергетики проводилось большое совещание с руководителями угледобывающих предприятий, компаний тепловой генерации, представителями Мининфраструктуры и Укрзализныци относительно состояния накопления угля. Чиновники пытались выжать из угольщиков и энергетиков показатели плановых и фактических объемов добычи угля, запасов на складах и намерения обеспечить энергетику этим топливом.
В риторике первого заместителя министра энергетики Юрия Власенко, который председательствовал на этом совещании, и других чиновников, явно прослеживается озабоченность относительно поставок угля на тепловые станции.
"По нашим совместно с НЭК "Укрэнерго" расчетам, для стабильного снабжения электрической энергией потребителей при базовом сценарии работы энергосистемы потребность в угле в течение сентября 2021 - марте 2022 года составит около 16 млн т. Критически важно обеспечить соблюдение плановых объемов поставки угля, в том числе за счет импорта. Ключевая задача для угледобывающих предприятий - наращивание объемов добычи для соблюдения утвержденного Минэнерго графика. От того, как каждый участник будет выполнять свои задачи, зависит наша общая цель - стабильное прохождение отопительного сезона", - заявил Юрий Власенко.
На совещании прозвучало также требование к угледобывающим предприятиям и компаниям тепловой генерации буквально в ежедневном режиме докладывать в Минэнерго о том, сколько добыто угля и сколько накоплено на складах и в каких объемах он поступает на ТЭС и ТЭЦ.
Такая придирчивость и обеспокоенность чиновников является весьма показательным маркером того, что ситуация с поставками угля может быть действительно угрожающей, следствием чего будет существенное сокращение производства электроэнергии тепловой генерацией.
Собственно, тепловая генерация Украины, которая состоит из 15 ТЭС и 3 ТЭЦ, на которых в целом работает 85 энергоблоков, обеспечивает производство около трети всей украинской электроэнергии. Для ее генерации используется преимущественно уголь. Владельцем восьми крупнейших ТЭС является компания ДТЭК Рината Ахметова. Она же обеспечивает производство и поставку угля на свои, государственные и принадлежащие другим владельцам станции. Тепловые станции являются важным балансирующим элементом энергосистемы, который позволяет сглаживать пиковые состояния. Поэтому от стабильности работы тепловых энергоблоков в большой степени зависит стабильность производства и поставкок электричества.
Но по состоянию на сегодняшний день практически треть энергоблоков остановлена. Причем причиной остановки являются не только сезонные и капитальные ремонтные работы, но и банальная нехватка топлива.
По сообщению НЭК "Укрэнерго", компании, которая управляет объединенной энергосистемой Украины, ситуация с запасами угля действительно является критичной. По состоянию на утро 30 августа на складах ТЭС находится всего 720 тыс. тонн. Тогда как график накопления угля предусматривает, что запасы должны быть в 2,2 раза больше и составлять более полутора тысяч тонн. Нынешнее состояние накоплений даже хуже, чем в прошлом предкризисном августе - тогда на конец лета на складах оставался почти миллион тонн.
Причинами такого состояния запасов является, с одной стороны, высокий спрос на электроэнергию в течение лета, который не могла в полной мере удовлетворить атомная энергетика из-за остановки двух энергоблоков на Запорожской и Южно-украинской АЭС. Поэтому тепловикам пришлось брать на себя удовлетворение потребностей рынка.
Но главной причиной, как и в прошлом году, стали сложности с пополнением запасов из-за безденежья тепловиков, для которых действующие тарифы на электричество являются заниженными и не компенсируют их затрат на производство.
Впрочем некоторые эксперты считают, что снижение запасов может иметь искусственную природу и является банальным выкручиванием рук правительству, которое таким образом владельцы энергетики пытаются принудить к повышению тарифов. Ведь низкие запасы на станциях создают угрозу остановки энергоблоков со всеми понятными последствиями в виде провисания энергосистемы, которая будет вынуждена отключать потребителей в веерном режиме.
Такой способ шантажа применяется далеко не впервые. Прошлой зимой Украина уже оказывалась на критической грани по запасам угля. Как тогда утверждали в Государственной энергогенерирующей компании "Центрэнерго", производители угля задирали цены и срывали поставки. "Крупнейший частный поставщик угольной продукции остановил отгрузку угля в адрес ТЭС ПАО "Центрэнерго", нарушив условия договора, несмотря на полученную предоплату в размере 106 млн грн", - с таким пресс-релизом госкомпания вышла 19 января. В сторону Ахметова и его холдинга прозвучало, что он просто воспользовался кризисом и заявил, что отныне будет продавать госкомпании уголь не по 1650 грн/т, а уже по 2100 грн/т. Тогда все завершилось уступками в сторону последнего: уголь продолжили закупать по новым ценам, а электричество сделала свой первый шаг к подорожанию.
Тем временем практических последствий вероятных и в этом году провалов в энергозапезопасности из-за сокращения генерации может быть несколько.
1. Вынужденный импорт электроэнергии из сетей соседних России и Беларуси. Чего, по понятным причинам, не хотят допускать ни в правительстве, ни в том же ДТЭК, ведь для последнего это - потеря дохода в пользу конкурентов.
2. Компромисс власти с производителями по повышению тарифов, чтобы удовлетворить экономические аппетиты производителей электричества и поставщиков угля.
И именно последний сценарий развития событий, несмотря на его болезненность как для карманов потребителей, так и реноме власти, является, похоже, единственно реалистичным.
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :


Рада виконавчих директорів Світового банку схвалила новий проєкт SPIRIT
для України з загальним обсягом $880 млн, з яких $860 млн становитиме
позика самого банку, а решту $20 млн - гранти від Великої Британії та
Німеччини через цільовий фонд підтримки, відновлення, відбудови й
реформування України
Україна отримає транш у розмірі майже 2,8 млрд євро після того, як Рада
Євросоюзу ухвалила рішення про сьоме виділення коштів у рамках Механізму
підтримки ЄС Ukraine Facility.
Перша партія шведських винищувачів JAS 39 Gripen для України надійде
разом із далекобійними ракетами класу "повітря-повітря" Meteor.
Президент Володимир Зеленський під час візиту до Швеції розповів про новий пакет допомоги Україні, який виділила ця країна.
Прем'єр Швеції Ульф Крістерссон оголосив про майбутню передачу Україні
16 винищувачів Gripen, які були у використанні, і про плани продажу 20
одиниць нової моделі цього літака.
Дізнайтеся, як облаштування тренажерного залу в офісі підвищує продуктивність команди. Поради щодо вибору професійного фітнес-обладнання від бренду Besport.
Верховна Рада України схвалила у четвер за основу і в цілому
законопроєкт про Кредитну угоду і Меморандум про взаєморозуміння,
завдяки яким Україна має отримати від ЄС фінансову допомогу на 90 млрд
євро.
Президент Володимир Зеленський у четвер, 28 травня, виніс на ратифікацію в Верховну Раду кредитну угоду
і меморандум про взаєморозуміння з Євросоюзом зі списком необхідних
реформ для отримання трьох траншів макрофінансової допомоги в 2026 році.
Ще кілька місяців тому мало хто б міг передбачити, що під час великої війни з Росією однією з тем першої відвертої зустрічі Володимира Зеленського зі своєю фракцією стане... тема нібито "напливу індусів" в Україну.
Всередині травня 36 країн та Європейський Союз (ЄС) офіційно підтвердили
свій намір приєднатися до нової Розширеної часткової угоди про
створення Керівного комітету Спеціального трибуналу щодо злочину агресії
проти України.
Держдепартамент США ухвалив рішення
схвалити можливий продаж Україні обладнання для зенітно-ракетного
комплексу HAWK. Орієнтовна вартість пакета становить 108,1 млн доларів.
Суд у Казахстані дозволив примусове стягнення з російського Газпрому
$1,4 млрд на користь НАК "Нафтогаз України" за рішенням міжнародного
арбітражу, повідомив голова правління компанії Сергій Корецький.
Україна та Європейський Союз парафували текст Меморандуму про
взаєморозуміння щодо макрофінансової допомоги на суму 8,35 млрд євро в
рамках 90-мільярдного кредиту ЄС.
Популярний мобільний відеоредактор CapCut, який за час існування
завантажили понад 1,2 млрд разів, оголосив про партнерство з Google. У
рамках співпраці можливості редактора інтегрують безпосередньо в чат-бот
Gemini.
Автомобільний концерн Stellantis, створений в результаті злиття Fiat
Chrysler і PSA Group, у четвер, 21 березня, представив п'ятирічний
стратегічний план FaSTLAne 2030 вартістю 60 млрд євро.
За 2025-2026 рік кількість ІТ-ФОПів знизилася на 21%, і це найбільше зниження з 2016 року.
SpaceX офіційно подала документи для виходу на біржу Nasdaq під тикером
SPCX. Як пише TechCrunch, компанія повідомила, що сукупні збитки
компанії з моменту заснування перевищили $37 млрд.
Світовий ринок електромобілів продовжує стрімко зростати, але
нерівномірно: фактично формується "K-подібна" динаміка, де одні регіони
різко прискорюються, а інші відстають.
Поки світовий авторинок лихоманить від китайської експансії та
падіння попиту на дорогі «електрички», старі німецькі друзі вирішили
триматися разом.
Японські дослідники створили бездротову систему зв'язку зі швидкістю передачі даних 112 Гбіт/c в діапазоні 560 ГГц.