На британського прем'єра Кіра Стармера чиниться тиск його уряду та президента Франції Емманюеля Макрона з вимогою якнайшвидше визнати Палестину суверенною державою.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.

Поінформовані джерела повідомляють, що деякі міністри кабінету висловлюють розчарування через небажання Стармера виконати свою обіцянку підтримати державність Палестини. Причина тиску - поглиблення гуманітарної кризи в Секторі Газа.

За даними джерел, міністр охорони здоров'я Вес Стрі́тінг, міністр юстиції Шабана Махмуд, міністр у справах Північної Ірландії Гіларі Бенн та міністр культури Ліза Ненді нещодавно закликали Стармера та міністра закордонних справ Девіда Леммі пришвидшити ухвалення рішення.

Макрон останніми місяцями намагався переконати Стармера у необхідності спільного визнання Палестини.

У четвер Стармер заявив, що "державність є невід'ємним правом палестинського народу" та що припинення вогню "відкриє шлях" для визнання Палестини з боку Великої Британії, але не вказав чітких термінів.

Переговори зірвано

Переговори щодо припинення вогню в Секторі Газа зірвалися у четвер, після того як США та Ізраїль відкликали свої переговорні групи. Це стало новим ударом по дипломатичних зусиллях лише за кілька тижнів після того, як президент Дональд Трамп заявив, що угода вже близька.

Видання зазначило, що напруженість у британському уряді щодо цього питання зросла на тлі повідомлень про масовий голод у Газі лише через два тижні після того, як Європейський Союз досяг домовленості з Ізраїлем про збільшення постачання продовольства на окуповану територію. З'являється дедалі більше повідомлень про виснажених немовлят, голод та дітей, які стоять у чергах по їжу.

Хоча ізраїльський уряд покладає провину на ХАМАС, організація "Лікарі без кордонів" та низка інших гуманітарних організацій, звинувачують Ізраїль у невиконанні умов домовленості.

Європейська критика

З моменту нападу ХАМАС на Ізраїль у жовтні 2023 року, що став початком війни в Газі, уряд прем'єр-міністра Беньяміна Нетаньягу також посилив свою опозицію до створення палестинської держави, заявивши, що це становить загрозу для безпеки Ізраїлю.

Однак руйнівні наслідки ізраїльського вторгнення до Сектора Газа - за оцінками, понад 59 тисяч загиблих і величезні території, перетворені на руїни, - змусили деяких традиційних союзників Ізраїлю в Європі виступити з критикою та розглянути можливість торговельних санкцій, щоб пришвидшити завершення конфлікту.

Зокрема, Велика Британія призупинила частину експорту озброєння до Ізраїлю та запровадила санкції проти високопосадовців в адміністрації Нетаньягу.

Запізніле рішення

Деякі провідні фігури Лейбористської партії як публічно, так і приватно застерігають, що навіть якщо Велика Британія визнає Палестину на засіданні ООН у вересні, це може статися запізно з огляду на масштаб руйнувань.

У нетиповому публічному коментарі з питання, що не входить до його повноважень, Міністр охорони здоров'я Британії Вес Стрітінг у вівторок заявив у Палаті громад, що сподівається на визнання Палестини "доки ще залишилося, що визнавати".

Наступного дня мер Лондона Садік Хан також закликав уряд негайно визнати палестинську державність і закликав "зробити значно більше, щоб чинити тиск на ізраїльський уряд".

Видання нагадало, що Велика Британія буде представлена на конференції ООН, яку наступного тижня організовують Франція та Саудівська Аравія у Нью-Йорку. Однак у Лондоні ще не вирішили, чи представлятиме її Леммі, чи менш високопоставлений міністр, повідомили джерела.

Франція використає саміт для обговорення зусиль щодо досягнення перемир'я та реалізації рішення про дві держави, але офіційно визнає Палестину лише на зустрічі лідерів в рамках Генасамблеї ООН у вересні. За словами джерел, Великій Британії ще належить ухвалити рішення, чи наслідувати приклад Франції.

Останніми тижнями Леммі заявляв, що, попри те що інші країни уже визнали Палестину, його першочерговою метою є "полегшення страждань" у регіоні.

"Я визнаю важливість питання визнання, і ми маємо здійснити цей крок у відповідний момент", - сказав Леммі на цьому тижні в Палаті громад у відповідь на заклики низки депутатів від Лейбористської партії пришвидшити процес.

Однак після цього він додав: "Я відверто не вірю, що визнання змінить ситуацію на місці".

Визнання Палестинської держави

У 1947 році ООН запропонувала план розділу Палестини: створення окремих арабської та єврейської держав, а також запровадження спеціального міжнародного статусу для Єрусалима.

У 1948 році було проголошено державу Ізраїль. Внаслідок низки арабсько-ізраїльських воєн, Ізраїль встановив контроль над 77% території колишньої підмандатної Палестини, включно з більшою частиною Єрусалима. Решта земель перейшла під контроль Йорданії та Єгипту.

У 1987 році на палестинських землях спалахнуло масове антиізраїльське повстання, відоме як інтифада. На цьому тлі 15 листопада 1988 року очільник Організації визволення Палестини Ясір Арафат оголосив про створення незалежної держави Палестина зі столицею в Єрусалимі.

Першою державою, яка визнала новоутворену Палестину, у листопаді 1988 року став Алжир. Упродовж наступних тижнів аналогічні рішення ухвалили більшість арабських країн, а також Індія, Туреччина і багато держав Африканського континенту.

Нова хвиля міжнародного визнання Палестини припала на 2010 - початок 2011 року. Тоді Палестину визнали кілька країн Південної Америки, зокрема Аргентина, Бразилія і Чилі.

У 2014 році Швеція стала першою західноєвропейською країною, яка офіційно визнала Палестину. Країну також визнали Болгарія, Кіпр, Чехія, Угорщина, Польща та Румунія.

Більшість європейських держав підтримують визнання палестинської державності в межах, що існували до Шестиденної війни 1967 року.

Визнання під час війни у Секторі Газа

У 2024 році розпочалася нова хвиля міжнародного визнання Палестини, спричинена збройним конфліктом між Ізраїлем та угрупованням ХАМАС, що триває з жовтня 2023 року.

У травні 2024 року про офіційне визнання палестинської державності оголосили Норвегія, Іспанія та Ірландія. Водночас, Мальта і Словенія заявили про готовність зробити такий крок за умов, які вони вважають прийнятними.

Станом на травень 2024 року, незалежність Палестини визнали 143 з 193 держав-членів ООН.

Ізраїль, зі свого боку, категорично не підтримує визнання палестинської держави та прагне повного контролю над спірними територіями.

У четвер, 24 липня, президент Франції Еммануель Макрон заявив, що Париж визнає Палестинську державу восени.

Прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу рішуче засудив таке рішення французького лідера.