Чергова ескалація на Близькому Сході може призвести до початку повномасштабної війни Ізраїлю проти бойовиків "Хезболла" у Лівані. У відповідь на ракетний удар по селу Мадждаль Шамсна півночі Голанських висот, унаслідок якого загинули 12 дітей і підлітків із громади друзів, 30 липня ЦАХАЛ атакував Бейрут.

Метою авіаційного удару начебто був керівник стратегічного підрозділу "Хезболли" Фуад Шукр, на якого Ізраіль покладає провину на за смерті у Мадждаль Шамсі. Він був правою рукою генерального секретаря угруповання Хасана Насралли та його радником з планування та керівництва військовими операціями. Керівництво "Хезболли" заперечує свою причетність до ракетного удару і не підтверджує загибель Шукра.

Водночас низка неназваних ізраїльських чиновників повідомили інформаційному агентству Reuters, що Ізраїль не хоче втягнути весь Близький Схід у війну. "Ми вважаємо, що заходи у відповідь не призведуть до тотальної війни. Наразі це не в наших інтересах", - наводить агенція слова одного з високопосадовців.

Ліванці проводять ночі на вулиці

"Фактично, на півдні Лівану, на кордоні з Ізраїлем, уже склалися умови, схожі на воєнні", - каже Міхаель Бауер (Michael Bauer), голова бейрутського відділення Фонду Конрада Аденауера, який наразі перебуває в Йорданії. Ізраїльська армія також неодноразово атакувала об'єкти "Хезболли" в інших частинах країни. "Ліванці, звісно, побоюються опинитися втягнутими в нову фазу цього конфлікту, що може призвести до подальшої його ескалації в сенсі вибору ізраїльською армією нових цілей і застосування інших видів зброї", - пояснює він.

Багато жителів країни турбуються про свою безпеку. За словами молодої ліванки, яка побажала не називати свого імені, вона вже другу ніч провела за межами свого будинку в районі Дахія, контрольованому "Хезболлою". Хоча небезпека ескалації поки що не дуже висока, вона воліє перебратися в безпечне місце вже зараз.

Інша ліванка каже, що не турбується за себе. Вона вважає, що ситуація поки що залишається під контролем, проте хвилюється за своїх близьких, які живуть на півдні країни.

Ліван: ослаблене суспільство, слабка держава

Якщо конфлікт розростеться ще більше, він зачепить і без того слабку державу. Згідно з доповіддю Світового банку (СБ), Ліван має велику зовнішню заборгованість. Його боргові зобов'язання становлять 180 відсотків від валового внутрішнього продукту (у 2023 році - 201 відсоток). Згідно з іншою доповіддю СБ, за останнє десятиліття кількість людей, що живуть за межею бідності в цій країні, зросла втричі: 2024 року в цій категорії опиняться 44 відсотки ліванців.

Протягом багатьох років держава Ліван не є достатньою мірою дієздатною. Вона продемонструвала свою слабкість, наприклад, у серпні 2020 року, коли вибух 2750 тонн аміачної селітри на величезному складі в порту Бейрута призвів до тяжких руйнувань у місті. Унаслідок катастрофи загинуло понад 200 людей і понад 6500 дістали поранення. Понад 30 тисяч були змушені покинути свої будинки. Причиною трагедії було те, що протягом багатьох років ліванська влада не змогла забезпечити перевезення вибухонебезпечних хімікатів у безпечне місце.

Є в країні й низка інших проблем. Наприклад, близько 1,5 мільйона сирійців, які втекли від війни, знайшли притулок у Лівані. Вони приєдналися до чверті мільйона палестинських біженців, багато з яких живуть у таборах уже кілька десятиліть. Присутність сирійців ще більше загострила боротьбу за розподіл ресурсів між людьми в країні, яка відчуває економічні проблеми.

Імовірність військових дій між Ізраїлем і "Хезболлою" уже позначається на Лівані. Наприклад, дедалі частіше скасовуються авіарейси в цю країну, каже Міхаель Бауер. Міжнародні авіакомпанії скорочують польоти в Бейрут або зовсім скасовують їх. Уряди різних країн радять своїм громадянам відмовитися від відвідування Лівану без особливої необхідності. 29 липня із закликами до всіх німців негайно покинути Ліван виступило МЗС ФРН.

Руйнівні наслідки можливої ескалації

Кілька місяців тому колишній міністр економіки і заступник керівника Центрального банку Лівану Насер Саїді попередив про наслідки можливої ескалації конфлікту між Ізраїлем і "Хезболлою". "У цьому випадку економічна ситуація дуже швидко погіршиться", - спрогнозував він в інтерв'ю журналу The National. Як результат, можливе руйнування інфраструктури, що залишилася, включно з гаванями та аеропортом. "Вони є рятувальним кругом для економіки країни, враховуючи її сильну залежність від ліванської діаспори", - зазначив експерт.

У разі початку військових дій, у Лівані наслідки можуть бути катастрофічними, йдеться в аналізі, опублікованому Атлантичною радою в липні 2024 року. Це може означати повернення до "тривалих війн". "До "Хезболли" також можуть приєднатися бойовики з усього регіону, яких підтримує Іран, що зробить конфлікт ще складнішим і ризикованішим", - наголошується в документі. "Ліван опиниться в центрі цього протистояння. І він, звичайно, не в тому стані, щоб дозволити собі ще одну кризу або війну з Ізраїлем", - вважає експерт Міхаель Бауер.