Для кожного громадянина схеми - не абстрактне поняття, а цілком реально зло.

У випадку мінімізації оподаткування через банківські операції - це недоотримані державою податки, які не надійшли до бюджету, а отже, не були використані для підвищення пенсій, соціальної допомоги, зарплат бюджетникам.

У разі, коли такі схеми використовуються для відмивання "брудних" коштів, потрібно розуміти, що за цими операціями стоять кримінальні угрупування чи терористи.

Отже, сподіваюсь, ні в кого не виникає сумнівів у тому, що схеми з банківської системи потрібно викорчовувати ретельно і назавжди.

Національний банк цим активно займається останні три роки. І не без успіху - усі банки-мийки, які робили псевдобанківський бізнес та спеціалізувалися на схемах, виведені з ринку. Чотири з них - безпосередньо за порушення вимог фінансового моніторингу.

Сьогодні банківська система має високий поріг протидії використанню її у схемних операціях. Проте охочі залучити банки до своїх не зовсім гарних оборудок все ще залишаються.

Найчастіше маємо справу з юридичними особами, які у своїх схемах використовують послуги пересічних громадян, серед яких є і службовці, і студенти, і пенсіонери, і навіть "борці за чистоту природи".

Наведу приклад. Люди знімали зі своїх банківських карт гроші, які отримували від підприємства як оплату за макулатуру. На перший погляд, це чудовий приклад відповідального ставлення громадян до природи, адже тонна макулатури рятує, як відомо, одне дерево.

Проте спеціалісти з фінансового моніторингу порахували: щоб отримати таку суму оплати, ці люди півроку мали здавати щодня по 100 вантажівок макулатури!

Ви вірите, що це можливо? Я - ні. І жодна людина при здоровому глузді у це не повірить. Бо такий "порятунок природи" - класична схема виводу коштів з економіки країни.

Боротися зі схемами, у першу чергу, зацікавлені самі банківські установи, адже виявлені порушення законодавства з фінансового моніторингу - це короткий шлях до втрати банківської ліцензії.

Завдання Національного банку - надати банкам відповідні інструменти для такої боротьби. Розуміння ризиків і використання ризик-орієнтованого підходу - основна і перша із 40 рекомендацій FATF.

Саме для цього Національний банк запровадив ризик-орієнтований підхід під час планування та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

В межах цієї програми регулятор нещодавно змінив вимоги щодо здійснення банками фінансового моніторингу операцій клієнтів (постанова правління НБУ №42).

Тепер банки не повинні вимагати від більшості своїх клієнтів інформацію для здійснення так званого "квартального аналізу". Їм достатньо звернути увагу на клієнтів, які мають підвищений ризик і здійснюють, або можуть здійснювати, підозрілі схемні операції, яких насправді не так багато проводиться, на мою думку - не більше ніж 5% від загальної кількості операцій клієнтів.

Саме цих 5% торкнуться зміни, впроваджені НБУ.

Тому мене дивує, що документ викликав запитання у тих клієнтів банків, які не мають стосунку до схем. Запевняю: якщо йдеться про клієнтів з низьким рівнем ризику, які не проводять операцій у великих обсягах і щодо яких у банку не виникає підозр, то до таких клієнтів у банку не може бути жодних запитань.

Особливо це стосується тих громадян, які мають рахунки виключно для отримання зарплат, пенсій та соціальних виплат. Навіть більше - нові норми НБУ не вимагають від банків витрачати свої ресурси на низькоризикові операції та змушувати людину, яка здійснює одноразову операцію, заповнювати велику кількість анкет та інших документів.

Не вимагатиме банк і додаткових підтверджень щодо строкових депозитів пересічних громадян, укладених на адекватні суми. Це також операції низького ризику. Навпаки, і банки, і регулятор зацікавлені у тому, щоб громадяни здійснювали банківські операції та зберігали гроші на банківських рахунках.

Нові вимоги направлені виключно на зупинку будь-яких дій щодо відмивання коштів за допомогою банківських установ.

До участі у таких схемах, на жаль, долучають пересічних громадян - пенсіонерів, службовців, безробітних - на банківські рахунки яких підприємства перераховують нібито "фінансову допомогу", "компенсацію за відрядження", чи "безвідсотковий кредит", які насправді є ухилянням юросіб від оподаткування чи відмиванням "брудних коштів".

Під час таких операцій люди знімають з рахунку кошти лише для того, щоб відразу віддати їх замовникам схем. І мова йде не про 100 чи 200 тисяч гривень, а про мільйони та мільярди.

Отож, Національний банк закликає банківські установи відслідковувати та зупиняти саме схемні операції та операції, які несуть ризик відмивання коштів та фінансування тероризму.

Для цього банкам потрібно запровадити ризик-орієнтований підхід. А саме: якщо банк вважає, що ризик банківської операції мінімальний, судячи з тієї інформації, яку банк зібрав про клієнта, то він не повинен витрачати ресурси і застосовувати ті ж самі процедури, що й до клієнтів високого ризику.

Проте, якщо банк бачить, що до нього прийшов ризиковий клієнт, публічна особа або особа, пов'язана чи асоційована з нею, то аналіз має бути не формальним, а по суті. Наприклад, до банку може прийти 100 клієнтів, щоб зняти навіть менші суми, ніж встановлена мінімальна - 150 тис. грн.

При цьому видаватимуть кошти одному представникові з цих 100 осіб. У такому випадку банк мусить самостійно оцінити ризик: 100 осіб беруть участь у схемній операції чи ні? Як на мене, це не важко оцінити.

Для полегшення банкам оцінки ризиковості операцій клієнтів Національний банк разом із Незалежною Асоціацією банків України (НАБУ) запровадили спільний проект з фінансового моніторингу.

Одним з етапів цього проекту став посібник з найкращими прикладами здійснення банками фінансового моніторингу операцій клієнтів у межах ризик-орієнтованого підходу. Він доступний за посиланнями:

https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=55798511

https://nabu.ua/ua/nabu-za-pidtrimki-nbu-rozpochinaye.html

Ідея посібника не нова. Такі поради використовуюся для боротьби зі схемами у банківській сфері США та Європи. Сподіваємося, що і наші поради допоможуть банкам вирішити проблемні питання з фінансового моніторингу.

Крім того, вони завжди можуть звернутися до нас чи до НАБУ за консультацією. Впевнений, що будь-яке питання наразі можна вирішити, не створюючи дискомфорту клієнтам.