Верховна Рада 18 липня ухвалила у першому читанні законопроект 11340, за яким для корупціонерів зможуть пом'якшити покарання. Ідея викликала невдоволення у активістів, які вважають, що це дозволить корупціонерам "відкупитись" від в'язниці.

Докладніше про те, в чому суть ініціативи і як насправді працюватиме закон - у матеріалі РБК-Україна.

Угода зі слідством - що не так із законопроектом 11340

Практика, згідно з якою підозрюваний йде на угоду з детективом, і отримує менш суворе покарання, у західних країнах - досить поширене явище. В Україні цю ініціативу періодично обговорювали, але, стикаючись із невпевненістю суспільства в тому, що це буде справедливо, залишали все як є.

Насправді угода з прокурором - це не щось нове, така практика в Україні є, але найчастіше вона застосовується тоді, коли або слідство, або підозрюваний не впевнені у своїй позиції чи кількості доказів. Ідея укладати угоди та "відкупатися" за менш суворе покарання у корупційних злочинах почала звучати з 2019 року, коли в Україні запустили ВАКС. Паралельно про це говорили закордонні партнери. Зрештою, цю ініціативу прописали у плані Ukraine Facility і, що важливо, узгодили з Європейським Союзом.

Після того, як законопроект пройшов комітети з правоохоронної діяльності та євроінтеграції, його винесли на голосування.

Сам законопроект передбачає застосування штрафу як додаткового покарання, якщо підозрюваний чи обвинувачений у корупції уклав правочин про визнання себе винним. Штрафи такі: за кримінальну провину - від 204 тисяч до 2,05 млн грн, за менш тяжкий злочин - від 2,05 млн до 204, за тяжкий - від 20,4 до 102 млн, за особливо тяжкий - від 102 до 204 млн грн.

Штраф як додаткове покарання призначають тоді, коли він передбачений санкцією статті. Також пропонують доповнити Кримінальний кодекс статтею, згідно з якою підозрюваний може розкрити іншого корупціонера і це підтвердиться, або якщо людина покрила збитки від свого злочину, суд може затвердити угоду про визнання її провини.

Загалом законопроект 11340 мав стати досить ефективним - насамперед це мотивація для "проміжних ланок" у корупційній схемі. Видав главу схеми, заплатив штраф, отримав меншу санкцію за злочин і все. Але текст законопроекту має низку помилок, які роблять цю схему неробочою.

У проекті йдеться про те, що злочинець може отримати угоду про визнання провини або якщо він відшкодує завдану шкоду, або розкриє організатора. Тобто корупціонер має вибір - приміром, він за схемою свого начальника вкрав 10 млн, був спійманий НАБУ, повернув бюджетні мільйони, уклав угоду зі слідством і все. І навіть не про штраф, а про відшкодування збитків, про що пише нардеп Ярослав Юрчишин.

"Тобто ви розкрутили схему закупівель курток для армії. Правоохоронці заарештували одну фуру, нехай 5% збитків. Ви повернули 5% ну нехай ще витрати на слідство/суд і ... все. Те, що вас покривав міністр чи заступник міністра, те, що схема діяла по всій країні - за дужки. То, що ви самі схему не створили, а були гвинтиком - забули. Здогадайтесь, хто вам гроші дасть? Думаю ще із запасом", - пише Юрчишин.

В ідеалі закон має працювати так - корупціонер, який вкрав на замовлення начальника 10 мільйонів, повертає всі 10 мільйонів, розкриває особистість і роль начальника в корупційній схемі і за це отримує угоду зі слідством і менш сувору санкцію покарання.

Реакція антикорупціонерів

Коли за проект проголосували у першому читанні, активісти з антикорупційного середовища, помітивши помилки у тексті законопроекту, забили на сполох. Одним із перших із заявою про те, що все гаразд і проект доопрацьовуватиметься, вийшов голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давид Арахамія.

"Фінальна версія законопроекту все одно проходитиме "залік" від міжнародників. Якщо громадянське суспільство вважає цей законопроект "зрадою", він має право і можливість надати свої аргументи представникам посольств та міжнародних організацій. Але я впевнений, що все буде добре доопрацьовано до другого". читання, як це вже було багаторазово у подібних ситуаціях", - додав голова фракції.

Зазначимо, що у Комітеті з питань корупційної політики ще до голосування заявили, що у законопроекті є дірка, про що заявила голова Комітету Анастасія Радина.

"Для того, щоб усунути цей корупційний ризик, слід передбачити, що для укладання угоди про визнання винності у разі особливо тяжкого корупційного злочину підозрюваний або обвинувачений повинен і відшкодувати збитки, і дати свідчення організатору або іншій особі. Таким чином, угода сприятиме подальшому розкриттю корупційних злочинів і притягнення до відповідальності всіх винних, а не лише тих, до кого вдалося дотягнутися.

У НАБУ та САП також прокоментували текст законопроекту. В антикорупційній прокуратурі зазначили, що погоджуються з висновком Комітету з антикорупційної політики, які вважають, що без обов'язкового розкриття інших членів антикорупційної схеми зменшувати санкцію покарання не можна.

"Ми вважаємо, що така норма законопроекту не відповідає цілям укладання угод про визнання винності, які мають сприяти викриттю організаторів злочинів через співпрацю з іншими співучасниками. На нашу думку, викриття організаторів корупційного кримінального правопорушення має бути невід'ємною умовою укладання таких угод", - зазначили САП.

У НАБУ погодилися з колегами та зазначили, що укладання угоди зі злочинцем можливе з обов'язковим виконанням двох умов - розкриття іншого члена злочинної схеми та повного чи часткового відшкодування збитків (залежно від характеру та ступеня участі злочинця у схемі).

Ще раз варто наголосити - такі угоди існували і раніше. Сьогодні, у період великої війни Росії з Україною, ці угоди здійснюються за рахунок "донатів на ЗСУ". Навіть у найпримітивніших злочинах, наприклад, у спробах перетнути державний кордон, злочинця зобов'язували купити дрон для армії в обмін на умовний термін.

У цьому законопроекті йдеться про те, що у корупціонера з'являється мотивація - "здати" спільника та віддати вкрадені гроші зі штрафом, щоб отримати мінімальну з можливих санкцій. Це дасть можливість детективам ловити "велику рибу", а не задовольнятися "стрілочниками", які отримують 5-7 років в'язниці та виходять, маючи різні блага від тих, кого вони прикрили.

Очевидно, ті помилки, яких допущено в законопроекті, виправлятимуть і до другого читання він вийде до зали Ради вже без корупційних ризиків. А якщо ні, то європейські партнери не врахують це Україні як спробу боротися з корупцією.

Слід зазначити, що минулого року президент Володимир Зеленський хотів, навпаки, посилити покарання за корупцію під час війни. Більше того, прирівняти її до державної зради. Чому цю ідею відклали - читайте у матеріалі РБК-Україна .