21 грудня Верховна Рада засідала востаннє цього року. Попри прохання послів G7, вона обрала чотирьох нових членів Рахункової палати. Серед них - друг родини Зеленського Ольга Піщанська, яку ОП планує зробити головою Рахункової палати.

Що це за інституція - Рахункова палата, можна судити з її справ. Найгучнішим, мабуть, став аудит ефективності використання коштів держбюджету Міністерством оборони на придбання речового майна та забезпечення харчування військовослужбовців Збройних сил України.

Усі ми пам'ятаємо скандал навколо закупівлі Міноборони яєць по 17 грн. за штуку. І як міністр (вже колишній) Резніков спростовував: мовляв, яйця по 17 грн за штуку - це "технічна помилка", там мало стояти 170 грн за кілограм, але написали 17 грн за штуку.

Рада відправила Резнікова у відставку 5 вересня. "Слуги народу" проводжали його стоячи, бурхливими оплесками. А 24 жовтня Рахункова палата затвердила звіт про результати аудиту, де однозначно стверджується: "Ціни на яйця курячі категорії С1 у лютому 2023 року були від 7,28 до 7,4 грн/шт. Згідно з укладеним договором ціна на яйце куряче першого ґатунку за 1 шт. становила 17,0 грн, тобто була більшою у 2,8 рази".

Відео на тему:

Звісно, яйця - це лише маленький епізод, просто він став символом корупції у Міноборони. А загалом, йдеться у звіті Рахункової палати, у першому півріччі 2023 року "Міністерством не забезпечено обґрунтованого планування та продуктивного використання бюджетних коштів. У результаті непродуктивно використано 5 млрд 358,2 млн грн бюджетних коштів, неекономно - 6,6 млн грн, з порушенням законодавства - 639 млн грн, із порушенням процедур законодавства про оборонні закупівлі - 9 млрд 440,6 млн гривень. Придбання найбільш вживаних продуктів харчування здійснювалося за цінами, які в середньому на 30 відс. перевищували ринкові". Крім того, "у результаті недотримання постачальниками умов договорів не отримано 2 млн 328 тис. 670 од. речового майна на 2 млрд 80,9 млн грн, що створює ризики неналежного речового забезпечення військовослужбовців ЗСУ". І далі багато сторінок подробиць про всі ці та інші порушення.

Одного цього звіту достатньо, що переконатися, що Рахункова палата непідконтрольна офісу Володимира Зеленського. Була.

Чого вимагали Байден та G7

25 вересня Банкова отримала з Білого дому лист із "Переліком пріоритетних реформ", де йдеться, зокрема, про необхідність "посилити Рахункову палату". Для цього - внести зміни до законодавства з метою посилення самостійності та професіоналізму цієї інституції, забезпечити незалежний, прозорий, конкурентний та своєчасний відбір членів Рахункової палати з перевіркою їхньої незалежності, компетентності та доброчесності, а також посилити повноваження Рахункової палати з питань аудиту органів місцевого самоврядування, державних підприємств та діяльності у сфері державних закупівель.

Відповідно до закону, Рахункова палата складається з 13 членів, зокрема голови та його заступника. Усі члени РП обираються парламентом, потім парламент призначає голову РП із числа членів РП. Термін повноважень члена РП - шість років. Рішення РП ухвалюються більшістю голосів присутніх на засіданні.

Коли Банкова отримала з Білого дому перелік реформ, РП налічувала вісім членів, з них семеро обрано у березні 2018 року, одного - вже за Зеленського, у грудні 2022 року (це Геннадій Пліс, який до того два з половиною роки очолював Держаудитслужбу). Отже, залишалося п'ять вакансій. У тому числі вакантна посада голови РП - попереднього голову Валерія Пацкана було достроково звільнено парламентом у квітні 2023 р.

Ще 14 вересня 28 "слуг народу" внесли до парламенту проект нового закону "Про Рахункову палату". Можна було б оперативно ухвалити цей закон, врахувавши у другому читанні побажання західних партнерів України, і вже потім провести конкурс на п'ять вакансій. Але Банкова вирішила: спочатку конкурс у бюджетному комітеті за старими правилами, а закон колись потім.

Непублічні методи впливу на Банкову не допомогли, і 7 грудня посли G7 виступили з публічною заявою: "Реформування Рахункової палати - це шанс показати світові, що Україна добре розпоряджається міжнародною допомогою та ресурсами власних громадян. Призначення нового керівництва має відбуватися лише після ухвалення законодавства, яке забезпечує прозорий та заснований на заслугах конкурс із належною перевіркою кандидатів".

Це теж не допомогло, і 19 грудня посли G7 виступили з попередженням про наслідки: "Посли G7 стурбовані повідомленнями, що цього тижня Рада поспішає з чотирма новими призначеннями до завершення реформи Рахункової палати. До ухвалення закону про реформу ці призначення підірвали б довіру до інституції, що відповідає за нагляд за міжнародною допомогою".

Що встигла Рада

21 грудня Стефанчук, посилаючись на рішення погоджувальної ради (де вирішальний голос мають "слуги народу"), виніс на розгляд питання обрання нових членів Рахункової палати.

Спочатку було проведено рейтингове голосування щодо всіх 27 кандидатів в алфавітному порядку - суто формальна процедура, бо чотири переможці були відомі заздалегідь (за підсумками конкурсу у бюджетному комітеті). Ними стали Кирило Клименко (238 голосів), Сергій Ключка (231), Ольга Піщанська (235), Єлизавета Пушко-Цибуляк (235). Інші кандидати набрали від 16 до 79 голосів.

Потім Рада 247 голосами прийняла постанову про призначення цих чотирьох членами Рахункової палати. 174 голоси дали "слуги народу", 16 - "Батьківщина", 15 - "Довіра", 14 - "Відновлення України", 13 - "Платформа за життя і мир", 6 - "За майбутнє", 3 - "Голос", 6 - позафракційні (зокрема Стефанчук та його перший заступник Олександр Корнієнко). Кнопку "проти" натиснули 22 нардепи, зокрема 18 - з "Європейської солідарності".

Чого Рада не встигла

Після цього Стефанчук оголосив: "Я вношу подання про призначення на посаду голови Рахункової палати члена Рахункової палати Піщанську Ольгу Станіславівну". І далі мало відбутися голосування за відповідну постанову.

Але натомість Стефанчук раптом поставив на голосування "процедурне рішення про проведення сьогодні засідання комітету з бюджету для невідкладного розгляду питання про призначення на посаду голови Рахункової палати" (хоча в жодному законі це не передбачено). Цю ідею підтримали 237 нардепів. Сталося це о 13:24, а вже о 14:07 Стефанчук повідомив, що комітет провів засідання. Голова комітету Роксолана Підласа заявила, що комітет рекомендує призначити головою РП Піщанську.

Далі Стефанчук знову загальмував. Замість того щоб поставити на голосування відповідну постанову, він оголосив сигнальне голосування, тобто ніби репетицію, щоб подивитися, чи набереться 226 голосів. Набралося 232 голоси. Здавалося б, можна спокійно ставити на голосування постанову Ради.

Але Стефанчук раптом оголосив, не пояснюючи причин: "Шановні колеги, на жаль, ми не встигли розглянути всі питання порядку денного. Дякую всім за плідну роботу. Зараз я оголошую перерву у нашому пленарному засіданні".

Чого чекати далі

Нардеп Ярослав Железняк (фракція партії "Голос") пояснив девіантну поведінку Стефанчука просто: "Побоялися, що немає голосів у них. Відклали до наступного року. Засідання цього тижня і цього року завершено. Тобто почали розгляд, але потім побачили проблему з голосами, перевірили на сигнальному голосуванні (воно нічого не дає), побачили 232, і було очевидно, що зараз зірветься. Тому відклали до орієнтовно 8-10 січня. Одразу ж на першому засіданні буде голосування за призначення".

Втім, за півмісяця на Банковій можуть передумати. Не виключено, що Стефанчук тому й гальмував голосування за Піщанську, що на Банковій боялися надто роздратувати західних партнерів України.

Можливо також, що на Банковій бояться надто негативної реакції українського суспільства. Сам собою факт призначення чотирьох членів Рахункової палати навряд чи здатний викликати великий резонанс. Однак, якщо призначити головою Рахункової палати Ольгу Піщанську, це може стати серйозним подразником і для Заходу, і для українського суспільства.

Все ж таки Рахункова палата - це орган Верховної Ради для контролю над тим, як виконавча влада витрачає бюджетні кошти. І неписані правила політичної пристойності вимагають, щоб голова Рахункової палати хоч би виглядав незалежним від Офісу президента. А Піщанська - друг сім'ї Зеленського, вони були сусідами у під'їзді.

За Зеленського Піщанська зробила карколомну кар'єру. У вересні 2019 р. змінила скромну посаду комерційного директора ТОВ "СТЕМ Інжиніринг" (статутний капітал 50 тис. грн.) на портфель першого заступника голови Антимонопольного комітету України (АМКУ). У липні 2020 р. Верховна Рада призначила Піщанську головою АМКУ. 5 вересня 2023 р. Рада задовольнила її бажання залишити цю посаду - очікувалося, що вона обійме посаду голови Фонду держмайна України (ФДМУ), яка стала вакантною після переходу Рустема Умєрова на роботу міністром оборони.

Але потім Зеленський змінив свої кадрові плани, і 21 листопада Рада за поданням президента призначила новим головою ФДМУ Віталія Коваля, який раніше очолював Рівненську ОДА. Схоже, для Банкової стало важливіше використовувати Піщанську саме на чолі Рахункової палати, щоб не допустити розгромних аудитів, які б'ють по рейтингу влади.

З іншого боку, ця історія вже почала грати проти Зеленського. Бо надто вже все наочно, і це вже використовують опоненти.

Наприклад, Олексій Гончаренко якраз перед сигнальним голосуванням щодо Піщанської у Раді виступив із максимально знущальним спічем: "Ну що, друзі, кінець епохи кумівства настав. Вітаю всіх вас. Дивіться, якщо в житті так сталося, що ви є сусідами родини Зеленських, то у вас далі в житті буде все добре. Питають мене, чому саме Піщанська? Чому вона? Я скажу вам, напевно, може, ви б стали президентом, ви б своїх сусідів призначали, а став Володимир Олександрович, він призначає своїх. До речі, з нами є сьогодні Ольга Піщанська, може, вона в своєму виступі пояснить. Це дуже цікаво, дивіться, її сестра Світлана Піщанська директорка фірми, на яку оформлена вілла родини Зеленських в Італії. Я все розумію, але ви вже були головою Антимонопольного комітету, тепер голова Рахункової палати, ну, незамінна людина. Може, все-таки пошукати серед інших сусідів, не можна ж впертися в одну сусідку, в одну родину. Це якось, мені здається, навіть і незрозуміло, інші сусіди можуть і образитись, все-таки теж жили десь поруч, а ви якось їх весь час обходите".

Інший нардеп із "Європейської солідарності" Володимир Ар'єв пішов ще далі - він наводить докази того, що "сестра Піщанської пов'язана з російською розвідкою". Зокрема, стверджує Ар'єв, Світлана Піщанська має фірму в Страсбурзі, зареєстровану в приміщенні російського культурного центру.

Тому не виключено, що чисто іміджеві міркування підштовхнуть Зеленського залишити Ольгу Піщанську рядовим членом Рахункової палати, а посаду голови віддати комусь, хто може виглядати незалежним від Банкової (а насправді слухатиметься вказівок Піщанської). У будь-якому разі Рахункова палата - це колегіальний орган, а після призначення чотирьох членів, схвалених бюджетним комітетом Ради, вплив Банкової на цю інституцію може стати критичним. Мабуть, його буде достатньо, щоб заблокувати незручні висновки аудитів.

Тобто поступкою громадській думці може стати відмова від призначення Піщанської главою РП (але наразі, звісно, немає жодної гарантії, що така поступка буде зроблена). А щодо Джо Байдена та G7, то Зеленський, напевно, розраховує виконати якийсь інший пункт із списку вимог, щоб західні партнери України змирилися з цією історією.