Раніше влада не говорила про плани провести разом із президентськими виборами ще й парламентські. Навіщо це владі? І що чекає на Україну після виборів?

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підтвердив, що влада готується до виборів. На прес-конференції у Празі він заявив, що у демократичній країні, якою є Україна, проведення виборів "дуже важливе, щоб не було застою у владі".

Причому влада готується одразу і до президентських виборів, і до парламентських. І збирається найближчим часом усунути законодавчі перешкоди на шляху їхнього проведення.

"В українському законодавстві є певні неузгодженості щодо можливості чи неможливості проведення виборів і на парламентському рівні, і на президентському. Ми зараз обговорюємо ці питання", - зазначив Стефанчук.

Але це обговорення не затягнеться надовго. "Я думаю, що найближчим часом у нас буде якесь рішення", - наголосив він.

Тут є два питання. Перший: навіщо це владі? І друге, набагато важливіше: що чекає на Україну після виборів?

Відео на тему:

Інтерес Зеленського

Раніше влада не говорила про плани провести разом із президентськими виборами ще й парламентські. Навіщо потрібні президентські вибори, можна зрозуміти. У Конституції записано, що президент обирається на п'ять років. У Зеленського цей термін закінчиться 20 травня 2024 року. Також Конституція вимагає, щоб вибори президента були проведені в останню неділю березня п'ятого року повноважень президента. Ця дата настане 31 березня 2024 року. І жодних винятків на випадок війни у Конституції не передбачено. Щоправда, є два закони, які забороняють вибори під час воєнного стану, але ці "неузгодженості" Стефанчук обіцяє виправити.

Проведення президентських виборів у конституційний термін зніме усі питання щодо легітимності президента, які інакше могли б виникнути. Для Банкової результати виборів стануть важливим аргументом у діалозі із західними партнерами: дивіться, переважна більшість українців рішуче підтримала курс на війну до перемоги. Ну і звісно, для Володимира Зеленського це найпростіший варіант. Нещодавно він пообіцяв не брати участь у виборах, якщо вони пройдуть після війни. І це був чіткий сигнал, що президентським виборам під час війни - бути.

Однак, це не пояснює, навіщо знадобилися ще й парламентські вибори. Конституція прямо говорить, що під час війни вони зайві. У статті 83 записано, що у разі закінчення строку повноважень Верховної Ради під час дії воєнного стану її повноваження продовжуються до першого засідання першої сесії Верховної Ради, обраної після скасування воєнного стану. Ця норма була включена спеціально, щоб Україна ніколи, ні на мить не залишалася без дієздатного парламенту. Тому жодної проблеми щодо легітимності нинішніх нардепів не виникне, навіть якщо вони засідатимуть ще п'ять років.

Якщо ж таки провести вибори, то більшість нинішніх нардепів, у тому числі більшість "слуг народу", ризикують позбутися мандатів. Тобто Банковій вигідно поспішити із президентськими виборами, а парламентські, навпаки, відкласти до кінця війни.

Втім, Зеленський може керуватися іншими міркуваннями. Наразі у нього закінчується п'ятирічний термін, під час якого він мав слухняну Раду. І він збирається на другий п'ятирічний термін, на який йому знову потрібна слухняна Рада. Якщо парламентські вибори відбудуться після війни у суто демократичних умовах, то президент може отримати зовсім неслухняний, різко опозиційний парламент. А Зеленському це категорично не потрібне. Якщо ж парламентські вибори провести зараз і в умовах, скажімо м'яко, часткової демократії, то Банкова має високі шанси знову отримати слухняну Раду, тільки тепер там буде не більшість "слуг народу", а лояльна президентові коаліція.

Кампанія вже почалася

Ще влітку соціологи зафіксували, що більше половини українців могли б після війни довірити владу партії військових, а чверть - партії волонтерів. Але це після війни і в умовах демократії. А під час війни військові воюватимуть, волонтери - волонтеритимуть. І лише деякі зможуть потрапити у телемарафон та на білборди.

Часткова демократія дозволить підвищити шанси потрапляння до парламенту тим партіям військових та волонтерів, які будуть лояльні до президента. Тобто і громадський запит на новий склад Ради буде задоволено, і Зеленський буде задоволений.

Серед питань, які слід вирішити для проведення виборів під час війни, Стефанчук назвав можливість вільного доступу до медіа. "Нам потрібно зрозуміти, як забезпечити вільний доступ до медіа, але не дати одночасно Росії використовувати свободу слова для поширення своїх наративів усередині країни", - наголосив спікер парламенту.

Він дуже цікаво підібрав слова: не "свобода медіа", а "вільний доступ до медіа". Тобто свободи медіа під час виборчої кампанії не буде. Буде лише доступ на умовах цензури. Часткова демократія виділить на телемарафоні півгодини або в найкращому разі пару годин на добу (наприклад, вдень у робочий час та вночі), коли партії матимуть рівний доступ до ефіру, після попередньої цензури щодо російських наративів.

Зеленський, до речі, не дарма нещодавно згадав "відомий російський наратив про корупцію". Тож про корупцію влади говорити буде не можна.

Натомість можна буде говорити про корупцію мерів. Це як із мітингами. За законом під час воєнного стану будь-які масові акції заборонені. Однак мітинги з вимогами до мерів міст не стикаються з протидією поліції та отримують шикарне висвітлення на телемарафоні та в онлайн-медіа, лояльних до Банкової. Фактично виборча кампанія вже розпочалася.

Економія на демократії

Перераховуючи питання, які слід вирішити для проведення виборів під час війни, Стефанчук згадав також фінансування виборів. У проекті бюджету-2024 його не передбачено, але це неважко виправити. Проблема у сумі, яка буде виділена.

Вкрай малоймовірно, щоб влада виділила гроші на дві виборчі кампанії - одну за одною. Швидше вона захоче поєднати президентські та парламентські вибори і хвалитиметься тим, що змогла заощадити на цьому мільярди гривень.

Щоправда, Виборчий кодекс прямо забороняє одночасне проведення президентських та парламентських виборів. Але цю норму можна буде прибрати разом із тими нормами законів, які забороняють проведення виборів під час воєнного стану.

Для влади поєднання двох кампаній означатиме додаткові можливості для президентської партії. На неї працюватиме весь адміністративний ресурс та всі медійні особи влади, включаючи Зеленського.

Чого чекати після виборів

Найсмішніше у поясненнях Стефанчука - це занепокоєння, "щоб не було застою у владі". Якщо Зеленський і "слуги народу" справді хотіли "не застоятися", то вони мали достатньо часу, щоб внести всі зміни до законів ще навесні або хоча б влітку. І тоді зараз тривав би останній тиждень виборчої кампанії перед черговими парламентськими виборами, які, згідно з Конституцією, мали б пройти 29 жовтня 2023 року.

Але ані навесні, ані влітку Банкова не наважилася провести парламентські вибори у конституційний термін. А зараз, коли поїзд уже пішов, раптом задумалася про можливість переобрати Раду під час війни. Що змінилося?

Тут не зайве нагадати про зміни у громадській думці. Одна з найважливіших та надійно зафіксованих тенденцій - українці вже не чекають на швидку перемогу. У червні 2023 року, порівняно з груднем 2022 року, частка тих, хто вважає, що пройде більше року, перш ніж закінчиться війна, зросла з 26 до 42%. З того часу минуло чотири місяці, і підстав для більш оптимістичних прогнозів не додалося. На Банковій усе це, мабуть, також відчувають. Також там знають про несприятливі для нас зміни в настроях американців та європейців. Ніхто не гарантує нам, що обсяги щомісячної військової та фінансової допомоги не почнуть скорочуватися.

Можливо, такі міркування підштовхнули Банкову до ідеї, що парламентські вибори разом із президентськими дадуть "слугам народу" кращий результат, ніж потім вибори. Особливо якщо потім - це не після перемоги, коли ворог рішуче відкинуто на кордони 1991 року, а якесь набагато неприємніше для України "потім".

Звісно, сьогодні ні Зеленський, ні "слуги" взагалі не можуть собі дозволити говорити ні про що, окрім перемоги. Говорити зараз інше - це закопати себе на виборах. Інша річ - ситуація після виборів. Президент та парламент матимуть попереду нові п'ять років повноважень. Тоді буде менш страшно публічно озвучувати якісь інші опції. Особливо якщо до кінця літа 2024 фронт буде приблизно там же, де і зараз. А вибивати підтримку у Заходу буде дедалі важче.

Більше того, західні партнери можуть почати підштовхувати Київ до заморожування війни. На цей випадок президенту непогано мати можливість заперечити, що все в руках Верховної Ради, а він її не контролює. Але Банкова, не виключено, так далеко не заглядає. Там просто хочуть зробити Зеленському нову слухняну Раду на п'ять років.