23 липня 2018 року відбулася довгоочікувана подія.

Україна приєдналася до багатосторонньої конвенції про виконання заходів, які стосуються угод оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку - Multilateral Instrument або MLI.

Багатосторонній інструмент може внести зміни до 77 угод про уникнення подвійного оподаткування, стороною яких є Україна.

Протокол про приєднання України до MLI з переліком застережень та повідомлень оприлюднено на сайті ОЕСР.

Що таке MLI

MLI - це багатостороння угода, яка дозволяє внести зміни одночасно до багатьох двосторонніх або багатосторонніх податкових конвенцій. MLI надає країнам змогу змінити одразу кілька податкових угод і не проводити тривалі двосторонні переговори з кожною державою-партнером.

Мета новацій - протидіяти застосуванню податкових конвенцій тими, хто користується ними за неналежних обставин.

MLI була розроблена спеціальною ad hoc групою ОЕСР, до якої увійшла в тому числі Україна. Текст багатостороннього інструменту ОЕСР схвалила 24 листопада 2016 року. Зараз підписантами цієї конвенції є 83 юрисдикції.

MLI як конвенція не є частиною плану BEPS. Звіт ОЕСР лише визначив юридичну конструкцію та принципи, за якими розроблялася багатостороння конвенція. Однак багатосторонній інструмент передбачає імплементацію окремих дій плану BEPS, що потребують внесення змін до двосторонніх податкових конвенцій.

Зокрема - дії 6 "Протидія неправомірному застосуванню податкових конвенцій", дії 14 "Підвищення ефективності процедури взаємного узгодження", дії 2 "Заходи з протидії використанню гібридних інструментів" та дії 7 "Запобігання штучному уникненню статусу постійного представництва".

MLI містить імперативні положення щодо виконання мінімальних стандартів плану BEPS. Не застосувати їх можна лише тоді, коли чинна конвенція містить необхідні правила, або якщо держава задекларує намір виконати мінімальний стандарт іншим чином, зокрема шляхом проведення двосторонніх переговорів.

Інші положення факультативні, їх можна не застосовувати, якщо зробити відповідне застереження. Якщо одна із сторін MLI зробить застереження про намір застосовувати факультативне положення, а інша сторона - ні, зміни у цій частині не будуть застосовуватися і положення конвенції залишаться незмінними.

Зміни, що вносяться MLI, набувають чинності для кожної окремої податкової конвенції залежно від того, як швидко держави-партнери ратифікують MLI.

Коли MLI почне застосовуватися

Оскільки MLI є міжнародним договором, для набуття чинності зміни повинні ратифікувати Верховна Рада та відповідні органи держав-партнерів. Підписавши MLI, Україна погодилася внести зміни, передбачені діями 6, 7 та 14 плану BEPS.

Зміни, що стосуються уточнення визначення постійного представництва та оподаткування доходів від відчуження часток, що отримують свою вартість від нерухомого майна, є факультативними.

Вони набудуть чинності лише тоді, коли держава-партнер України теж зробить застереження про намір застосувати ці положення у варіанті, обраному Україною.

На що варто звернути увагу

Важливе значення має включення до податкових конвенцій України так званого тесту основної мети - Principal Purpose Test або РРТ як умови надання переваг за конвенцією. Це означає, що пільгова ставка за конвенцією не може застосовуватися, якщо буде доведено, що основною метою створення певної структури або здійснення операції є отримання переваг за податковою конвенцією.

Відповідно, контрольні органи зможуть нараховувати податки недобросовісним платникам, виходячи з повних ставок, передбачених податковим кодексом.

"Тест основної мети" - це новий інструмент для податкових органів України, значно потужніший, ніж тест бенефіціарного власника, який наразі є основним способом протидії використанню штучних міжнародних структур для ДФС.

Податкові органи можуть застосувати РРТ, навіть якщо іноземна структура формально виконує всі вимоги для застосування конвенції, у тому числі якщо отримувач доходів є їхнім бенефіціарним власником.

За умов належного застосування контрольними органами "тесту основної мети" Україна отримає потужний інструмент боротьби з тими платниками податків, які успішно уникали та уникають сплати податку на доходи нерезидентів, використовуючи застарілі та агресивні стратегії податкового планування.

Водночас, украй важливо, щоб "тест основної мети" застосовувався податковими органами для забезпечення справедливої податкової конкуренції, аби ті, хто раніше уникали оподаткування, почали сплачувати "справедливу частку" податків, як це зараз роблять добросовісні платники податків.

Щоб "тест основної мети" не використовувався як інструмент тиску на добросовісний бізнес, критично важливо, аби технічна підготовка та мотивація податкових органів відповідала потужності нового інструменту.

Чи скористається Україна цим інструментом

Парадоксально, але, щойно отримавши такий потужний інструмент забезпечення податкової справедливості, Україна, здається, збирається його позбутися.

"Тест основної мети", який суттєво ускладнює уникнення сплати податку на доходи нерезидентів, може виявитися непотрібним, оскільки в Україні розглядається можливість скасування податку на доходи нерезидентів взагалі.

Зараз обговорюється зміна моделі корпоративного оподаткування (законопроект №8557), і частиною цих змін є скасування податку на доходи нерезидентів. Чинні правила кажуть, що податок на доходи нерезидентів сплачується у разі виплати підприємством-резидентом України певних видів доходів на користь нерезидента.

Конвенції містять низку механізмів, які обмежують можливості для недобросовісних платників ухилятися від оподаткування, що постійно вдосконалюються. "Тест основної мети" - одне з таких вдосконалень.

Як наслідок, Україна могла б отримати додаткові надходження від податку на доходи нерезидентів завдяки обмеженню доступу недобросовісних платників до переваг, передбачених податковими конвенціями.

Скасування податку на доходи нерезидентів зробить нерелевантним застосування конвенцій з їхніми механізмами запобігання ухиленню від сплати податків.