Новий керівник Мінфіну розповіла ЕП, що буде з мінімалкою, чи реально виконати бюджет і отримати транш МВФ, та кому будуть підпорядковуватися податківці.

В день скандальної відставки Олександра Данилюка з поста міністра фінансів Володимир Гройсман швидко знайшов йому наступника. Уже два тижні у статусі в.о. керує міністерством Оксана Маркарова.

Для міністерства, депутатів та експертного середовища Маркарова особа - не нова. На посаді заступника міністра фінансів вона працює ще з 2014 року, з моменту коли Мінфін очолювала Наталія Яресько.

Якщо з останньою у Маркарової була професійна-політична злагода, то в команді Данилюка робочого комфорту для неї стало значно менше.

За два роки роботи міністр перерозподілив повноваження так, що Маркарова як перший заступник фактично не могла виконувати традиційний для такої посади функціонал - формувати і балансувати бюджет, координувати разом з міністром внутрішню роботу міністерства.

Утім витіснити її з міністерства Данилюк все одно б не зміг, тому що Маркарова, по-перше, політичний соратник Володимира Гройсмана, по-друге, урядовий уповноважений з питань інвестицій та член наглядових рад усіх чотирьох держбанків.

Разом з тим, Данилюк пішов, а Маркарова очолила Мінфін. Проте сталося це у не найбільш вдалий для неї час. Попереду вибори, а це означає, що вона опиняється в епіцентрі одного з найскладніших бюджетних процесів, коли запити депутатів і уряду будуть зростати в геометричній прогресії.

Ще одне пріоритетне завдання нового керівника Мінфіну - повернути довіру МВФ до дій Мінфіну та уряду. Фонд непокоїть розбалансований бюджет та ризики зриву реформи Державної фіскальної служби, а також вперте небажання уряду виконувати ключову вимогу - підвищення ціни на газ.

З ким проблем у Маркарової точно не буде, так це з прем'єр-міністром та головою ДФС Мирославом Проданом. Усі вони - з однієї політичної команди. Фактично з її призначенням прем'єр взяв під свій контроль фінансовий блок уряду.

Про те, що в.о. голови Мінфіну збирається робити в такій ситуації, в інтерв'ю з ЕП.

- Як ви оцінюєте стан справ у міністерстві? Що з командою заступників Олександра Данилюка?

- Ситуація в міністерстві стабільна. Кістяк фахівців дуже якісний, він склався давно. Я дуже рада, що керівники департаментів - це спеціалісти, які працюють в Мінфіні вже не перший рік, а дехто навіть - не перше десятиріччя. Завдяки їм Мінфін, мабуть, одне з найбільш стійких міністерств.

Звичайно, коли відбувається зміна керівництва, чи в даному випадку відставка міністра, а виконання обов'язків покладається на іншу людину, для колективу цей період завжди турбулентний.

У моєму випадку, мабуть, передача повноважень відбулася більш плавно, тому що я для міністерства людина не нова. Я почала працювати в міністерстві фінансів з грудня 2014 року - спочатку радником міністра Наталки Яресько, а з квітня 2015 - на посаді її заступника. Потім стала першим заступником.

Не бачу якихось серйозних проблем чи потрясінь в міністерстві через зміну керівництва.

- Що із заступниками Олександра Данилюка - Сергієм Марченком, Юрієм Буцою та Євгеном Капінусом? Вони залишаються на своїх посадах?

- Поки що всі працюють, як і працювали. Я в перший же день запропонувала усім залишитись і продовжити роботу. Звичайно, команду треба буде підсилювати. В нас є вакансії, в тому числі - на рівні заступників міністра. Однак всіх, хто хоче залишитися і працювати, я вітаю в команді.

- Раніше Данилюк казав, що команда заступників звільняється разом з ним. За цей час з посади пішла лише Яна Бугрімова, від решти заступників жодних публічних заяв не було.

- Я хочу, щоб максимальна кількість людей залишилася. Але силою нікого тримати не буду. Якщо хтось з певних причин залишить міністерство, то сподіваюся, він зробить це відповідально. Це державна служба, а не бізнес, де можна встати і просто піти.

- У вас були непрості стосунки з тим же Марченком та Капінусом. Часто внутрішні рішення в міністерстві приймалися всупереч вашій думці. На певному етапі ваші повноваження з бюджету віддали Марченку, хоча цей функціонал в Мінфіні традиційно виконував перший заступник міністра - незалежно від прізвищ. Ви можете з ними спрацюватись?

- У мене ні з ким конфліктів точно не було, були нормальні робочі стосунки. Після багатьох років в бізнесі, а потім - роботи в міністерстві, я упевнена, що немає таких проблем, які не можна вирішити в конструктивній дискусії. Мова, зрештою, не про особисті стосунки.

- Хто при вас буде займатися питаннями бюджету - ви чи інший заступник, і хто візьме податковий напрямок?

- Як виконуюча обов'язків міністра я в тій чи іншій мірі займаюся всіма цими питання. Я несу відповідальність за все. Бюджет для мене - це питання номер один.

Я хочу повернутись до запровадження середньострокового бюджетування. З жовтня минулого року я не займалася державним бюджетом і мені дуже прикро, що ця реформа, яку я починала, не отримала розвитку. Тому пріоритет номер один - якомога швидше повернутися до її реалізації.

- Хто готуватиме бюджет, працюватиме з бюджетним комітетом, виконуватиме функції першого заступника?

- Я вважаю, що питання бюджету є ключовим для міністерства, тому міністр фінансів чи в.о. міністра фінансів безумовно повинен особисто працювати над підготовкою бюджету з комітетом і з головними розпорядниками.

- Ви плануєте оголошувати конкурс на пошук заступника з податкового напрямку?

- Я зараз активно шукаю кандидатів на посаду заступника міністра. Поки що немає претендентів.

- А це можливо за такий короткий період часу - до виборів? Буде складно когось знайти. Саме тому, що через вибори бюджетний процес буде дуже складним.

- Так щоразу здається. У Наталії Яресько всі також говорили, що трапиться катастрофа, якщо вся команда піде. Однак тоді вона зайняла, як мені здається, дуже державницьку позицію. Яресько зібрала всіх заступників і сказала:

"Ваше завдання - залишатись стільки, скільки ви потрібні і скільки можете працювати, не поступаючись своїми принципами, і не зривати процеси в міністерстві". Практично вся команда Яресько пропрацювала ще декілька місяців, поки міністр Олександр Данилюк формував свою.

- Причина ескалації конфлікту Олександра Данилюка з прем'єр-міністром - рішення останнього перепідпорядкувати Державну фіскальну службу Кабміну і внести зміни в регламент, позбавивши Мінфін права погоджувати документи уряду. Що з цими постановами?

- Наразі ДФС залишається в повній координації Мінфіну і там вона залишатиметься надалі. На мою думку, це єдиний правильний варіант, і його підтримує прем'єр-міністр Гройсман. Жодного перепідпорядкування не планується.

Щодо решти повноважень міністерства, то у Мінфіна вони сьогодні такі ж, як були місяць тому і рік тому. Ми, Міністерство юстиції і Міністерство економіки, погоджуємо всі акти, які виносяться на розгляду Кабміну.

ЩО БУДЕ З БЮДЖЕТОМ, ЧИ БУДЕ CКОРОЧЕННЯ

- З початку року бюджет не виконується за доходами. МВФ непокоять ризики невиконання бюджету як в дохідній, так і видатковій частинах бюджету. Ви бачите доцільність у секвестрі бюджету (скороченні витрат за окремими статтями або всього бюджету, ЕП)?

- За результатами п'яти місяців виконання загального фонду бюджету за доходами у нас - 99%, а якщо з урахуванням спецфонду - 100%.

Я не бачу підстав для перегляду. Звісно, ризики є завжди, і завдання Мінфіну - ці ризики зменшувати. Саме тому ми не тільки проводимо моніторинг, а й маємо план дій щодо деяких надходжень до бюджету через ДФС та надходжень до Пенсійного фонду.

Ми уточнили деякі цифри, проаналізували статті, за якими в першому кварталі було невиконання, і зараз бачимо, що у травні-червні ситуація з наповненням бюджету вирівнюється.

- Все одно, не буде, наприклад, доходів від приватизації в запланованих розмірах. Доходів від продажу лотерейних ліцензій теж не буде.

- Так, ми прогнозуємо часткове невиконання плану від приватизації. Закон про приватизацію був ухвалений тільки в кінці січня. А щоб почати відбір інвестиційних радників, здійснити усі передбачені законом процедури, потрібен час.

Мала приватизація стартує уже в липні. Так, її результат - це невеликі суми, але оскільки продаж відбуватиметься через ProZorro.Sale, я думаю, що вона буде дуже ефективна, вдасться підняти рівень конкуренції і відповідно підняти рівень цін.

Продаж великих об'єктів передбачає активну роботу з інвестиційним радниками, проведення роад-шоу, пряме спілкування з потенційними покупцями. В цьому році я сподіваюся на гарний результат з підготовки до приватизації і проведення деяких аукціонів. Можливо, не всі кошти зайдуть в цьому році, але зараз головне - дати старт приватизації.

Інтерес з боку інвесторів дуже великий. Це я вам кажу як урядовий уповноважений з питань інвестицій. Весь 2017 рік через UkraineInvest до нас приходили інвестори, які вже працюють в Україні і хочуть розширятися.

Якщо раніше вони цікавилися виключно приватними ринковими можливостями і потребували в основному допомоги з місцевими органами влади чи у вирішенні адміністративних питань, то в цьому році, після ухвалення закону про приватизацію багато інвесторів звернулося з конкретним зацікавленням в об'єктах зі списку на приватизацію.

- Якими cаме об'єктами вони цікавляться?

- Не можу називати конкретні підприємства. У нас їх не так багато в цьому списку. Зокрема, є інтерес до об'єктів з галузі енергетики.

- Повернімось до надходжень від приватизації на 22,3 млрд грн. Чим плануєте перекривати?

- Приватизація - це ж фінансування (кошти на погашення дефіциту, ЕП). Перекрити можна лише одним способом - запозиченнями. Що ми і зробимо.

- За результатами чотирьох місяців у нас провал з виконанням плану по запозиченнях, особливо зовнішніх.

- Я б не назвала це провалом, хоча сума, яка була запланована на перший квартал і не була отримана - дуже значна. Одразу було зрозуміло, що виходити на ринки зовнішніх запозичень ми, швидше за все, будемо вже після перегляду програми співпраці з МВФ.

Для інвесторів Україна в програмі МВФ - надзвичайно важливий сигнал. Ви бачили як ринки відреагували на ухвалення закону про Антикорупційний суд? Інвестори слідкують за тим, як Україна виконує свої зобов'язання перед зовнішніми кредиторами.

План з внутрішніх запозичень ми виконали повністю. Я думаю, що у нас досить великий потенціал на внутрішньому ринку, і з ним потрібно працювати.

- Прийняття закону про Антикорупційний суд недостатньо для отримання траншу. Без збалансованого бюджету його не буде. Фонд бачить фіскальні ризики і вказує на доцільність перегляду бюджету. Коли ви збалансуєте бюджет?

- Я не хочу забігати наперед. Ми зараз в робочому режимі обговорюємо з МВФ всі питання, які стосуються бюджету. Не можу сказати, що ми вже дійшли розуміння за всіма пунктами, але у нас активна комунікація.

Необхідності вносити зміни в бюджет я не бачу. За результатами п'яти місяців маємо суттєве перевиконання по податку на прибуток, по дивідендах від державних підприємств.

Я зараз глибоко занурююсь у ті питання, які не були в моїй координації, і можу запевнити - я бачу реальні ризики, і розумію, як їх мінімізувати. За нашими прогнозами частина фіскальних ризиків не реалізується.

- За розрахунками ДФС, через зміцнення гривні на рівні 26 грн за долар митниця недоотримує щомісяця 3 млрд грн надходжень. Як з цим впоратись?

- Вгадати точний курс не може ніхто. Після того, як ми перейшли на гнучке курсоутворення, ми бачимо чіткі періоди, коли у нас курс зростає, а коли знижується. Цей рік - не виключення. Але на курсовий ефект потрібно правильно дивитися.

Бюджет завжди формується на певних припущеннях. Одне з цих припущень - курс. Якщо на певному проміжку часу доходи бюджету від митних платежів, прив'язаних до курсу, менші, то в цей же момент у нас відбувається величезна економія на платежах з обслуговування боргу.

Державні компанії з борговими зобов'язаннями у валюті також зекономлять на обслуговуванні. За рахунок цієї економії їхній прибуток збільшиться, а отже - вони сплатять більше податків до бюджету. Ефект від стабільного курсу полягає не лише в недотриманні надходжень, він впливає і на видатки.

ПРО СПІВПРАЦЮ З МВФ

- Голова НБУ Яків Смолій заявив, що Україна може отримати п'ятий транш МВФ до осені. Після ухвалення закону про Антикорупційний суд виконання ще однієї ключової для кредитора умови - перегляд ціни на газ - залежить від уряду. Це означає, що до осені уряд вирішить питання з газом?

- Я намагаюсь утримуватись від оголошення очікувань щодо часу домовленостей. Мені здається, що у перемовинах головне - результат, а не проміжні оголошення. Інформування громадськості звичайно важливе, однак не хотілося би формувати нереальні очікування, в тому числі щодо траншів МВФ.

Наразі зрозуміло, над чим треба працювати, щоб закінчити цей перегляд. Як ви правильно сказали, тут три основні питання: Антикорупційний суд, газово-енергетична реформа і збалансований бюджет. Ми активно працюємо над бюджетом і, звичайно, я частково залучена до роботи над реформою енергоринку.

Сподіваюся, що по всіх питаннях ми знайдемо розуміння.

- НАК "Нафтогаз України" запропонував модель, за якою газ за ринковою ціною буде відпускатися споживачам, населенню і промисловості, але уряд компенсує витрати малозабезпеченим громадянам.

Інший варіант - варіант МВФ. За моєю інформацією, з врахуванням поточних цін на нафту, за розрахунками кредитора, підвищення може становити 40%.

З Мінфіном обговорюється, якими будуть видатки на субсидії за кожної з моделей. Отже, яким буде ефект на субсидії?

- Звичайно, Міністерство фінансів бере участь в обговореннях і розраховує вплив на всі показники, які стосуються бюджету. Коли у нас буде узгоджене з міжнародними партнерами рішення, я зможу сказати, як воно вплине на бюджет. Наразі фінального рішення ще немає.

- Коли нам критично отримати транш, щоб вийти на зовнішні ринки запозичень цього року?

- Затягувати не хотілося б. Ні для кого не секрет, що чим швидше ми домовимся з МВФ, тим швидше зможемо повернутися до цього питання. Ми постійно моніторимо ринки, дивимося, коли буде сприятлива ситуація.

ПРО МЕДИЧНУ РЕФОРМУ І МАЙБУТНІ МОЖЛИВОСТІ БЮДЖЕТУ

- Чи бачите ви передумови для підвищення мінімальної зарплати у цьому році?

- Питання підвищення мінімальної зарплати - комплексне і залежить від декількох аспектів. Аспект №1 - це питання розвитку економіки. №2 - питання впливу підвищення мінімальної зарплати на бюджет. Після підвищення мінімалки зростають надходження від податку на доходи фізичних осіб, а ПДФО - це надходження місцевих бюджетів, а не державного.

Третій аспект - як підвищення мінімалки вплине на приватний бізнес і чи витримає він чергове зростання. Всі ці три питання повинні аналізуватись.

- Вони аналізувались. Після невиконання бюджету за доходами у першому кварталі очікування щодо прийняття рішення про підвищення мінімалки змістилися на півріччя.

Олександр Данилюк озвучував ціну питання - 13 млрд грн. додаткових видатків. Мінімалка може бути підвищена за результатами півріччя?

- Давайте дочекаємось завершення півріччя і тоді подивимося.

- З 1 липня стартує медична реформа. У першому півріччі МОЗ отримав більше заяв від медзакладів про перехід на нову систему фінансування, ніж попередньо розраховував.

Чи бачите ви необхідність в збільшенні видатків на медреформу на цей рік?

- У бюджеті на 2018 рік з 1 липня на реалізацію реформи закладено 8,1 млрд. грн.

За даними, які у нас є від МОЗ, з 1 липня на договірні відносини з Національною службою здоров'я переходять 149 закладів охорони здоров'я. Це 21% громадян, які отримуватимуть первинну допомогу.

Наступний перехід відбудеться з 1 жовтня поточного року. Наразі, за нашими розрахунками, цих 8,1 млрд. достатньо для фінансування реформи первинної ланки в поточному році.

- У МОЗ побоюються, що якщо дійде справа до секвестру, то в першу чергу під ніж піде фінансування медичної реформи.

- Я розумію занепокоєння МОЗ, пов'язані із потенційним переглядом бюджету. Але перегляду не буде. Ми працюємо над тим, щоби бюджет було виконано. Реформа первинної ланки медицини буде профінансована повністю, як це і передбачає бюджет.

Освітня і медична реформи - це ключові пріоритети уряду.

До речі, для їх реалізації нам знову ж таки дуже-дуже потрібне середньострокове бюджетування. Такі комплексні реформи ніколи не робляться за один рік. Маючи середньострокове бюджетування, ми би бачили план заходів кожного міністерства, і розуміли б, наскільки він підкріплений конкретними видатками.

- МОЗ наполягає на збільшенні видатків на 2019 рік?

- МОЗ відповідально підійшло до роботи над бюджетом як 2018-го, так і 2019 року. Там розуміють, що існують певні бюджетні обмеження. В той же час вони дуже сильно б'ються за медичну реформу, за те, щоб вона була належним чином фінансована. Саме тому МОЗ шукає способи підвищити ефективність використання бюджетних коштів всередині своїх програм.

Зараз ми якраз в процесі опрацювання бюджетних запитів з усіма розпорядниками.

- Ви проводите бюджетні консультації щодо бюджету-2019 з урахуванням введення податку на виведений капітал чи ні?

- В бюджетній резолюції, яку Мінфін подав ще до мого призначення, в розділі податкової політики зазначено "розглянути питання впроваждення моделі оподаткування податком на виведений капітал".

Для проекту бюджету на 2019 рік ми готуємо базовий сценарій, виходячи з чинного законодавства і готуємо альтернативний з впливом від введення податку на виведений капітал.

Як правило, бюджет готується на чинній законодавчій базі. Однак, коли вже є законопроекти, які проголосували хоча б в першому читанні, і які впливають на бюджет, чи якщо ми подаємо законопроекти разом з бюджетом, то їх вплив теж може враховуватися в проекті бюджету.

Я бачу нагальну необхідність зібрати в одну робочу групу Мінфін, Податковий комітет та всі експертні організації, які робили розрахунки втрат і можливих компенсаторів, відкрити всі припущення і дані та оперативно узгодити один консенсусний прогноз впливу. Це допоможе знайти правильне рішення. Ми вже почали обговорення з Комітетом ідею такої групи.

- Одним зі своїх пріоритетів ви назвали середньострокове бюджетне планування. Бюджетна резолюція цього року - однорічна, без стель видатків, без розрахунків доходів на три роки.

З одного боку, Мінфін винен - не підготував якісну резолюцію. З іншого Мінфін не винен - законних підстав її готувати немає, адже Рада не прийняла законопроекти про середньострокове бюджетне планування.

Яким ви бачите рестарт цієї реформи?

- Коли ми подавали нашу першу трирічну бюджетну резолюцію, крім затвердженої на Кабміні стратегії про середньострокове бюджетне планування у нас не було нічого, що змушувало би нас подавати трирічну резолюцію - ані прийнятих змін до Бюджетного Кодексу, ані проектів цих змін. В той же час не було нічого, що заборонило би нам її підготувати. І зараз перепон немає теж.

Як я планую повернутися до середньострокового бюджетування?

По-перше, ми зараз відновлюємо активну роботу над опрацюванням змін до Бюджетного кодексу, які знаходяться на розгляді в бюджетному комітеті. Їх потрібно прийняти в максимально стислі терміни.

По-друге, незважаючи на те, що зараз я працюю над бюджетом на 2019 рік, ми повністю відновлюємо роботу над середньостроковою (трирічною) бюджетною резолюцією на 2019-2021 роки. Я думаю, що ми її підготуємо без спеціальних зобов'язань, подамо на обговорення в парламент. І як тільки Рада ухвалить зміни в Бюджетний кодекс, повністю перейдемо на рейки середньострокового планування.

- Коли ви плануєте її подати: до літніх канікул Верховної Ради чи уже разом з бюджетом у вересні?

- До літніх канікул зробити це просто неможливо. Над цим документом потрібно ретельно попрацювати. Її дуже важко розрахувати за декілька тижнів. Можливо, подамо разом з бюджетом.

ПРО СТРАТЕГІЮ ДЕРЖАВНИХ БАНКІВ

- Головний напрямок, яким ви займалися останнім часом - підготовка стратегії розвитку державних банків. На якому етапі створення спеціального комітету по роботі з проблемною заборгованістю?

- На фінальному етапі. Я сподіваюся, що на найближчому засіданні Ради фінансової стабільності ми обговоримо з НБУ це питання і ухвалимо відповідні рішення. З нашого боку майже все готово. По декількох пунктах ми ще проводимо консультації з міжнародиними фінансовими організаціями. Не хочу зараз вдаватися в подробиці.

- Коли може відбутися це засідання?

- У липні його потрібно провести.

- В інтерв'ю з ЕП голова правління "Укргазбанку" Кирило Шевченко говорив про те, що уряд має виконати певну частину зобов'язань для приватизації банку? Що це за зобов'язання? Коли може відбутися приватизація банку?

- Приватизація "Укргазбанку" - теж в переліку пріоритетів. І я вважаю, що співпраця "Укргазбанку" з Міжнародною фінансової корпорацією (IFC) рухається з безпрецедентною для державного сектору швидкістю.

Дійсно, є умови, які потрібно виконати, перш ніж рада IFC затвердить угоду. Частина цих вимог - це вимоги до банку. Усі вони фактично виконані на сьогоднішній день.

Друга частина вимог стосується корпоративного управління банку і політики державного банківського сектору. Державі належить 50% активів усієї банківської системи, тому наш партнер хоче розуміти, куди взагалі рухається державний банківський сектор.

- Тобто Верховна Рада повинна прийняти певні закони. Які саме?

- По-перше, закон про захист прав кредиторів. Верховна Рада підтримала цей закон в першому читанні. Зараз ми активно працюємо над ним в комітеті, і я дуже сподіваюся, що найближчим часом парламент підтримає його в другому читанні.

Друга умова - це корпоративне управління в решті державних банків - "Ощадбанку" і "Укрексімбанку". "Укргазбанк" вже має наглядову раду з більшістю незалежних членів .

Міжнародна фінансова корпорація входить до групи Світового банку, а для Світового банку реформа корпоративного управління - надзвичайно важлива. Тому ми теж будемо просити Верховну Раду підтримати поданий депутатами законопроект 8331.

Це не означає, що без прийняття цих законів приватизація "Укргазбанку" неможлива. Вона можлива, і ми очікуємо, що угода з IFC буде підписана ще до кінця цього року. Але ці закони необхідні і Мінфіну, і всій банківській спільноті в Україні. Тож зі свого боку будемо робити все, щоб максимально прискорити їхнє ухвалення.

- Наступний крок після входження в капітал держбанків міноритарних інвесторів - пошук стратегічних. Кого ви бачите стратегічним інвестором в банківському секторі?

- Сьогодні, коли ми говоримо про банківський сектор, усі згадують його погане минуле: високий рівень NPL, перехід 90 банків в Фонд гарантування. Але на сьогодні банківський сектор України дуже стабільний. Він переліквідний, адекватно капіталізований.

Повернення на капітал (ROI) зараз в банківському секторі надзвичайно високе. Ставки конкретних банків - 15%, 18-20%. Тож найближчі 3-5 років банківський сектор покаже велике зростання.

Водночас, у нас на ринку представлено дуже мало банківських груп. В основному - європейські, які присутні в більшості країн. Серед стратегічних інвесторів в банківські активи я бачу не тільки європейські банки, але й азійські, американські.

Інвестор в банківський сектор - це найбільш консервативний інвестор. Він приходить останнім. Тобто нам треба спочатку переконати спекулятивних інвесторів, потім портфельних, потім стратегів, які заходять у видобувні, переробні підприємства, і вже на останній хвилі зайдуть інвестори в банківський сектор.

Тому для нас дуже важливе потенційне входження міжнародної фінансової корпорації в "Укргазбанк" і ЄБРР в "Ощадбанк". МФО в якості співвласників банків дозволять нам наблизити точку входу стратегічних інвесторів.