Фінансові новини
- |
- 26.08.26
- |
- 08:17
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Получат ли работающие в Украине международные финансовые организации право кредитовать в гривне?
13:42 05.03.2013 |
5 марта истекает срок, отведенный Януковичем правительству для принятия решения относительно возможности разрешения международным финансовым организациям привлекать средства в гривне для дальнейшего кредитования реального сектора экономики.
Президентская инициатива стала результатом визита в Украину руководителя Европейского банка реконструкции и развития Сумы Чакрабарти, состоявшегося 5 февраля. Как напоминает ЛIГАБiзнесIнформ, одной из тем, обсуждавшейся в ходе встречи месячной давности, было отсутствие возможности у работающих в Украине МФО, в том числе ЕБРР, выдавать кредиты в национальной валюте. По словам ведущего советника ЕБРР Антона Усова, за девять лет, в течение которых банк безуспешно пытается получить разрешение украинских властей на право привлекать средства в гривне, аналогичные разрешения получены в 16 странах Восточной Европы и СНГ.
Хождение по мукам
Еще в 2010 году бывший тогда народным депутатом и членом совета НБУ Юрий Полунеев разработал законопроект, призванный наделить МФО правом выпускать гривневые облигации. Но законопроект даже не был проголосован. "Причина тому - активное лобби, в частности со стороны члена профильного комитета Рады Станислава Аржевитина. Было абсолютное непонимание принципов работы международных финансовых организаций", - рассказывает Юрий Полунеев, занимавший в 1996-2005 годах должность исполнительного директора, члена совета директоров ЕБРР по Украине, Румынии, Молдове, Грузии и Армении.
В ноябре 2011 года в парламенте был зарегистрирован правительственный законопроект № 9470 о внесении изменений в ЗУ "О ценных бумагах и фондовом рынке" (относительно эмиссии облигаций МФО). В марте 2012-го документ был принят в первом чтении. Но на этом процесс застопорился. Аргументы противников инициативы - все те же: мол, облигации МФО в силу своей инвестиционной привлекательности отберут потенциальных покупателей долговых бумаг украинского правительства. А это миллиарды гривень. Потом деньги просто выведут из страны. В общем, Минфину и Нацбанку не нужны конкуренты на рынке привлечения ресурсов.
Хотя, сходятся во мнении большинство экспертов, вряд ли стоит говорить о миллиардах гривень. В лучшем случае - о сотнях миллионов. И МФО никоим образом не могут быть конкурентом государству - ни по объемам привлечений, ни по структуре "кредитного портфеля". Впрочем, отмечают участники рынка, найти логику в действиях регуляторов сложно. Создается впечатление, что чиновники профильных ведомств в предлагаемых МФО инициативах просто не видят возможностей для реализации собственных материальных интересов.
Правда, курсирует по рынку еще одна версия причин мытарств международных финансистов в Украине. Поговаривают, что один из крупнейших отечественных банков в свое время очень "набивался в друзья" к ЕБРР, но, не получив согласия на "имиджевое" партнерство, всячески начал пакостить иностранным капиталистам. В этом, мол, и состоит истинная причина неоднократных провалов лоббистов МФО в парламенте и НБУ на ниве борьбы за право выдавать кредиты в гривне. И если в свое время принципиальная неготовность бывшего тогда главой НБУ Владимира Стельмаха воспринимать что-то новое и прогрессивное играла на руку "врагам" МФО в Украине, то логика нынешнего руководства Центробанка и вовсе непонятна. Тем более что возможный инициатор травли ЕБРР и сам сейчас не в фаворе у власти. Ложкой меда в бочке дегтя может быть разве что тот факт, что инициатива предоставления МФО права кредитовать в гривне на этот раз исходила от самого Президента.
Зачем это надо
По словам Антона Усова, практика кредитования МФО в национальных валютах положительно себя зарекомендовала во многих странах. Ведь кредитование в иностранной валюте сопряжено с курсовыми рисками, которые не готовы брать на себя ни сами МФО, ни отечественные банки-партнеры, ни государство, ни заемщики. Избежать этих рисков позволяет разрешение международным финансовым организациям привлекать средства в национальной валюте. Именно международные финансовые организации, кредитуя в национальных валютах, берут на себя миссию финансирования, в первую очередь, инфраструктурных, социально значимых проектов.
Стоимость выдаваемых МФО кредитов значительно ниже рыночного уровня. Но и условия, выдвигаемые потенциальным заемщикам, выполнить под силу далеко не каждому. Поэтому, говорят эксперты, вряд ли стоит ожидать существенного увеличения объемов выданных МФО кредитных средств. Скорее всего, речь стоит вести о сотнях миллионов долларов (в эквиваленте) в год, но не миллиардах. По прогнозу Юрия Полунеева, если гривневые облигации все-таки будут разрешены, ставки выдаваемых в экономику кредитов будут, скорее всего, привязаны к учетной ставке НБУ (сейчас это 7,5%) и, учитывая маржу кредитора, могут составлять порядка 12-14% годовых.
Все под контролем
При этом, настаивает руководитель деятельности Международной финансовой корпорации в Украине Елена Волошина, принципиально важно, чтобы стоимость выдаваемых в виде кредитов средств формировалась с помощью рыночных механизмов. Вмешательство государственных регуляторов здесь недопустимо. Практика же взаимодействия МФК с НБУ свидетельствует об обратном. "Национальный банк видит Международную финансовую корпорацию как источник субсидированного финансирования. Постановление НБУ фиксирует максимальную стоимость гривневого ресурса для конечного заемщика на уровне 10% годовых. Фиксирование процентной ставки противоречит рыночным принципам ценообразования", - отмечает Елена Волошина.
О попытках НБУ "диктовать" ценовые параметры привлечения гривневых средств и их дальнейшей выдачи в виде кредитов говорят и в ЕБРР. И, похоже, менять свою политику руководство НБУ в ближайшее время не собирается. Отсюда - демонстрируемый не "на камеру" пессимизм руководства работающих в Украине международных финансовых организаций. И, похоже, последняя инициатива Президента Виктора Януковича мало что исправит. "Мы продолжаем переговоры с правительством и Национальным банком о том, какие еще механизмы мы бы могли использовать. К сожалению, пока мы не нашли понимания с коллегами из НБУ в принципиальном вопросе ценообразования", - резюмирует Елена Волошина.
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :


Найближчими тижнями, вже на початку вересня, Україна отримає новий транш
з оборонної частини кредиту ЄС, що становить 90 млрд євро на 2026-27
роки.
Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід колишній заступниці керівника Офісу президента Ірині Мудрій у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 20 мільйонів гривень.
Премʼєр-міністр Британії Енді Бернем, який у День Незалежності приїхав із візитом в Україну, привіз важливі новини у сфері ракетного озброєння.
Президент Володимир Зеленський призначив суддів до Вищого антикорупційного суду, що є важливим кроком для отримання фінансової підтримки від ЄС у межах програми Ukraine Facility.
Український розробник безпілотних
систем Airlogix домовився з фінською компанією Innokas про співпрацю у
виробництві дронів. Сторони планують створити у Фінляндії додаткові
виробничі потужності, які працюватимуть за українськими технологіями.
Samsung
давно перестав бути брендом, який асоціюється лише з одним-двома
флагманами. У лінійці Galaxy сьогодні є практично все: недорогі
смартфони для щоденних завдань, збалансовані моделі середнього класу,
потужні S-серії та складні пристрої для тих, хто хоче чогось
незвичайного.
Ця тилова вакансія підходить для кандидатів, що не можуть
виконувати бойові завдання у звʼязку із віком чи станом здоровʼя.
Дефіцит бюджету Міністерства оборони України наразі становить 27 млрд
доларів. Водночас Україна очікує на 30 млрд євро європейських коштів,
які мають бути спрямовані на оборону.
Норвегія
планує надати Україні у 2027 році ще 85 мільярдів норвезьких крон
(9,1 мільярда доларів або 7,8 мільярда євро у перерахунку) фінансової
підтримки, повідомили у норвезькому уряді у неділю, 23 серпня.
Депутати Верховної Ради підтримали призначення Євгенія Хмари міністром оборони України.
Верховна Рада у середу, 19 серпня, підтримала в першому читанні проєкт
нового Митного кодексу, який повинен набрати чинності з 2027 року; за
нього проголосував 261 народний депутат.
Програма діяльності нового Кабінету міністрів України передбачає, як і у
деяких попередників, створення Фонду добробуту для управління частиною
портфеля державних підприємств в рамках підвищення ефективності
управління стратегічними активами.
Кабінет міністрів України у Плані дій уряду зобов'язав Міністерство
економіки та довкілля у 2026-2027 роках забезпечити надання у
користування ділянок надр стратегічного значення щодо літію та урану на
умовах угод про розподіл продукції (УРП)
Україна закуповує у Туреччини
партію американського озброєння, серед якого балістичні ракети ATACMS,
реактивні системи залпового вогню M270 та касетні боєприпаси.
Штучний інтелект вперше самостійно звільнив людину - принаймні, якщо вірити заяві розробників
експериментального магазину Andon Market, яким керує ШІ-модель Luna,
побудована на Claude Sonnet 4.6. При цьому працівник суттєво провинився і
запізнився на 17 із 23 змін.
Генеральний директор OpenAI Сем Альтман вважає, що тривалість
традиційної чотирирічної університетської освіти варто переглянути: він
сам провів у Стенфорді лише два роки, а нині молодь (завдяки, звісно ж,
ШІ) має можливість створити власний бізнес самостійно без тривалого
навчання.
Anthropic розповіла, як працюватимуть водяні знаки у текстах,
створених чат-ботом Claude. Компанія пояснила принцип маркування,
можливість його видалення під час редагування та особливості
застосування технології до програмного коду.
Google запускає нову функцію Sheets Canvas на основі Gemini, яка
зможе перетворювати таблиці на кастомні й інтерактивні міні-програми.
Американські технологічні компанії, такі як Alphabet, Amazon і Microsoft, мають близько $3 трлн позабалансових зобов'язань, пов'язаних з інвестиціями у штучний інтелект
Вихідними SpaceX запустила дві ракети-носії Falcon 9 з
протилежних узбереж США з інтервалом лише у 38 хвилин. Таким чином
компанія перевершила свій попередній рекорд, встановлений ще 31 серпня
2024 року, одразу на 27 хвилин.
Шведсько-американська авіабудівна компанія Heart Aerospace здійснила перший політ X1 - найбільшого у світі літака з повністю електричною силовою установкою.