Для українського господарства сіно залишається тим запасом, який краще заготовити з резервом, ніж узимку шукати корм за будь-якою ціною. Але після сезону частина цього резерву може залишитися невикористаною. Якщо йдеться про кілька тюків, їх просто залишають на зберігання. Коли ж залишок вимірюється тоннами і така ситуація повторюється, виникає вже інше питання: чи варто й далі тримати сіно на складі, чи частину сировини доцільніше переробляти. Один із можливих напрямів для такого господарства – гранулювання.

Надлишок сіна спочатку потрібно порахувати

Потреба у грануляторі для сіна починається не з вибору обладнання, а з обсягу сировини. Разовий залишок і кілька тонн, які накопичуються кожного сезону, потребують різних рішень.

Спочатку визначають чотири показники:

Універсальної кількості тонн, після якої гранулювання стає вигідним, немає. Для одного господарства сировини вистачить лише на кілька коротких партій, для іншого переробка може отримати регулярне завантаження.

Тюк сіна не можна просто завантажити у гранулятор

Між залишком сіна на складі та готовою гранулою є кілька технологічних операцій. Гранулятор працює вже з підготовленою сировиною.

Спрощено процес виглядає так:

сіно → подрібнення → підготовка фракції → за потреби коригування вологості → гранулювання → охолодження → зберігання.

Саме підготовка сировини може виявитися окремою виробничою ділянкою. Потрібні подрібнення, рівномірна подача та організація переміщення матеріалу між операціями. Тому рахувати тільки продуктивність гранулятора неправильно. Господарство має оцінювати час, електроенергію та працю на всьому ланцюгу.

Гранулювання має сенс, коли для продукту є завдання

Великий залишок сіна ще не означає, що весь його потрібно одразу переробляти. Якщо гранули підуть на потреби власного господарства, обсяг виробництва можна прив'язати до фактичного споживання корму протягом сезону. З виробництвом на продаж ситуація складніша: тут уже потрібні покупці та розуміння, які партії вони готові забирати.

Має значення і регулярність такого попиту, адже обладнання потрібно завантажувати не разовою партією. Інакше господарство витратить електроенергію, робочий час і ресурс техніки, а замість надлишку сіна отримає запас гранул, для якого так само доведеться шукати застосування.

Окремий напрям починається з регулярного завантаження

Переробка стає окремим напрямом, коли сировина надходить регулярно, а обладнання не простоює більшу частину року. Це можна перевірити ще до організації виробничої ділянки.

Що потрібно порахувати перед гранулюванням

Базовий розрахунок простий: тонни доступного сіна ÷ фактична продуктивність лінії = орієнтовний час виробництва. При цьому найповільнішою операцією може виявитися не гранулювання, а підготовка сировини.

«Помилка виникає, коли продуктивність гранулятора рахують окремо від підготовки сировини. Якщо подрібнення не забезпечує потрібний потік матеріалу, частина можливостей обладнання просто не використовується», – пояснює експерт TMS Agro.

Для господарства тут має значення і подальше обслуговування техніки. TMS Agro виробляє обладнання в Україні, має власний сервісний відділ і запчастини. Для сезонної переробки це особливо актуально, оскільки тривалий простій може зірвати заплановану партію.

Зернова сировина потребує вже іншої технології

Якщо господарство переробляє не лише сіно, а й власне зерно, однієї технології вже недостатньо. Гранулювання та екструдування виконують різні операції, тому обладнання підбирають окремо під кожну сировину та обсяги її переробки.

Серед українських виробників таке обладнання випускає TMS Agro. Для невеликих обсягів зерна у компанії можна екструдер зерновий ЕГК-30 220V купити в Україні. Модель працює від мережі 220 В, має двигун 4 кВт і продуктивність 30 кг/год. Такий формат підходить для господарства, якому потрібно переробляти невеликі партії зерна від мережі 220 В.

Надлишок може стати сировиною, але не автоматично

Кілька тюків після сезону ще не створюють нового виробничого напряму. Інша ситуація виникає, коли значний обсяг сіна залишається регулярно і для готового продукту є конкретне використання. Тоді сіно можна розглядати вже як сировину для переробки. Економіку такого рішення визначає не сам факт наявності гранулятора, а завантаження всього ланцюга від подрібнення сіна до використання готових гранул.