У Великій Британії стартував п'ятирічний науковий проєкт Synthetic Human Genome (SynHG), у межах якого дослідники планують створити великі фрагменти людського ДНК у лабораторних умовах. Про це пише The Guardian.

Метою дослідження є глибше розуміння функціонування геному та закладення основи для нових методів лікування складних захворювань, включно з автоімунними хворобами та вірусними ураженнями органів.

Проєкт очолює професор Джейсон Чин з Лабораторії молекулярної біології (LMB) Медичної дослідницької ради у Кембриджі. До команди входять також науковці з університетів Кембриджа, Кента, Манчестера, Оксфорда й Імперського коледжу Лондона. Перший етап передбачає синтез окремих ділянок хромосом, які дослідники вставлятимуть у людські клітини шкіри для спостереження за їхньою поведінкою.

Це перша масштабна спроба переписати людський геном у напрямку "знизу догори" - від молекули до клітини. Попередній досвід синтезу повного геному кишкової палички (E. coli) дав змогу команді Чина підготуватися до роботи з геномом людини, який майже в тисячу разів більший - понад 3 мільярди пар основ.

Особливу увагу дослідники приділяють так званій "темній матерії геному" - ділянкам ДНК, функція яких досі залишається малозрозумілою. Їхній аналіз може дати нові відповіді про регуляцію генів, епігенетику та виникнення спадкових захворювань.

Паралельно з науковою групою працюватиме й етична група на чолі з професоркою Джой Чжан з університету Кента. Вона вивчатиме соціальні наслідки й потенційні ризики дослідження. Серед таких питань - побоювання щодо використання технологій у створенні "дизайнерських дітей" або модифікованих організмів для побутових чи промислових цілей.

Біоетики також розглядають варіанти використання синтетичних мітохондрій для запобігання спадковим хворобам, що передаються від матері. Таке рішення могло б зменшити потребу в донорах і спростити процедуру ЕКЗ.