Міністри енергетики Казахстану, Киргизстану та Узбекистану підписали угоду про підготовку до реалізації проєкту будівництва та експлуатації Камбаратинської ГЕС-1 на річці Нарин. Про це повідомила пресслужба Міністерства енергетики Казахстану.

Зустріч відбулася у Відні на міжнародному енергетичному інвестиційному форумі, організованому Казахстаном спільно зі Світовим банком та урядом Австрії.

Частки країн у проєкті будуть розподілені таким чином: Киргизстан - 34%, Казахстан - 33% та Узбекистан - 33%. Проєктом гарантовано купівлю виробленої електроенергії в обсязі, що визначається державами сторін. Вартість будівництва у документі не вказана.

Нова ГЕС потужністю 1,9 ГВт стане найбільшою електростанцією у Киргизстані. Раніше вартість її будівництва оцінювали у майже $3 млрд.

Будівництво Камбаратинських ГЕС-1 та ГЕС-2 було розпочато 1986 року, у 1991 році після розпаду СРСР будівництво суттєво сповільнилося, а у 1993 році було зупинено.

Наприкінці 2015 року Росія, пославшись на складну економічну ситуацію через санкції Заходу та падіння цін на нафту, відмовилась від своїх зобов'язань, і Киргизстану довелося денонсувати угоду.

У червні 2022 року будівництво станції відновили.

Планується, що перший гідроагрегат Камбаратинської ГЕС-1 буде введено в експлуатацію у 2028 році.

Минулого тижня в Пекіні підписали міжурядову угоду про залізничний коридор, який скоротить час на вантажні перевезення до Європи та Перської затоки в обхід Росії. Йдеться про залізницю Китай - Киргизстан - Узбекистан.