Хорватський демократичний союз (HDZ) на чолі з прем'єр-міністром Андреєм Пленковичем, який підтримує Україну у війні проти РФ, здобув перемогу на дострокових парламентських виборах, проте втратив кілька місць, не отримавши більшості.

Про це свідчить результат голосування після підрахунку 99,3% голосів виборців, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на HRT.

Урядовий HDZ отримав 61 місце у 151-місному парламенті. На попередніх виборах 2020 року партія, що останнім часом зіткнулась зі звинуваченнями в корупції, отримала 66 місць.

Коаліція на чолі з опозиційною Соціал-демократичною партією, чиїм неформальним лідером є проросійський президент Зоран Міланович, посіла друге місце з 42 мандатами. Лідер партії Педжа Грбін визнав, що результати виявились не такими, яких бажала політсила, але сказав, що вони "показали, що... люди хочуть змін".

Праві популісти з "Вітчизняного руху" разом з партнерами опинились на третьому місці з 14 мандатами. Аналітики вважають, що такий результат може зробити його головним у формуванні нового уряду.

Консерватори з партії "Міст незалежних списків" матимуть 11 місць, а лівий зелений рух Možemo! - 10 мандатів.

Голосування розглядалося як перевірка популярності прем'єр-міністра Андрея Пленковича та його партії HDZ, яка перебуває у Хорватії при владі безперервно з 1991 року.

Вибори відбулися після запеклої кампанії між Пленковичем і Мілановичем. Міланович проводив агітацію по всій Хорватії, незважаючи на рішення найвищого суду, згідно з яким він може балотуватися на виборах лише в тому випадку, якщо спершу залишить посаду президента.

Пленкович неодноразово звинувачував Мілановича в проросійськості через його критику підтримки Євросоюзом України та протидію президента навчанню українських солдатів у Хорватії.

Міланович відомий своєю палкою риторикою та нецензурною лексикою проти опонентів HDZ, посадовців ЄС і своїх критиків.

Дострокові вибори у Хорватії є наслідком масштабних протестів, які прокотилися країною на початку року через звинувачення HDZ в корупції.