Вашингтон не бачить доказів порушень міжнародного гуманітарного права з боку Ізраїлю під час його воєнних дій у Секторі Гази, повідомляє AFP.

"Ми не виявили жодних порушень міжнародного гуманітарного права ані під час військових дій, ані під час доставки гуманітарної допомоги", - заявив у понеділок, 25 березня, речник Державного департаменту США Метью Міллер.

Він також повідомив, що уряд передасть звіт Конгресу до 8 травня відповідно до директиви, відомої як Меморандум національної безпеки-20 (NSM-20).

У зв'язку з занепокоєнням, викликаними триваючою військовою операцією Ізраїлю в Секторі Гази проти бойовиків палестинського радикального ісламістського руху ХАМАС, адміністрація президента Джо Байдена в лютому видала директиву, що вимагає від країн, які отримують американську військову допомогу, надати "надійні і достовірні" гарантії дотримання ними міжнародного права.

Держдеп підтвердив, що крім Ізраїлю ще шість країн - Колумбія, Ірак, Кенія, Нігерія, Сомалі та Україна - надали такі запевнення. "У кожному з випадків ці запевнення були надані високопоставленим представником уряду країни-партнера, що заслуговує на довіру", - повідомив Міллер.

Рада безпеки ООН ухвалила резолюцію про припинення вогню в Секторі Гази

Напередодні Рада Безпеки Організації Об'єднаних Націй вперше підтримала проєкт резолюції із закликом до припинення вогню в Секторі Гази на час священного для мусульман місяця Рамадан. Резолюцію схвалили 14 із 15 країн у Раді безпеки ООН, ніхто не виступив проти. США вперше, на відміну від попередніх голосувань, не наклали вето, а просто утрималися.

22 березня Радбез ООН не схвалив проєкт резолюції США щодо підтримки дипломатичних зусиль, які можуть призвести "до негайного і тривалого припинення вогню в секторі Газа", через вето Росії та Китаю. Раніше США тричі накладали вето на проєкти резолюцій Ради безпеки щодо війни у Секторі Гази.

За повідомленням агентства AFP, зараз міністр оборони Ізраїлю Йоав Галант перебуває у Вашингтоні для проведення переговорів зі своїм американським колегою Ллойдом Остіном та держсекретарем США Ентоні Блінкеном. Серед іншого, обговорюється "розвиток війни проти терористичної організації ХАМАС", зазначає агентство.

Напад ХАМАСу на Ізраїль

Ескалація конфлікту на Близькому Сході розпочалася після того, як 7 жовтня 2023 року ХАМАС, визнаний в Європейському Союзі та США терористичною організацією, здійснив масштабну атаку на Ізраїль.

Терористи завдали масованого ракетного удару і влаштували найбільшу розправу над мирним населенням в історії сучасної ізраїльської держави. Її жертвами стали близько 1300 людей. Бойовики також захопили понад 240 заручників та вивезли їх до Сектору Гази. Частина з них пізніше були відпущені в обмін на визволення Ізраїлем великої кількості ув'язнених палестинців.

Втім, інша частина заручників досі залишається в полоні, тому Ізраїль, який оголосив війну ХАМАСу у відповідь на напад, відмовляється припинити бойові дії, попри заклики ООН. Армія країни завдає масованих ударів по Сектору Гази, що знаходиться під контролем ісламістів, а також проводить наземну військову операцію. За твердженнями підконтрольного ХАМАСу міністерства охорони здоров'я, у Секторі Гази загинула понад 31 тисяча людей. Підтвердити ці дані за незалежними джерелами неможливо.