Влада Узбекистану вирішила де-факто приєднатися до фінансових санкцій Заходу проти Росії, фігурантами яких на початок 2024 року стали понад 11 тисяч громадян і компаній.

Про це пише The Moscow Times.

Так, парламент Узбекистану в першому читанні ухвалив законопроєкт, який заборонить банківські операції в країні для підсанкційних фізичних і юридичних осіб.

Цей законопроєкт запропонували через ризики застосування вторинних санкцій щодо Узбекистану - заходів за порушення санкційного режиму, пояснила прес-служба Мажлісу (парламенту країни).

Законопроєкт, який готували з урахуванням досвіду Чехії, Латвії та Естонії, що приєдналися до санкцій, наділяє додатковими повноваженнями Центробанк країни.

Законопроєкт потрібен для "підвищення ефективності системи санкційного комплаєнсу в банківському секторі", заявили в Мажлісі.

Зазначається, що Узбекистан, який став одним із хабів так званого "паралельного імпорту" в Росію і одним із головних напрямків "карткового туризму" російських громадян, у перший рік великої війни прийняв понад 300 тисяч росіян, з яких 60 тисяч відкрили банківські рахунки.

При цьому обсяг грошових переказів із РФ до Узбекистану підскочив на 160%, до рекордних 14,5 млрд дол (за 2022 рік), а російські підприємці стали рекордсменами за кількістю відкритих у країні компаній.

Але після неодноразових візитів до Середньої Азії посадовців з ЄС і США банки Узбекистану посилили умови для росіян.

"Фактично законопроєкт, який ухвалюють, лише закріпить практику, що вже склалася: банки в Узбекистані вже не проводять транзакцій із санкційними особами", - заявив керівник практики "Санкційне право і комплаєнс" АБ КІАП Денис Примаков.

Адвокат і керуючий партнер МКА "Аронов і Партнери" Олександр Аронов додав, що останнім часом усі платежі між Росією та Узбекистаном погано здійснюються.

"Практично їх неможливо проводити. Це пов'язано із запровадженими санкціями і побоюваннями щодо застосування вторинних санкцій", - резюмував він.