Міністерство фінансів України поступово мінімізуватиме розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), номінованих в іноземній валюті, з метою повного припинення цієї практики у середньостроковій перспективі, йдеться у Середньостроковій стратегії управління державним боргом на 2027-2029 роки, яку Кабінет міністрів затвердив 9 вересня.

"Мінфін прагне збільшити частку боргу, номінованого у національній валюті, ... (що) допоможе стримувати зростання витрат за державним боргом, пов'язане з девальвацією національної валюти. Втім, наразі це обмежено триваючою війною, підвищеними потребами у фінансуванні та наданням переваги довгостроковому зовнішньому пільговому фінансуванню", - йдеться у документі.

Згідно з нею, державні запозичення залишатимуться ключовим джерелом фінансування бюджету протягом прогнозного періоду, покриваючи майже всю потребу у фінансуванні, яка оцінюється у 1,91 трлн грн у цьому році, 2,75 трлн грн у наступному, 2,06 трлн грн - у 2028 році та 1,70 трлн грн - у 2029 році. Зовнішні запозичення, як очікується, покриватимуть близько 80% загальних потреб у фінансуванні у 2026-2028 роках, а у 2029 році знизиться до 67%, йдеться у Стратегії.

Внутрішні запозичення, за прогнозом, забезпечуватимуть стабільне додаткове джерело фінансування від 420 млрд грн цього року до 543 млрд грн наступного, 451 млрд грн - у 2028 році та 566 млрд грн - у 2029 році, що становить близько $9-13 млрд щорічно. Минулого року внутрішні запозичення склали 551 млрд грн, тоді як зовнішні - 1 трлн 705 млрд грн.

У Стратегії також зазначається, що станом на кінець 2025 року частка боргу номінованого в євро зросла до 45% від загального обсягу державного боргу у порівнянні з 33% на початок року, відповідно зростає потенційний обсяг платежів з погашення та обслуговування в євро.

Наголошується, що продовження тенденції до залучення нового фінансування в євро призведе до необхідності мінімізації курсового ризику шляхом концентрації на запозиченнях в євро з метою рефінансування вже залучених кредитів та забезпечення наявності валютної ліквідності для обслуговування боргу в євро.

"Крім цього, з метою уніфікації підходу до управління курсовим ризиком доцільно проаналізувати можливість конвертації частини запозичень здійснених в інших валютах", - йдеться у документі.

Крім того, у Стратегії стоїть завдання стимулювання попиту роздрібних інвесторів, для чого продовжуватиметься співпраця з Міністерством цифрової трансформації з метою розширення переліку ОВДП, доступних у "Дії".

"ОВДП й надалі популяризуватиметься серед фізичних осіб як альтернатива банківським депозитам, чому сприятимуть збереження нульової ставки податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу за ОВДП відповідно до Податкового кодексу, відсутність комісій за придбання та депозитарне обслуговування військових облігацій, а також подальший розвиток мобільних банківських додатків, що дають можливість прямого придбання ОВДП", - зазначено у документі.

У Стратегії також наголошено на необхідності збільшення частки нерезидентів, яка знизилася з 1,2% у 2024 році до 0,8% у 2025 році через валютні обмеження НБУ. В уряді та Мінфіні сподіваються на поступове скасування валютних обмежень, запроваджених "воєнною" постановою Нацбанку №18 від 24 лютого 2022 року, що створить сприятливі умови для залучення нерезидентів та повернення іноземного капіталу в Україну.

Окрім того, зазначається, що під час вибору фінансових умов зовнішніх кредитів, наданих міжнародними донорами, перевага надаватиметься інструментам з терміном погашення 20-30 років та пільговим періодом 5-10 років, тоді як під час підготовки календаря аукціонів з розміщення ОВДП Мінфін уникатиме випуску короткострокових облігацій з терміном погашення до одного року.

"Такі календарі готуватимуться з урахуванням оцінки попиту за результатами консультацій з первинними дилерами. Регулярні аукціони з розміщення дво-чотирирічних облігацій сприятимуть побудові надійної безризикової кривої дохідності, що слугуватиме орієнтиром для корпоративного та муніципального секторів України", - сказано у Стратегії.

Вона також передбачає Україна продовження аукціонів з обміну ОВДП, спрямованих на вирівнювання графіка погашення та можливість проведення правочину з облігаціями, які є у власності НБУ шляхом їх обміну на нові ОВДП на умовах, погоджених з Нацбанком.

"Зокрема, з метою зменшення процентного ризику доцільним може бути перегляд умов облігацій прив'язаних до індексу споживчих цін та облікової ставки НБУ, якщо це дозволить зменшити прогнозні процентні виплати та забезпечить більш рівномірний розподіл платежів після 2035 року", - йдеться у документі.

Згідно з ним, середньозважений термін до погашення державного боргу, який складав 13,4 років на кінець 2025 року, не має опускатися нижче за 12 років, а його середньозважена ставка, яка дорівнювала 4,6% наприкінці минулого року, не перевищуватиме 5% річних.

Щодо типу процентної ставки, то наголошується, що вибір між фіксованими та плаваючими процентними ставками передбачає компроміс між мінімізацією вартості та ризиком рефінансування й що багато двосторонніх та багатосторонніх кредиторів пропонують можливість зміни типу процентної ставки за наявними кредитами.

"Мінфін планує, у разі доцільності, з врахуванням ринкових умов використовувати можливість фіксації ставки та конвертації валюти кредитних договорів для досягнення цілей Стратегії", - уточнюється у документі.

В ньому також наголошується, що показники державних запозичень та державного боргу чутливі до змін потреб у фінансуванні протягом 2027-2029 років, а також до змін ключових прогнозних макроекономічних показників економічного і соціального розвитку України.

Наразі у Стратегії наведені макропоказники із Бюджетної резолюції на 2027-2029 роки, згідно із якими 2027 та 2028 року зростання ВВП прискориться до 4,5% та 5,3% з 1,6% цього року, а первинний дефіцит державного бюджету скорочуватиметься з 1,57 трлн грн ($33 млрд) у 2027 році до 162 млрд грн ($3 млрд) у 2029 році порівняно із 1,27 трлн грн минулого року та плановим 0,74 трлн грн цього року.

Згідно із документом та поточним станом боргу, виплати за ним складають у 2026-2028 роках до 1,2 трлн грн, а у 2029 році зростуть до 1,54 трлн грн. По відношенню до прогнозного ВВП це становить 11,6% цього року, 10,2% - наступного. Щодо відношення обслуговування боргу до доходів загального фонду держбюджету, то цього року воно оцінюється у 19,7%, наступного - 19%.