Стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на кінець грудня 2025 року. Аналіз підготовлено на основі актуальних даних Державної служби статистики України (ДССУ), Національного банку України (НБУ), Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку, а також провідних національних статистичних відомств (Eurostat, BEA, NBS, ONS, TurkStat, IBGE). Максим Уракін, директор з маркетингу та розвитку "Інтерфакс-Україна", кандидат економічних та історичних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру «Experts Club», представив огляд поточних макроекономічних трендів.

Макроекономічні показники України

В кінці 2025 року економіка України увійшла у фазу стриманого, але більш стабільного завершення року, ніж це очікувалося восени. За оновленою оцінкою НБУ, зростання реального ВВП у 2025 році було знижене до 1,8%, тоді як споживча інфляція в грудні сповільнилася до 8,0% у річному вимірі. Водночас важливо, що разом із загальною інфляцією знизився і базовий ціновий тиск: core inflation також уповільнилася до 8,0% у грудні проти 11% у вересні. Це означало, що українська економіка завершувала рік не лише з формально позитивною динамікою, а й з ознаками певного послаблення фундаментального інфляційного тиску, попри війну, втрати енергетичної інфраструктури, дефіцит робочої сили та високі бюджетні потреби. 

Наприкінці року внутрішня економічна картина залишалася нерівномірною. З одного боку, споживчий сегмент і частина інвестиційної активності виглядали досить стійко: НБУ зазначав, що у IV кварталі 2025 року зростання роздрібної торгівлі прискорилося в середньому до 13,6% р/р, а будівельна активність підтримувалася ремонтом житла та відновленням логістичної, інфраструктурної й енергетичної бази. Крім того, у другому півріччі зарплати в приватному секторі, за оцінками на основі банківських даних, зростали більш ніж на 20% у річному вимірі, що підтримувало споживання. З іншого боку, виробничий сектор залишався слабшим: у IV кварталі промислове виробництво в середньому скорочувалося на 4,8% р/р, насамперед через спад в енергетиці та добувній галузі. 

На думку Максима Уракіна, наприкінці 2025 року Україна перебувала не у фазі класичного економічного підйому, а в режимі утримання макростійкості, де позитивні показники досягаються завдяки поєднанню жорсткої монетарної політики, великого бюджетного стимулу та зовнішньої підтримки. Економіка продемонструвала здатність працювати під постійним воєнним тиском, але структура цього зростання залишалася вразливою: попит підтримувався державними витратами, зарплатами та міжнародною допомогою, тоді як виробнича база, експортні можливості та енергетичні обмеження продовжували стримувати повноцінне відновлення.

«Підсумок 2025 року для України можна назвати стримано позитивним, але без підстав для самозаспокоєння. Так, інфляція виявилася нижчою, ніж очікувалося ще восени, базовий ціновий тиск теж помітно послабився, резерви стали рекордними, а економіка не зірвалася у спад навіть попри жорсткі воєнні умови. Водночас це не є ознакою повноцінного підйому. Фактично ми бачимо модель економіки, яка тримається на поєднанні зовнішнього фінансування, високих бюджетних витрат, адаптації бізнесу та живучості внутрішнього попиту. Але без масштабнішого припливу інвестицій у виробництво, енергетику, логістику й технологічне оновлення це зростання залишатиметься обмеженим і дуже чутливим до будь-якого нового зовнішнього чи воєнного шоку», - підкреслив Уракін.

Монетарні умови на кінець року залишалися жорсткими. Протягом грудня облікова ставка НБУ ще перебувала на рівні 15,5%, а цикл її зниження розпочався лише наприкінці січня 2026 року. Такий рівень ставки означав, що Україна завершувала 2025 рік в умовах досить дорогих грошей, які були необхідні для збереження курсової стійкості, стримування інфляційних очікувань і підтримки інтересу до гривневих інструментів. Показово, що в 2025 році рівень роловеру ОВДП за всіма валютами становив 116%, а лише через аукціони уряд залучив понад 569 млрд грн в еквіваленті, що дало змогу частково покривати внутрішні потреби бюджету без прямої емісійної дестабілізації. 

Географічна структура зовнішньої торгівлі України (експорт) у січні-грудні 2025 року, млн. дол США. Дані: Державна митна служба України.

Зовнішній сектор залишався водночас і головною опорою, і головною вразливістю економіки. У IV кварталі приплив міжнародної допомоги різко посилився, і загалом у 2025 році Україна отримала $52,4 млрд офіційного фінансування, зокрема $32,7 млрд від ЄС та $12,0 млрд від США. Саме це дозволило довести міжнародні резерви до $57,3 млрд на кінець року, що стало історичним максимумом. Однак паралельно з цим зростав і макрофінансовий дисбаланс: дефіцит поточного рахунку за січень-листопад 2025 року сягнув $30,6 млрд, а консолідований дефіцит бюджету без урахування грантів у доходах становив 2,209 трлн грн, або 24,8% ВВП. НБУ також прямо вказував, що державний і гарантований державою борг утримуватиметься на рівні понад 100% ВВП на прогнозному горизонті. 

«Ключовий висновок 2025 року для України дуже простий: зовнішня допомога виграла для держави час, але сама по собі не вирішує проблему слабкої структури економіки. Рекордні резерви, велике офіційне фінансування і навіть уповільнення інфляції ще не означають, що економіка стала самодостатньою. Навпаки, якщо подивитися на дефіцит поточного рахунку, масштаб бюджетного розриву та боргове навантаження, видно, що макростійкість поки що значною мірою тримається на зовнішньому ресурсі. Саме тому 2026 рік буде критичним: якщо він не дасть приросту інвестицій у виробництво, інфраструктуру, енергетику та експортну переробку, то нинішня стабільність залишиться лише режимом утримання системи, а не переходом до справжнього економічного відновлення», - наголосив Уракін. 

Географічна структура зовнішньої торгівлі України (позитивне сальдо) у січні-грудні 2025 року, млн. дол США. Дані: Державна митна служба України.

Глобальна економіка

Світова економіка на кінець грудня 2025 року виглядала уповільненою, але не кризовою. За жовтневим прогнозом МВФ, глобальне зростання мало сповільнитися з 3,3% у 2024 році до 3,2% у 2025-му, а економіки розвинених країн - зростати приблизно на 1,5-1,6%, тоді як країни, що розвиваються, зберігали темп трохи вище 4%. Таким чином, ключовою рисою світової картини залишалося не падіння, а розтягнуте в часі уповільнення при дуже різній інфляційній і монетарній динаміці в окремих країнах. 

У США наприкінці 2025 року економіка зберігала стійкість. За початковою оцінкою BEA, у III кварталі реальний ВВП зріс на 4,3% у перерахунку на річний темп. Інфляція за підсумками 2025 року становила 2,7% у грудні до грудня, а Федеральна резервна система після грудневого рішення утримувала цільовий діапазон ставки федеральних фондів на рівні 3,5-3,75%. Це свідчило про те, що американська економіка уникла рецесії, а Фед уже перейшов у фазу обережного пом'якшення політики. 

Єврозона завершила 2025 рік у стані слабкого, але все ж позитивного зростання. За попередньою оцінкою Eurostat, ВВП єврозони у IV кварталі зріс на 0,3% квартал до кварталу, а за підсумками всього 2025 року - на 1,5%. Груднева інфляція в єврозоні становила 2,0%, а ЄЦБ 18 грудня залишив ставку за депозитною facility на рівні 2,0%. Отже, Європа підійшла до кінця року вже майже на цільовому рівні інфляції, але без сильного інвестиційного чи промислового імпульсу. 

Для Великої Британії ситуація залишалася суперечливою. ONS оцінив зростання ВВП за 2025 рік на рівні 1,3%, а інфляція у грудні прискорилася до 3,4% у річному вимірі. Водночас Bank of England 18 грудня знизив базову ставку до 3,75%. Це означало, що британська економіка зростала повільно, а інфляція ще не повернулася до повністю комфортного для регулятора рівня.

Китай завершив 2025 рік із формально сильним, але структурно неоднозначним результатом. За офіційними даними, ВВП КНР у 2025 році зріс на 5,0%, тоді як у IV кварталі річний темп становив 4,5%. Водночас груднева інфляція дорівнювала лише 0,8% р/р, а в середньому за весь 2025 рік CPI залишився на нульовому рівні. Це вказувало на збереження слабкого внутрішнього попиту і майже дефляційного середовища. 

«Китай наприкінці 2025 року показував цікаву, але суперечливу картину: високий темп ВВП поєднувався з майже нульовою середньорічною інфляцією. Це означає, що формальний масштаб економічного зростання не супроводжувався достатньо сильним внутрішнім споживчим імпульсом. Для світу це важливо, бо Китай і далі залишається одним із головних джерел глобального попиту на сировину, промислові товари та логістику», - зазначив Максим Уракін. 

Серед великих економік, що розвиваються, найсильнішу динаміку зберігала Індія. За першою авансовою оцінкою уряду, реальний ВВП у 2025/26 фінансовому році мав зрости на 7,4%, тоді як інфляція у грудні 2025 року становила лише 1,33%. Туреччина залишалася прикладом економіки з відносно пристойним зростанням, але складною інфляційною спадщиною: МВФ наприкінці 2025 року оцінював її зростання приблизно на рівні 3,5%, тоді як інфляція у грудні становила 31,07%. Бразилія завершила рік стримано позитивно: за даними IBGE, ВВП у 2025 році зріс на 2,3%, а накопичена інфляція IPCA за рік становила 4,26%. 

Як вважає Максим Уракін, на кінець грудня 2025 року світова економіка не давала підстав ані для паніки, ані для ейфорії. США зберігали стійкість, єврозона стабілізувалася, Британія залишалася млявою, Китай утримував темп, але з дефляційними ознаками, Індія продовжувала бути головним драйвером зростання серед великих економік, а Туреччина й частково Бразилія й далі існували в умовах підвищеного інфляційного ризику. Для України це означало, що зовнішнє середовище не стане автоматичним джерелом швидкого відновлення, а значення внутрішніх реформ лише зростатиме.

Висновки

Економіка України на кінець грудня 2025 року перебувала в стані керованої, але дуже крихкої рівноваги. З одного боку, країна завершила рік із позитивним зростанням ВВП, інфляцією 8,0%, рекордними резервами та без валютного шоку. З іншого - ця стабільність залишалася критично залежною від міжнародної підтримки, а структурні дисбаланси економіки нікуди не зникли. 
«Світова економіка водночас увійшла у 2026 рік без глибокої кризи, але й без сильного нового циклу зростання. Для України це означає, що наступний етап визначатиметься вже не лише обсягом зовнішньої допомоги, а тим, чи зможе держава перетворити фінансову стійкість на інвестиції, виробництво, експорт і модернізацію. Саме це покаже, чи стане 2025 рік лише роком утримання, чи все ж початком реального економічного відновлення», - підсумував Максим Уракін.
Керівник проекту "Економічний Моніторинг" кандидат економічних наук Максим Уракін

Щомісячний аналітично-статистичний продукт "Економічний Моніторинг" доступний для клієнтів Інтерфакс-Україна.