15 лютого "Економічна правда" опублікувала матеріал про закупівлі "Укртранснафтою" дизпалива з Угорщини за цінами, які могли перевищувати вартість пального, що імпортували інші держкомпанії в той самий період.

Перед публікацією ЕП звернулась до "Укртранснафти" з проханням надати свої коментарі, однак на момент виходу статті відповіді не отримала.

Компанія надіслала пояснення своїх закупівель через два дні після виходу публікації. Коментар УТН дуже розлогий, розміром ледь не з усю статтю.

Якщо коротко передати суть, то "Укртранснафта" заявляє, що оприлюднені в статті ціни на її дизель - це попередня вартість ресурсу, а фінальна начебто є більш привабливою, ніж у інших учасників ринку.

Нижче наводимо свої коментарі до позиції "Укртранснафти".

"Укртранснафта" заявляє, що зафіксовані нами пікові ціни на її дизель - це попередня ціна. Так би мовити, її спочатку завантажують у митну базу, а вже наступного місяця дивляться на поведінку котирувань Platts і формують остаточну ціну.

Попередня декларація на дизель по ціні 1 512 доларів за тону - у грудні, остаточна з ціною 1 144 долара за тону - у січні, але саме за грудневу поставку. Потім "Укртранснафта" бере і робить дивне порівняння - дивиться на сайтах "Нафторинку" і "Enkorr" які ж ціни в Україні станом на дати її "остаточних" розмитнень, і бачить, що вони нижчі за ринок.

Пояснимо в чому баг на такому прикладі. 15 грудня "Укртранснафта" задекларувала на митниці імпорт 8 тисяч тон дизелю по 1 513 доларів за тону. А потім у січні порахувала, що це занадто, і для оподаткування вказала митну ціну вже лише 1 134 долара за тону.

У свою чергу нафтогазівський трейдер ТОВ "Нафтогаз ойл трейдинг" 11 грудня задекларував розмитнення 2 тисяч тон дизелю по 1 086 доларів. Причому саме так як вказує "Укртранснафта" - це вже остаточна декларація.

Ще більш інтригуючі речі відкриваються на другому аргументі "Укртранснафти".

Вона вважає "помилкою" порівнювати премію постачальнику у її контракті 225 доларів за тону з 99 доларами "Укрзалізниці".

Мовляв, залізничники поверх цієї премії ще оплачують логістику - перелив у порту, перевалку з європейської на українську колію, власне їзду по рейкам. Мовляв саме тому вартість залізничного дизелю в остаточних декларація за грудень сягала 1 321 долара за тону. І це на 187 доларів дорожче від "укртранснафтівських" 1 134 долара за тону.

Ми з'ясували, що фактурна ціна "Укрзалізниці" по тим інвойсам становила 1 167 доларів. Тобто логістика справді додавала залізничникам 154 долара (1 321 мінус 1 167). І в сумі з премією УЗ 99 доларів це становить 253 долари, що вище від премії "Укртранснафти" 225 доларів. Але є нюанс.

Виявилось, що фактурна ціна самої "Укртранснафти" до копійки дорівнює митній ціні.

Тобто якщо "Укрзалізниця" показує митниці інвойс з ціною купівлі дизеля як товару, а потім декларує зверху видатки на логістику, то "Укртранснафта" зберігає в таємниці структуру своєї закупівельної ціни. І саме у цьому може бути секрет успіху підопічних Олексія Чернишова.

По-перше, "Укртранснафта" купує дуже дешевий угорський дизель. Орбан вибив з Євросоюзу для себе пільгу - дозвіл на продовження отримання дешевої російської нафти по трубопроводу.

При чому за іронією долі, цей трубопровід проходить по території України, і ми фактично забезпечуємо Орбану можливість отримання дешевої сировини для виробництва дизелю.

По-друге, "Укртранснафта" імпортує дизель по "трубі Медведчука". Це дуже дешевий спосіб транспортування. Він у рази дешевше від митарств "Укрзалізниці" з перевалкою по портам і коліям.

А це означає, що дизель "Укртранснафти" просто фізично не можна ставити в рівень з залізничниками. Він апріорі має бути дешевшим. Укупі з "орбанівськими знижками" різниця має бути набагато більшою від отієї різниці 187 доларів з ціною УЗ, якою хизується УТН.

По-третє, "Укртранснафта" заводить через швейцарську "прокладку" "Нафтогазу". А хто далі у ланцюжку до угорського виробника "MOL" - комерційна таємниця за сімома печатками.