Після спектаклю з обшуками та затриманням співробітників НАБУ, влаштованого у понеділок Службою безпеки і Офісом генпрокурора, у вівторок відбулася друга дія - народні депутати фактично позбавили антикорупційні органи незалежності.

22 липня було прийнято законопроект №12414, зареєстрований ще 16 січня цього року, а 29 квітня - прийнятий за основу. Тоді за нього проголосувало 294 нардепи. Сам документ за своєю назвою не стосується антикорупційних органів - "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану". У нього четверо авторів - троє "слуг" (Максим Павлюк, В'ячеслав Медяник і Олександр Бакумов) та Сергій Мінько з групи "Довіра". Власне, у початковому тексті законопроекту і не йшлося про НАБУ і САП. Поправки, які руйнують гарантії незалежності цих органів, з'явилися у вигляді пропозицій комітету з питань правоохоронної діяльності і були швидко схвалені зранку 22 липня. Після чого комітет рекомендував схвалити законопроект із наданими пропозиціями.

Тепер генпрокурор зможе передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам; витребувати матеріали будь-яких справ і передоручати їх іншим прокурорам; надавати НАБУ письмові вказівки, обовʼязкові до виконання; передоручати кримінальні провадження НАБУ іншим органам досудового розслідування. Деякі з норм вводяться на період військового стану плюс три роки потому, деякі - назавжди. Тобто тепер генпрокурор Руслан Кравченко стає всесильним Пшонкою Януковича. Не зайвим буде нагадати, що про Кравченка українці вперше почули, коли він був обвинувачем у справі про держзраду Януковича. Така ось іронія долі...

Отже, провівши швиденько засідання комітету законопроект зі скандальними поправками внесли в сесійну залу й ухвалили 263-ма голосами. Низка нардепів намагалася цьому завадити, занепокоєння висловили в НАБУ і САП, ще в понеділок посли "Великої сімки" своєю заявою дали зрозуміти українській владі, щоб натиснула на гальма. Проте за позбавлення самостійності антикорупційних органів проголосували представники всіх фракцій: 185 "слуг" (до слова, один із співавторів закону Бакумов - утримався), 15 членів "Батьківщини" включно з Юлією Тимошенко, групи "Платформа за життя та мир" і "Довіра" у повному складі, 10 із 17 з групи "За майбутнє", 9 із 17 з "Відновлення України", 5 позафракційних, троє з фракції "Європейська солідарність" (Сергій Алексєєв, Мустафа Джемілєв і Ніна Южаніна, а Петро Порошенко - утримався), а також Таміла Ташева з "Голосу". Позитивне голосування представників усіх фракцій дасть можливість владі апелювати до того, що це рішення "об'єднало залу". А опозиція буде виглядати менш переконливо, піднімаючи на політичні стяги гасло "влада придушує антикорупційні органи".

Як ЄС може покарати Україну за відступ від євроінтеграційних обіцянок

Головне питання тепер - як діятимуть НАБУ і САП, чи не стане наступним у черзі ВАКС (наприклад, родичів на окупованих територіях "випадково" знайдуть у суддів, які давали дозвіл на обшуки у підозрюваного в корупції екс-віце-прем'єра Олексія Чернишова), як діятиме наше громадянське суспільство та наші західні партнери.

Почнемо з останніх. Європейський Союз висловив стурбованість через нещодавні дії України стосовно її антикорупційних інституцій - НАБУ та САП. Про це заявив речник Єврокомісії Ґійом Мерсьє. Він наголосив, що ці установи є ключовими для реформ і мають діяти незалежно для ефективної боротьби з корупцією. Речник додав, що значна фінансова допомога від ЄС залежить від прогресу у прозорості та реформах. Також для вступу в ЄС Україна повинна мати потужну спроможність протидіяти корупції. За словами Мерсьє, Євросоюз продовжить стежити за розвитком ситуації. На перший погляд - м'яка реакція. Однак у нинішніх умовах, коли ЄС активно допомагає Україні на всіх напрямках, у Брюсселі й не робили б різких заяв. Можна очікувати, що після підпису Володимира Зеленського під законом посли країн ЄС попросять про консультації щодо закону, а вже потім ухвалюватимуть зважене рішення. Втім, Мерсьє вже натякнув: уразі невдоволеності відповідями офіційного Києва може постати питання про перегляд фінансової допомоги. А єврокомісарка Марта Кос наголосила: "Незалежні інституції, як НАБУ і САП, є життєво важливими для європейського шляху України. Верховенство права залишається у центрі перемовин про вступ до ЄС".

Для тих, хто підтримує дії влади щодо антикорупційних органів, нагадаємо, що державний бюджет на 2025 рік Верховна Рада затвердила з доходами та видатками відповідно 2,3 трлн грн та 3,9 трлн грн. "Всі податки громадян та бізнесу наступного року будуть спрямовані на оборону й безпеку нашої країни. Загальний ресурс, який буде направлений на сектор безпеки і оборони, складе 2,23 трлн грн. Рекордні кошти будуть спрямовані на виробництво та закупівлю зброї. Передбачили на це 739 млрд. грн.", - розповідав тоді Денис Шмигаль. Елементарна логіка підказує, що без зовнішньої фінансової допомоги уряду не вдасться закрити соціальні видатки. Простіше кажучи, результати суттєвого перегляду фіндопомоги Україні відчує на собі кожна українська родина.

Чи може бути пауза у переговорах про вступ у ЄС? Очевидно, влада переконана, що на такий радикальний крок європейці не підуть, бо їм складно буде пояснити своїм виборцям, навіщо надавати військову підтримку Україні, якщо їй закриють двері до членства. Не робитимуть різких рухів і за океаном. У Трампа нині завдання показати свою велич у військовій допомозі, а тема корупції в Україні нікуди не подінеться, її можуть підняти згодом. Більше того, обов'язково піднімуть. При зручній для Трампа нагоді.

Не буде й відміни безвізу. Колись Європа лякала українську владу цією "дубиною", якщо не боротиметься з корупцією. Проте скасування безвізового режиму для громадян країни-кандидатки в члени Євросоюзу нині вже не виглядає реалістичним сценарієм. Про скасування безвізу для грузинів в Європі попереджають, однак відносини Брюсселя з Тбілісі зовсім інші, аніж з Києвом. Проте грузинський прецедент може бути все ж застосований. Наприклад, по дипломатичних каналах буде передане повідомлення, що в'їзд до ЄС нардепа Павлюка та членів комітету, які нашвидкоруч ухвалили скандальні правки до законопроекту, не вітається. Так Естонія, Литва і Латвія заборонили в'їзд високопосадовцям Грузії, причетним до порушення прав людини. Це не просто рішення трьох країн. Інші члени Євросоюзу за замовчуванням не пускатимуть небажаних осіб і до себе.

Чи проявлять Кривонос і Клименко інстинкт самозбереження

Що можуть вдіяти НАБУ і САП. Думку Бюро висловив його директор Семен Кривонос: "Було знищено антикорупційну інфраструктуру. Те, що створювалось як запит Євромайдану, як запит суспільства, як запит на боротьбу з високопосадовою корупцією, сьогодні було знищено". Він також наголосив на важливому моменті: нардепи діяли в умовах конфлікту інтересів, голосуючи за цей законопроект. Адже вони - потенційні клієнти НАБУ, яке займається топ-корупцією. Та після ухвалення згаданого закону у його відомства та у Спеціалізованої антикорупційної прокуратури є два шляхи - боротися або капітулювати. Боротися - означає дати хід справам проти найвищих топ-посадовців. Якщо Кравченко все скасовуватиме і передаватиме розслідування іншим, це тільки погіршуватиме міжнародний імідж країни. Та чи готовий Кривонос боротися? Останніми роками Антикорупційне бюро працювало без яскравих викриттів, наче боючись помилитися. Справа, в якій фігурує Чернишов, чи справа, в якій фігурує Леонід Міндіч, родич друга президента Тимура Міндіча, радше виключення з правил.

Тому, скоріш за все, керівник НАБУ погодиться на додаткові перевірки своїх працівників на предмет зв'язків із росією, чим і займеться СБУ. Після виявлення кількох підозрілих співробітників Бюро певний час не чіпатимуть. Воно розслідуватиме справи, в яких не фігурують близькі до Банкової люди, а його працівники не висуватимуть свої кандидатури на конкурси в інші органи. Щоб навіть теоретично виключити повторення випадків, як з перемогою "набушника" Олександра Цивінського у конкурсі на посаду директора БЕБ. А от якщо Кривонос і керівник САП Олександр Клименко підуть у відставку на знак протесту, такий перебіг подій тільки погіршить становище антикорупційних органів, бо безвладдя в них зіграє на руку ініціаторам позбавлення незалежності.

Як удар по НАБУ бумерангом прилетить по президенту

Нарешті - громадянське суспільство. Воно обурюється, закликає владу схаменутися і не доводити ситуацію до прямого конфлікту з західними партнерами України. Поки голосу громадськості влада не чує. А дарма. Бо забулася, а може і не знає, що у нас було до появи антикорупційної вертикалі. Були резонансні викриття в корупції, чим переважно займалися журналісти або окремі політики. Порушувалися справи, які зрештою закривалися.

А вся провина за відсутність боротьби з корупцією лягала на президентську вертикаль, адже голову СБУ призначає президент, кандидатуру генпрокурора в Раду також вносить президент. З появою НАЗК, НАБУ, САП, а при Зеленському вже й ВАКС з'явилася можливість перекласти на них відповідальність за повільну протидію корупції. Тепер ми повертаємося на 10 років назад, коли знову в усьому буде винен президент. Що ж, подивимося на соцопитування і рейтинги місяців так через три...