Верховна Рада внесла зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексу, а також до Кодексу про адміністративні правопорушення, які зменшать контроль за незаконним збагаченням посадовців.

Ухвалення відповідного законопроєкту №13271-1 за основу та в цілому підтримали 245 нардепів, повідомив перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк ("Голос").

Зокрема, документом вносяться зміни до закону "Про запобігання корупції", якими обмежується право НАЗК проводити моніторинг способу життя декларантів: він зможе проводитися лише за період перебування особи на визначених законом посадах.

При цьому НАЗК не зможе здійснювати моніторинг способу життя таких суб'єктів декларування, як, наприклад, особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, приватні виконавці, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді тощо).

Крім того, предметом такого моніторингу зможуть бути виключно активи, доходи, витрати, послуги й інші елементи способу життя, набуті, здійснені чи отримані особою під час зайняття визначених посад.

У Головному експертному управлінні Верховної Ради вказували, що такі зміни містять значні корупційні ризики.

При цьому закон обмежує строки проведення моніторингу способу життя декларантів лише строком перебування особи на відповідній посаді.

"Така законодавча пропозиція потенційно унеможливить оцінку законності статків, набутих раніше, та надасть можливість пояснювати походження активів законними доходами до початку публічної служби. Це створює ризик узаконення необґрунтованих активів і звільнення від відповідальності після звільнення", - вказували парламентські експерти у своєму висновку до законопроєкті.

Крім того, закон передбачає збільшення порогових значень недостовірних відомостей у декларації, за які передбачена кримінальна відповідальність (ст. 366-2 "Декларування недостовірної інформації" ККУ).

Так, кримінальна відповідальність за недостовірне декларування буде передбачена за порушення у розмірі від 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а адміністративна - від 150.

Відповідно до чинної редакції статті, кримінальна відповідальність за декларування недостовірної інформації настає за внесення завідомо недостовірних відомостей на суму від 500 прожиткових мінімумів (1,51 млн грн). Відтак, тепер ця сума зросте до 2,27 млн грн.

Фактично це означатиме, що внесення до декларації недостовірних відомостей на суму від приблизно 1,5 млн до 2,3 мільйонів гривень вважатиметься адміністративним, а не кримінальним правопорушенням, зауважували у Головному експертному управлінні Верховної Ради.

Водночас закон зменшує розмір предмета незаконного збагачення з 6500 до 2750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відтак, якщо відповідно до чинної редакції ч. 1 ст. 368-5 КК кримінальна відповідальність передбачена за набуття необґрунтованих активів на суму від 9,84 млн грн, то законом цей поріг зменшено до 4,16 млн грн.

При цьому закон обмежує підслідність кримінальних правопорушень, передбачених статтею 366-2 "Декларування недостовірної інформації" КК. Тепер НАБУ займатиметься лише випадками, коли розміри завідомо недостовірних відомостей відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Якщо ця сума менша, такі справи проти високопосадовців розслідуватиме ДБР. Водночас всі справи про незаконне збагачення інших держслужбовців розслідуватиме Нацполіція.

Також законом пропонується встановити, що позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави пред'являється щодо майна вартістю від 750 (чинна норма передбачає 500) прожиткових мінімумів. Таким чином, підвищення порогового значення розміру активів звужить можливості для спецконфіскації, вказували у Головному експертному управлінні ВР.